8 серпня 2012 року «УК» вже порушував тему виживання мешканців невеличкого залізничного роз’їзду.jpg)
Шевченківської дирекції Одеської залізниці, розташованого просто на греблі, на місці колишнього села Панське, затопленого водами Кременчуцького водосховища за десяток кілометрів від Черкас (матеріал «Робінзони затопленої зони»).
Кілька десятків жителів невеличкого селища постійно страждають від невлаштованості, погодних катаклізмів, нестачі нормального торговельного, медичного, комунального обслуговування. Великою мірою все це спричинене географічним розташуванням селища, відірваного як від обласного центру, так і від села Чапаєвки, де й міститься сільська рада.
Процитую серпневу публікацію: «Колись, кажуть, життя тут було зовсім іншим. Створене для проживання обслуговуючого персоналу залізниці пристанційне селище існувало тоді більш-менш нормально. Був тут і магазин, який потім перестав працювати, не було жодних проблем з паливом на зиму, підвезенням жителів до обласного центру. Минули роки, і все докорінно змінилося».
Здавалося б, виступи ЗМІ (про ці проблеми йшлося і в матеріалах інших газет, телепередачах) якось сколихнуть владців і вони потурбуються про налагодження пристойного життя в селищі. Однак відтоді мало що змінилося в кращий бік. Навпаки, літньої пори, після огляду господарства керівниками Одеської залізниці, залізничний переїзд, яким досі користувалися місцеві жителі, зокрема, для завезення палива та інших господарських потреб, розібрали. Тепер підвезти до будинків паливо неможливо, а носити вугілля чи дрова з автотраси — сізіфова праця. Та й рухові автомобілів це заважатиме.
Переїзд був технологічний, виправдовуються на залізниці, та й вимоги безпеки не дозволяють безконтрольно використовувати подібні споруди…
— Але ж ми користувалися ним тільки в разі необхідності, заздалегідь попереджаючи про це, — висувають свої аргументи жителі станції. Переїзд фактично весь час був закритий. — А як бути з пожежною безпекою? — додає немолода жінка. До нас і пожежники, якщо, не дай Боже, виникне потреба, тепер не заїдуть!
На узбіччі автотраси стоять кілька легковиків місцевих жителів.
— Тепер ми там змушені паркуватися. Мабуть, і взимку так буде, — пояснює один із водіїв.
Як стало відомо, в облдержадміністрації недавно розглянули справедливі вимоги жителів Панського. Нині вивчається питання проектних робіт для розширення дороги з метою створення на цій ділянці окремої смуги для руху вантажного транспорту. Однак проведення таких робіт потребуватиме певного часу і відповідного фінансування. А надворі вже зима. Аби допомогти людям і завезти паливо на територію селища, залізничники разом із облавтодором та ДАІ УМВС України розробляють відповідну інструкцію. Плануються й інші заходи для полегшення життя панчан.
— Ось тільки б не закінчилося все отією «інструкцією», — бідкаються вони. — Адже й інших проблем у нас цілий віз.