На жаль, нині в освітній галузі триває намагання розмити межі рівнів освіти. Дехто з чиновників хибно прагне, щоб у майбутньому злилося все разом: професійно-технічна освіта, де готують кваліфікованого робітника, і навчання в технікумах і коледжах. Така собі сублімація по-чиновницьки. Але між профтехосвітою і вищою освітою неодмінно має бути ще одна ланка. Її хочуть назвати фаховою передвищою. Якщо станеться саме так, що технікуми й коледжі опиняться не в системі вищої освіти і випускники матимуть приблизно такий самий рівень, як і кваліфіковані робітники (їх готують ПТУ), то існування технікумів й коледжів втрачає сенс.
Інші реформатори пропонують таке: нехай, мовляв, ПТУ готують молодших спеціалістів. Але це не той рівень, який нині мають технікуми й коледжі. Рівень випускника технікуму давно відшліфовано й апробовано у світі — це має бути базова природничо-наукова підготовка.
Нам імпонує система дворічного американського коледжу, яку вивчає наше міністерство. Після американського коледжу є два напрями. Базова поглиблена підготовка з фундаментальних дисциплін — і це вже продовження навчання для здобуття рівня бакалавра. Інші випускники коледжу йдуть на виробництво. Підготовка в цих коледжах має прикладний характер і професійне спрямування — щоб люди могли працювати.
А в нас за однією із запропонованих систем реформування випускник ПТУ може відразу вчитися на бакалавра. Тобто ланка технікумів і коледжів, за хибним розумінням ідеологів змін, виявляється непотрібною.
Але запитаймо у виробничників: кого вони хочуть брати на роботу? Саме випускників технікумів і коледжів. Причина проста: кваліфікованому робітникові (випускникові ПТУ) мало підготовки, передбаченої на сьогодні. Роботодавець хоче, щоб молодий фахівець міг не просто виконувати завдання, а й щось спроектувати, зробити розрахунки, аби забезпечити його розв’язання.
Фахівці б’ють на сполох: освітній простір дедалі більше розривається, адже немає чітких критеріїв, що являтиме собою той чи інший фахівець — випускник ПТУ, технікуму, вишу. Вводять не зовсім прозорі рейтинги навчальних закладів, змагання, які інколи зводяться до того, хто кого перехитрить. А вслід за цим починає кульгати фінансування. То ланку технікумів і коледжів передають у структуру університетів, і фінансування надходить із держбюджету. Якщо ж заклад самостійний — фінансування з обласного бюджету. Відповідно й замовлення різні: першим — державне, другим — регіональне. Але є спеціальності, потрібні в цьому регіоні, а завтра — в іншому.
Однак будь-який чиновник обласного рівня скаже: готувати професії на перспективу бракує коштів. На перший план ставлять жорстку економію, скорочення витрат, а не розвиток, турботу про підготовку фахівців, які вже завтра мають піднімати економіку держави.
Мірило, кажуть чиновники від освіти, — ЗНО. Але воно далеко не панацея. Переконаний, що в студента потрібно вкладати максимально, щоб із не зовсім підготовленого у школі чи ПТУ зробити кваліфікованого фахівця. Якщо вкладемо в нього знання, то, застосовуючи спортивну термінологію, чи буде він у першій збірній, чи в запасі, його рівень дасть змогу принести користь економіці регіону (бути затребуваним на ринку праці) і підприємству. Одне слово, такі випускники зможуть виконувати їхні функції, головне, щоб у галузі освіти пріоритетом була не економія, а турбота про майбутнє, спрямованість на розвиток.
Дехто скаже, мовляв, все одно випускники поїдуть у Польщу й Америку. Вважаю, що поїдуть і ті, кого вчили, і двієчники — різниця лише в тому, що, на відміну від кваліфікованих фахівців, дехто митиме унітази.
Освітянські громади технікумів і коледжів майже чотири місяці обговорювали законопроекти «Про фахову передвищу освіту», зареєстровані у Верховній Раді. Учасники останнього засідання Всеукраїнської асоціації працівників вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації затвердили основні положення єдиного доопрацьованого законопроекту «Про фахову передвищу освіту», в якому використано сильні сторони та креативні ідеї обох зареєстрованих законопроектів. Вони наполягають на принципових положеннях документа, що має позитивний висновок науково-юридичної експертизи: фінансування фахової передвищої освіти у державних закладах необхідно здійснювати за рахунок державного бюджету (ст. 78 п. 7 Закону «Про освіту»); на підготовку здобувачів фахової передвищої освіти у державних закладах освіти передбачити державне замовлення. На цьому і стоїмо.
Дмитро ГАЛАТ,
директор Черкаського політехнічного технікуму,
для «Урядового кур’єра»