СПЕЛЕОТЕРАПІЯ
У Соледарі Донецької області працює унікальний санаторій «Соляна симфонія»
Щоб побувати на дні моря, яке шуміло і хлюпало тут 230 мільйонів років тому, не потрібен акваланг, важкий водолазний костюм чи батискаф. З цією роллю успішно справиться звичайна гірницька кліть. З гуркотом зачинилися двері, пролунав попереджувальний дзвінок, платформа гойднулася і плавно пішла донизу. Кінцева зупинка на глибині 300 метрів, де від прадавнього моря залишилися не лише спогади — тут розташоване одне з найбільших у світі родовищ солі. Виробки всередині білосніжного пласта зустрічають постійною температурою 16 градусів і сіллю, сіллю, сіллю. З цього мінералу тут стіни, стеля, а ще він рипить під ногами, немов сніг. Уже мовчу про настояне за мільйони років густе солонувате повітря і сформований унікальний мікроклімат, властивості якого успішно використовуються у підземному спелеосанаторії «Соляна симфонія» для профілактики та лікування низки захворювань.
Ефективність печерної технології
Про величезне значення та ціну солі в історії тутешніх місць нагадує пам’ятник Кіндрату Булавіну в центрі міста Артемівськ, через яке лежить шлях до Соледара. Бо саме цей козацький отаман підняв повстання, коли Петро І вирішив відписати державі солеварні, здавна розташовані на березі Бахмутки. А перегодя сіль видобували вже не кустарним, а промисловим способом і перший рудник запрацював тут у 1881 році. Відтоді солона продукція об’єднання «Артемсіль» експортується в усі куточки світу, а про гігантські масштаби родовища свідчить така цифра: за всі роки тут видобули всього 1% багатющих підземних запасів. А ще властивості солі навчилися використовувати для лікування.
Іноді подейкують, у Соледарі було б доречно встановити пам’ятник Дмитру Менделєєву. Бо саме відомий вчений і автор періодичної системи елементів, побувавши в 1886 році в тутешній шахті, написав у своїй книзі пророчі слова: «Я був вражений цією неземною красою, цією чарівністю величезних блискучих галерей… Упевнений, що з часом тут будуть влаштовувати фантастичні концерти і бенкети, і будуть лікувати робочий люд, оскільки повітря взимку і влітку однакової температури, насичене неймовірно корисними для здоров’я частинками солі…» Передбачення збулося, і в підземних соляних виробках справді тривалий час до 2002 року працював спелеосанаторій «Донбас». А з 2007 року відвідувачів приймає подібний заклад «Соляна симфонія» — один із найбільших центрів спелеотерапії у світі.
Методи профілактики, лікування та реабілітації бронхіальної астми в умовах мікроклімату соляних шахт переоцінити дуже важко насамперед тому, що в останні роки в усьому світі спостерігається сплеск захворювань цією однією з важких форм респіраторного алергозу. За висновками фахівців, нині на планеті від бронхіальної астми потерпають понад 300 мільйонів людей, і їх кількість чимдалі збільшується. А поряд із широким застосуванням лікувальних та інгаляційних препаратів практикується ще й печерна технологія оздоровлення — спелеотерапія. «Печерна» не в сенсі застаріла, а від латинського «спеле» — печера. І висока ефективність цього методу, який повернув тисячі людей до повноцінного життя, вже не потребує зайвих рекомендацій. «За останні роки в нас побувало понад 6 тисяч пацієнтів із майже 20 країн світу, — розповідає головний лікар спелеосанаторію Віктор Музильов. — Ми приймали відвідувачів не тільки з Європи, а й з Японії, Нової Зеландії, Бразилії, Аргентини, Китаю, США. Ніде правди діти, в цьому іноземці більше просунуті, ніж наші співвітчизники, і надають перевагу безмедикаментозним методам оздоровлення. Окрім того, через процеси урбанізації в розвинених країнах рівень захворювання на бронхіальну астму вищий, ніж в Україні, тому жителі далекого й близького зарубіжжя в нас часті гості. Щодо ефективності солоної спелеотерапії, то коли пацієнти повертаються додому, місцеві лікарі, буває, не завжди вірять, що вони не вживали тут ліків чи не вдихали гормональних інгаляторів».
Поза сумнівом, на велику кількість цих відвідувачів впливає ще й цінова політика. Приміром, у подібному польському спелеосанаторії (соляний рудник Величка) чотиригодинне перебування у соляній шахті обійдеться у 200 євро. У донбаському Соледарі за добу — 16 годин у підземних виробках, плюс проживання та харчування на поверхні — потрібно заплатити щонайбільше 450 гривень. «Дорогувато трохи, — зізнається одна з пацієнток-землячок, — адже за 16 днів довелося заплатити понад 4 тисячі гривень. З моєю пенсією, яка трохи більша за тисячу гривень, вистачає всього на 2—3 дні перебування тут… Та здоров’я, як відомо, дорожче, тому й не шкодую, що приїхала сюди».
Другий раз у соляний «клас»
Кабінет головного лікаря «Соляної симфонії» трохи нагадує ще й робоче місце керівника дитсадка чи школи: тут дуже багато дитячих іграшок, малюнків тощо. І неспроста, бо малюки дуже часто мандрують за здоров’ям на 300-метрову глибину соляної шахти, зважаючи ще на таку обставину: ефективність спелеотерапії при бронхіальній астмі становить серед дорослих 75—85 %, а серед дітей — 90—95 %. А для наймолодших відвідувачів перебування в соляній шахті — майже захоплююча пригода. «Син ніяк не міг дочекатися того дня, коли ми нарешті приїдемо сюди знову, — розповідає Валентина Кирхан із Одеси, яка за мить до цього грала із семирічним Данилком у бадмінтон у соляній галереї. — Через алергію початкової стадії у хлопчика ми тут уже вдруге. Минулого разу побували тут восени, і за цей час він зовсім-зовсім нічим не хворів! Це у нас була перша така спокійна зима, і тому ми без вагань вирішили закріпити успіх».
Сам Данилко з відомих причин може вважатися експертом методу спелеотерапії. Виявляється, юний одесит уже побував у подібній шахті в Польщі. Каже, там йому не дуже сподобалося, бо «півшахти річка, півшахти сіль». Зате в Соледарі — неабияке привілля. «Тут є де побігати галереями і лабіринтами, пограти у бадмінтон, теніс чи футбол, — перелічує він переваги «Соляної симфонії». — Також є хороший дитячий майданчик, де збирається багато дітей». Єдиний клопіт — аби не відстати від шкільної програми, щодня потрібно вчити уроки. Та, погодьтеся, братися за книжку чи зошит у підземному соляному імпровізованому «класі» таки набагато цікавіше.
Порипівши довгими галереями спелеосанаторію, над якими вгорі розташовані ще три соляні пласти завтовшки від 40 до 60 метрів, переконуюсь, що пацієнтам тут справді нудьгувати не доводиться. Вночі вони лежачи приймають «ліки» — дуже корисний оздоровчий сон у соляних палатах, розрахованих на трьох постояльців. А вдень люди піднімаються на-гора тільки в їдальню та для деяких процедур, а весь час проводять під землею та під сіллю, яка до того ж оточує їх з усіх інших боків. Чим зайнятися, окрім читання книжки? Є непоганий спортивний майданчик, можна також пограти у більярд чи теніс, зайнятися гімнастикою. Ще є свій телезал, завдяки якому буде гарантія не відстати від перипетій улюбленого серіалу-довгограю чи просто подрімати в кріслі під улюблену мелодію. Причому це саме той випадок, коли пацієнт відпочиває, заганяє більярдні шари в лузу чи махає тенісною ракеткою, а «служба» йде — здоров’я прибуває.
«Я вже тут тиждень і відчуваю, що стало значно легше дихати, — ділиться враженнями Діна Сагінова, яка приїхала з Молдови. — Раніше задихалася, коли розмовляла, тепер це вже позаду. Про те, що ця соляна шахта дуже допомагає лікувати бронхіальну астму, дізналася з Інтернету, а ще порадив сюди приїхати один з лікарів. І я вже пересвідчилася, що це справді дуже ефективна і водночас приємна метода. Тим більш, що тут створили дуже гарні умови для лікування та відпочинку».
Працівники спелеосанаторію розповідають, що після першого сеансу перебування в цілющому підземеллі (курс 14—21 день) стійка ремісія в пацієнтів спостерігається від 6 до 12 місяців. А ті, хто побував тут 3—5 разів, назавжди забувають про хворобу. Я особисто після годинного перебування всередині соляного пласта, піднявшись на-гора, відчував неповторний запах «солянки» майже всю дорогу до Донецька, що за сотню кілометрів звідси. А руки, якими доторкнувся до унікального місця і неповторного підземного світу, чогось спершу не хотілося мити, немов після потискування із «великою» людиною.
КОМПЕТЕНТНО
Віктор МУЗИЛЬОВ,
головний лікар спелеосанаторію «Соляна симфонія»:
— «Сіль» спелеотерапії в тому, що людина перебуває в умовах природного мікроклімату соляної шахти, який складається з багатьох чинників: постійна температура —16 градусів, вологість 40—50%, наявність у повітрі позитивно та негативно заряджених іонів, присутність природного аерозолю солі, утвореного природним шляхом. Спелеотерапія сама по собі є дуже ефективною, оскільки це природна, безмедикаментозна методика, яка сприяє активізації власних сил і ресурсів людського організму. Тобто мікроклімат соляної шахти дає глибокий і комплексний вплив на клітинному рівні на організм загалом. Проведені комплексні дослідження показали: тільки одногодинне перебування тут і вдихання мікрочастинок солі прирівнюється до внутрішньовенного впливу. Окрім лікування та профілактики бронхо-легеневих патологій, ця технологія має низку інших позитивних моментів: значно покращується загальний стан, зменшується синдром хронічної втоми, суттєво покращується імунітет, знижується артеріальний тиск. А в цьому році ми вийшли на зовсім інший перспективний напрямок — профілактика та реабілітація захворювань щитовидної залози, досі цим не займався ніхто в світі.
Наш персонал має величезну кількість подяк від пацієнтів, а я у свою чергу хочу переадресувати їх ще генеральному директорові ДП «Артемсіль» Дмитру Доценку та директорові соляного рудника 1/3 Дмитру Скрипнику, які постійно надають посильну допомогу для існування та розвитку спелеосанаторію, розуміючи велике значення і важливість цього унікального оздоровчого закладу, який за належної підтримки може стати візитівкою не тільки Донбасу, а й всієї України.
ПРЯМА МОВА
Світлана ЛЕСІНА,
пацієнтка спелеосанаторію (Росія):
— Я пробула в підземному санаторії всього кілька днів і вже відчула полегшення. Потерпаючи вночі від приступів, змушена була постійно користуватися інгалятором, а тут він став у пригоді тільки в найпершу ніч, а потім у ньому вже не було потреби. Що й казати, ще недавно було просто неможливо дихати, а нині відчуваю себе значно краще і, сподіваюсь, лікування допоможе назавжди забути про захворювання. У донбаському спелеосанаторії створили чудові умови, тут працюють добрі та чуйні люди. Єдине побажання — можливо, слід більше рекламувати «Соляну симфонію» і давати в Інтернеті більше інформації про оздоровчий заклад, приміром, створити власний сайт. Оскільки, скажімо, в Росії немає нічого подібного, переконана, кількість відвідувачів могла б дуже збільшитися.