Освіта молодих українців — дуже важливе питання. І саме тому уряд приділяє йому багато уваги. Отже, на порядку денному — питання про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти, який набуде чинності з 2022 року й стосуватиметься учнів, що навчаються за дванадцятирічною програмою. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на останньому вересневому засіданні уряду.

Він зауважив, що компетентності й навички, закладені в цьому стандарті, базуються на найкращих практиках Європейського Союзу та відповідають сучасному технологічному світу, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату Кабміну. «Ми визначаємо 11 ключових компетентностей, які мають здобути школярі. Серед них вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися іноземними, математична й технологічна компетентність, інноваційність і відкритість до нових ідей, підприємливість і фінансова грамотність, спроможність навчатися впродовж життя», — перелічив Прем’єр.

Документ встановлює чіткі орієнтири, за якими учні здобуватимуть знання, а батьки зможуть відстежувати навчальний поступ своїх дітей. Педагоги матимуть академічну свободу, а школи буде забезпечено всіма ресурсами, зокрема електронними й технологічними рішеннями.

Він поінформував, що у проєкті державного бюджету на 2021 рік найбільше зростання передбачено в системі освіти. «На 34 мільярди гривень більше для освітньої галузі, ніж цього року. Це рекордні 159 мільярдів гривень для Міністерства освіти і науки, з яких 1,4 мільярда буде спрямовано для програми «Нова українська школа», — наголосив очільник уряду.

Урядовці одностайно затвердили Державний стандарт базової середньої освіти.

Угоди з Єврокомісією

Далі вони схвалили проєкти трьох угод з Європейською комісією, які передбачають отримання 60 мільйонів євро для допомоги малому та середньому бізнесу в контексті його екологізації, підтримки сходу України й розвитку громадянського суспільства.

Як зазначив Денис Шмигаль, на захід «Кліматичний пакет для стабільної економіки (САSЕ) в Україні» ЄС планує спрямувати 10 мільйонів євро. Кошти в межах цієї угоди спрямують на різні заходи з розвитку ресурсно ефективної, чистої конкурентоспроможної економіки.

У межах угоди про фінансування заходу «Програма ЄС «Міцні регіони» Україна планує отримати 30 мільйонів євро. Гроші буде надано на допомогу нашим регіонам, зокрема на подолання негативних наслідків пандемії коронавірусу.

А в межах угоди про фінансування заходу «Механізм розвитку громадянського суспільства України» заплановано залучити від ЄС ще 20 мільйонів євро.

Задля поліпшення співпраці з МВФ

Прем’єр заявив, що Україна вже виконала два структурні маяки, які передбачено новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ідеться про вільний ринок газу для населення і план скорочення непрацюючих кредитів для державних банків.

На засіданні уряду було ухвалено рішення, яке дає змогу виконати ще один структурний маяк програми співпраці з МВФ. Ідеться про те, щоб державні податкова і митна служби почали працювати як єдина юридична особа, повідомляє УНІАН.

«Тепер територіальні органи податкової служби будуть не окремими юридичними особами, а окремим підрозділом центрального органу виконавчої влади. Те саме стосується митної служби. Це дуже правильне рішення, яке позитивно оцінюють міжнародні експерти й партнери, МВФ», — наголосив Денис Шмигаль.

За його словами, це рішення дасть змогу поліпшити керованість податковими й митними органами, перерозподілити управлінських співробітників на профільні функції, підвищити ефективність внутрішніх процесів служб.

ДФРР: перезавантаження

Прем’єр зазначив, що Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) — важливий інструмент підтримки регіонів. І щоб його робота була максимально дієвою та ефективною, він потребує перезавантаження.

За підсумками засідання урядовці схвалили проєкт закону «Про внесення змін до статті 24(1) Бюджетного кодексу України щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку».

Денис Шмигаль зазначив, що змінами до Бюджетного кодексу запропоновано надавати ресурси на регіональні стратегії з осяжним ефектом для громад, а не локально підтримувати з держбюджету різні проєкти без стратегій.

«Таких локальних проєктів близько 60%. Дуже часто профінансовані з фонду програми не відповідали Державній стратегії регіонального розвитку, що призводило до розпорошення фінансів та інфраструктурних недобудов. Усім знайоме явище, коли школи, садочки, лікарні та багато інших соціальних об’єктів роками стоять недобудованими», — зауважив він.

Новим законопроєктом передбачено розподіл фонду на три частини. Найбільша з них — 50%, яка фінансуватиме лише проєкти національного значення для реалізації Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року. Це аеропорти, морські порти, мости, модернізація залізничного сполучення та інші державницькі й розвиткові інфраструктурні проєкти. А також комплексні проєкти з трансформації вугільних регіонів і виробничих потужностей тощо.

Для реалізації регіональних стратегій, за словами Прем’єр-міністра, залишатиметься 30% за умов фінансування проєктів, спрямованих на соціально-економічний розвиток. Ще 20% спрямовуватимуть на розвиток громад і реалізацію локальних проєктів: освітлення, соціальні об’єкти, обладнання для комунальних підприємств тощо. Що дасть змогу підтримати всі громади, зокрема ті, що створяться після місцевих виборів і повноцінно функціонуватимуть із наступного року.

У проєкті державного бюджету на 2021 рік закладено рекордну суму на ДФРР — 9,4 мільярда гривень.

«Це законопроєкт про те, щоб ці кошти сприяли розвитку регіонів, посилювали їхню спроможність і конкурентність», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр повідомив, що Кабмін внесе до проєкту бюджету на 2021 рік кошти на урядову програму з енергоефективності «Теплі кредити» — 150 мільйонів гривень. Він зауважив, що програма має соціальну спрямованість і довела ефективність.

Кабінет Міністрів надав понад 175 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків повеней у червні на території Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»