Учень 4-В класу Максим Герасимчук прокидається вдосвіта, вдома робить зарядку й одягає… військову форму — вже за мить батьки відвозять сина не до звичайної школи, а до ліцею-інтернату №23 в Шевченківському районі Києва. Тут перед заняттями на хлопця чекає розминка, а на старших парубків шикування, де визначають завдання на день, тиждень. Лише потім лунає гімн і розпочинається перший урок.
Максим вправним жестом одягає кашкета і охоче розповідає про життя улюбленого ліцею — хлопець один із 700 учнів навчального закладу, де впродовж семи років запроваджено роздільне навчання: окремі класи для хлопців і дівчат. Так парубки стають кадетами і крім опанування звичної шкільної програми, мають військовий вишкіл, патріотичне виховання, спортивний розвиток. Із шостого класу хлопці мешкають тут упродовж тижня, лише на вихідні повертаються додому. Водночас у своїх класах милі панночки здобувають неабияке естетичне виховання, рік у рік формуються як всебічно розвинені особистості, берегині, майбутні мами.
Хлопцям важче розкритися?
«Тут я знайшов добрих друзів, з якими щодня раджуся, — зізнається Максим Герасимчук. — Найкраще мені вдаються математика, українська та англійська мови. Хочу надалі вивчати ще й французьку. Те, що ми навчаємось окремо від дівчат, допомагає нам бути мужнішими, сильнішими, але водночас учимось поважати дівчаток, та й на перервах спілкуємося, разом граємо в ігри. Після уроків ідемо на гуртки. Ходжу на шахи — це розвиває мислення, вчить аналізувати. Також полюбляю танці, баскетбол».
Третьокласник Марк Коваленко розповідає, що теж полюбляє математику. «Табличку множення вже знаю до дев’яти, — запевняє хлопчик. — Після уроків займаюся самбо — щоб уміти захищатися. Тут нас виховують справжніми чоловіками, які захищатимуть свою батьківщину. А ще мені дуже подобається наша форма, пишаюся, що кадет».
Позитив від роздільного навчання відчувають і батьки. «Особливо це важливо в початкових класах, де діти саме формуються, — розповідає «УК» мама Максима. — У суто чоловічому колективі хлопці не відволікаються, а головне — не стидаються. Адже хлопчики більш закомплексовані, їм важче розкритися, ніж дівчаткам, які швидше розвиваються і навчаються. Мій син відмінник, сміливо виходить до дошки і чітко відповідає, а якби перед ним у класі сиділи дівчатка, гадаю, він зашарівся б».
«Подобається, що в ліцеї діти здобувають не лише якісні знання, а й належне виховання, — ділиться мама третьокласника Юлія Полуянська. — Адже для мого сина важливо вирости справжнім чоловіком, особистістю. Тут виховують любов до Батьківщини, жінки, Бога. Найбільше вражає, що хлопців навчають танцювати вальс, і під час балів вони у красивій формі кружляють із паняночками. Батьки пишаються, що їхні сини беруть участь у всіх військових парадах. Учні мають змогу займатися різними видами спортивної боротьби, великим тенісом, футболом, баскетболом, регбі».
Десятикласник Володимир Лебедєв захоплюється регбі впродовж 4 років, навіть грає у турнірах за Київ і Україну. «Мені подобається не лише спорт, а й поглиблене вивчення історії, психології, основ військової підготовки».
Бісероплетіння зі стрільбою
Чарівні охайні панянки вражають формою — строгою, але жіночною водночас. Вони наче феї, ніжністю й усмішками розбавляють чоловіче товариство. Із 27 класів в ліцеї сім дівчачих, адже їх почали створювати пізніше, ніж класи для кадетів. Кімната, де здобувають знання паняночки, не здається дівчачою — про присутність прекрасної статі нагадує лише красива лялька біля дошки. Не потрібно створювати суто дівчачий кабінет, головне — закладати зернятка милосердя, чуйності, жіночності, запевняє вчителька. «Чи легше навчати самих дівчат?» — цікавлюся. «Кожен учитель радіє, коли учні демонструють хороший результат, і не важливо, чи це дівчата, чи хлопці, — каже вчителька Альона Діденко. — Якщо хлопці й дівчата навчаються окремо, то зручніше, легше підібрати навчальний матеріал, який був би їм цікавий, форму уроку. Приміром, з математики дівчатам цікавіше розв’язувати задачі про моду, квіти, натомість хлопці більше полюбляють завдання про машини тощо».
Педагог каже, що навіть форми гри під час уроку слід підбирати різні. «Хлопці дуже імпульсивні, наввипередки відповідають на запитання, постійно перебувають у русі, — каже Альона Діденко. — У дівчаток навпаки: їм потрібен час подумати, тому форма такого змагання для них не підходить. Вони можуть навіть розплакатися, адже емоційніше реагують. Якщо, скажімо, порівнювати вступ хлопчиків і дівчаток до школи, у дівчат вищий рівень лякливості, плаксивості. Тому коли діти потрапляють у змішані класи, дівчатам важко придушувати емоції, коли хтось із хлопців розсміється, вони важко це переживають».
У роздільних класах уже на кінець початкової школи адаптація у дівчат відбувається набагато краще, як у сильної статі.
Серед дівчачих предметів — естетичне виховання, бісероплетіння, каліграфія, кулінарія. Одначе педагоги розвивають у прекрасної статі сміливість, рішучість, адже сучасні жінки повинні вміти за себе постояти. «Не всі дівчата однакові: декому цікаві шахи, стрільба і їзда верхи, — не стримую цікавості. — Що таким особистостям робити — не переходити ж до хлопчачого класу?» Педагог запевняє, що нема обмежень: паняночки ходять у тир стріляти, а кому це заняття не до вподоби, відпочивають на прогулянці. Хлопці, маючи хист до мистецтва, можуть малювати. Тобто індивідуально кожен охочий може підібрати собі заняття до душі.
Офіцер-вихователь замінить і батька
Ліцей державний, батьки платять лише за перебування дітей у навчальному закладі. Сюди учні приїжджають на навчання з різних куточків столиці. «Восьмий рік роздільне навчання. Коли ми прийшли сюди працювати, це був інтернат, і ми хотіли щось змінити, зробити так, щоб діти і батьки пишалися цим навчальним закладом, — ділиться з «УК» директор Київського ліцею-інтернату №23 Наталя Головіхіна. — Тоді тут навчалося приблизно 200 учнів. Перший наш проект був для хлопців — з вихованців інтернату ми сформували перший клас кадетів, вивчили їхню думку: що б вони хотіли, в яку гру гралися б, який проект започаткували б. І вже наступного року до нас прийшли першачки-кадети. Згодом збагнули, що для повноцінного всебічного виховання потрібно брати на навчання і дівчаток. Але ж ми не могли їх віддавати до класів кадетів, тож створили окремі класи для дівчат. Вони отримують більш естетичне виховання, ми вчимо їх бути щасливими мамами, дружинами, фахівцями, тобто гармонійними особистістями. Тож уже восьмий рік успішно впроваджуємо роздільне навчання, яке дає високі результати не лише у знаннях, а й у вихованні. Коли робили зріз знань, побачили, що роздільне навчання дає високі показники. І дівчата, і хлопці стають упевненішими».
Батьки цінують те, що в навчальному закладі їхні діти задіяні впродовж усього дня: з 8 години ранку до 8-ї вечора. Тож дорослим не варто хвилюватися: дитина нагодована, доглянута, не потрібно возити на гуртки, скніти вдома над численними домашніми завданнями. «Фактично ми дітей повністю забрали від вулиці, — додає Наталя Головіхіна. — Учні постійно перебувають під наглядом психологів, соціального педагога, керівників гуртків. Після уроків кадетів бере під опіку ще й офіцер-вихователь, який водночас є чудовим прикладом для хлопців. Адже не в кожного з них є тато — у декого батьки розлучилися або батько на війні».
«УК» дізнався, що окремі класи для дівчат і хлопців створено й у Черкасах. «Роздільне навчання практикуємо поки що лише в початковій школі упродовж трьох років, — розповідає директор черкаської гімназії №9 Ірина Топчій. — Через рік матимемо перших випускників четвертого класу. На кожній паралелі навчається по одному класу кадетів і паняночок. Є ще по чотири-п’ять класів звичайні — із змішаною системою. У нас великий навчальний заклад, тож маємо надати батькам вибір. З 5 класу кадети й паняночки об’єднаються — обиратимуть профіль навчання. Ще рано говорити про результати, але вже тепер бачимо, що діти більш організовані, відповідальні, швидше дорослішають».
Тож коли батьки сяють радістю і кажуть, що дитина не хоче пропускати уроки через застуду, — це найвища нагорода для вчителя, переконані пані директори і запевняють: якщо хтось із колег прагне перейняти їхній цікавий досвід, залюбки поділяться ним.
КОМПЕТЕНТНО
«Роздільне навчання закладає правильний фундамент у вихованні»
Наталія МІЛАГРА,
психолог-практик:
— Дівчата і хлопці розвиваються по-різному не лише фізіологічно, а й енергетично й психологічно. Хлопці відрізняються від дівчат і за динамікою розвитку, і за способом сприйняття світу. У дівчат домінує права півкуля мозку, що відповідає за абстрактне сприйняття, творчий підхід. У хлопців — ліва, що відповідає за логіку, конкретику. І коли два різних організми поміщаємо в одне середовище, їх починають неодмінно порівнювати, акцентувати на тому, що хлопці, скажімо, мають рівнятися на дівчат, які спокійніші, стриманіші. Це принижує хлопців, і як наслідок — змалечку формуємо агресивне ставлення до жіночої статі.
Роздільне навчання закладає правильний фундамент у вихованні, формуванні маленьких особистостей. Цей фундамент перевірено століттями — хлопців і дівчат ще з позаминулого століття начали в окремих школах. У таких умовах діти розвиваються гармонійно, в них немає відчуття суперництва, а закладається глибоке розуміння природи одне одного і поваги до протилежної статі.