Україна очікує від головування Канади у «Великій сімці», яке розпочнеться у 2018 році, посилення тиску на Російську Федерацію та ухвалення рішення про можливість постачання зброї нашій державі. Про це йшлося під час переговорів міністра закордонних справ Канади Христі Фріланд із Президентом Петром Порошенком, повідомляє департамент прес-служби АП.
Глава держави подякував канадській владі за підтримку України в проведенні реформ та протидії російській агресії. Яскравим свідченням такої допомоги стало нещодавнє рішення Оттави про внесення нашої країни до переліку країн, яким дозволено постачати озброєння.
Загострення ситуації на Донбасі, спровоковане порушенням режиму припинення вогню з боку проросійських бойовиків, було в центрі переговорів двох політиків. Петро Порошенко і Христя Фріланд обговорили останнє рішення Росії відкликати своїх військових зі складу СЦКК, що підриває імплементацію мінських домовленостей.
Канада обіцяє сприяти просуванню ініціативи про розміщення миротворчої місії ООН на всій окупованій території Донбасу включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону. Було також домовлено докладати спільних зусиль задля звільнення українських заручників на Донбасі і політичних в’язнів, яких незаконно утримують у Росії та окупованому Криму. Петро Порошенко відзначив важливу роль Оттави у просуванні кримської резолюції, яку Генасамблея ООН ухвалила 19 грудня.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін також покладає великі сподівання на головування Канади у «Великій сімці». Під час спільної з канадською колегою прес-конференції він розповів, що G7 має «особливе партнерство» з Україною, яке функціонує на рівні послів і міністрів. За словами Павла Клімкіна, мета цієї співпраці — надати скоординоване бачення економічному розвитку України.
«Тут не просто якісь дрібниці, а справді системні речі, тому ми дуже хочемо, щоб серйозні рішення вийшли на рівень саміту «Великої сімки», який відбудеться наступного року в Канаді», — наголосив міністр.
Христя Фріланд додала, що посли країн «Великої сімки», які працюють у Києві, об’єдналися у спеціальну групу, яку очолив глава канадської дипмісії в Україні Роман Ващук.
Глава вітчизняного зовнішньополітичного відомства розповів, що під час переговорів з канадським міністром говорив про політичну й безпекову співпрацю в межах «Великої сімки», а саме: «Можемо зробити для збільшення пресингу на Росію, щоб все-таки миротворці ООН з’явилися на Донбасі». Павло Клімкін наголосив, що дії Російської Федерації щодо загострення ситуації на Донбасі та виходу з СЦКК свідчать про те, що Кремль намагається змусити світ говорити з її маріонетками на Донбасі. За його словами, на сході України відбувається свідома ескалація конфлікту й намагання зірвати обмін заручниками.
«За даними СММ ОБСЄ, лише на донецькому напрямку за останній тиждень відбулося 6 тисяч обстрілів; тут треба ще згадати і про вихід Росії з СЦКК та інші речі, які Москва робить у Мінську», — пояснив Павло Клімкін. На його думку, логіка дій Кремля «дуже проста»: перевернути догори дригом «весь сенс того, що має бути зроблено. Він полягає в тому, що Росія повинна піти з Донбасу, після чого туди зайде міжнародний контингент, який турбуватиметься про безпеку». Міністр додав, що у Москви не вийде «зберегти російську колонію» на Донбасі, оскільки вона «не ввійде до європейської демократичної України».
Санкції проти Росії, запроваджені міжнародною спільнотою через анексію Криму та збройну агресію на сході України, — на сьогодні найдієвіший інструмент проти політики Кремля. Павло Клімкін наголосив, що їх слід зберігати і розширювати. Він подякував парламенту Канади за те, що він одностайно ухвалив закон Магнітського.
А під час зустрічі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з поважною гостею йшлося про підсумки 2017 року й визнано амбітність планів на наступний 2018-й. Серед найпріоритетніших — подальша дерегуляція, запровадження нової системи державного контролю, впровадження нових правил приватизації та проведення першої хвилі масштабного продажу не стратегічних державних активів, подальша співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, передусім з МВФ. Спектр співпраці — від агросектору до авіабудування та спільного освоєння космосу. Важливий інструмент — угода про зону вільної торгівлі.