Реформування системи охорони здоров’я належить до пріоритетів уряду. Про це йдеться в програмі діяльності Кабінету Міністрів. Реформування галузі — це насправді реформування всього суспільства. Адже кожен громадянин (від лікаря до пацієнта) має чітко уявляти, що йому дасть реформа, де саме він зможе отримати необхідну допомогу і в якому обсязі. Займатися структурною перебудовою системи охорони здоров’я, не змінивши розуміння ролі в ній усіх учасників процесу, — безперспективно.
Більшість українців давно оплачує задекларовану в статті 49 Конституції безкоштовну медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, при цьому вони не завжди отримують відповідну якість послуг.
Тож, як підкреслюють фахівці, під час реалізації стратегії реформування галузі передбачається насамперед створення нової системи фінансування медичної допомоги, побудованої на принципі «гроші йдуть за пацієнтом» із упровадженням необхідного державного гарантованого пакета медичних послуг для кожного.
Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку року на урядову «гарячу лінію» надійшло майже 10 тисяч звернень від громадян, які нарікають на численні проблеми в системі охорони здоров’я.
Приміром, заявниця із Сумщини звернулася на урядову «гарячу лінію» від імені своєї доньки, яка з гострим болем у животі потрапила в пункт екстреної медичної допомоги при Шосткинській центральній райлікарні. Жінка просила надати хворій безкоштовну медичну допомогу, а медпрацівники відмовили їй навіть в огляді. У виконавчому комітеті Шосткинської міськради повідомили матері, що потерпілій надано медичну допомогу, після якої пацієнтку доправили за її вимогою на подальше амбулаторне лікування.
Жителька Дніпропетровщини поскаржилася фахівцям центру на відмову «швидкої» приїхати на виклик до пацієнтки, яка впродовж трьох днів знемагала від високої температури. Жінка стверджувала, що їй двічі відмовили у наданні невідкладної медичної допомоги, тому вона зателефонувала на урядову «гарячу лінію». Департамент охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА за цим фактом провів службове розслідування щодо дій працівників охорони здоров’я. Жінку запевнили, що її хвороба не потребувала госпіталізації, тож її направили до лікаря загальної практики (сімейна медицина) за місцем проживання, який її оглянув і призначив лікування.
Бабуся із м. Знам’янка на Кіровоградщині зателефонувала на урядову «гарячу лінію» і повідомила, що в центральній районній лікарні міста немає вакцини БЦЖ, без якої її онуці не можуть зробити туберкулінову пробу (реакція Манту). Жінка просила посприяти у вирішенні питання. Фахівці Знам’янської РДА повідомили заявниці, що вакцину нарешті придбали коштом субвенцій сільрад, і дівчинці зробили пробне щеплення.
Тож звернення громадян на урядову «гарячу лінію» дають змогу не лише виявляти проблеми, а й спонукають органи виконавчої влади розв’язувати їх.
Загалом за період з 20 по 26 червня на урядову «гарячу лінію» надійшло 36 580 дзвінків, через інтернет зареєстровано 519 звернень.
0-800-507-309 – урядова «гаряча лінія» – працює цілодобово.
0-800-503-045 – «гаряча лінія» для підприємців.
0-800-505-607 – спеціалізована «гаряча лінія» для постраждалих під час Революції Гідності.
044-284-19-15 – для жителів м. Києва.
+380-44-284-19-15 – для громадян, які перебувають за кордоном.
Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua