Відносини між Україною та ЄС одні з найдинамічніших у вітчизняній зовнішній політиці. Укладення Угоди про асоціацію, угоди про безвізовий режим, надання безпрецедентної фінансової допомоги Україні, введення та регулярне продовження антиросійських санкцій — це все важливі віхи партнерства Києва та Брюсселя, які свідчать про підсумки дипломатичних та політичних зусиль. Проте кожен шлях має мету, і тоді хоч би яким складним він був, долати його буде набагато легше.

Яка наступна віха євроінтеграції України? Відповідь на це запитання намагалися дати учасники вебінару «Саміт Україна — ЄС: що чекає попереду?», який відбувся з ініціативи Представництва нашої держави при Євросоюзі та Світовому Конгресі Українців.

Реформи тривають попри війну

Саміти між керівництвом України та Євросоюзу відбуваються щороку і це найвищий рівень для обговорення спільних досягнень та визначення пріоритетів на майбутнє. Останній 22-й саміт, який, попри пандемію, відбувся очно, за особистої присутності учасників, у Брюсселі на початку жовтня, чимало експертів оцінили як такий, що не приніс особливих сенсацій та проривів у відносинах України та ЄС. Чи свідчить це, що ЄС поступово втрачає інтерес до нашої країни і переорієнтовує свою зовнішню політику?

Справді, наступ другої хвилі пандемії, останні події в Білорусі, Нагірному Карабасі, виснажливі переговори щодо Brexit, зростання впливу популістів та дезінформації великою мірою відвернули увагу Брюсселя від подій в Україні, визнає депутат Європарламенту Вітольд Ващиковський.

«Проте ті, хто напряму в ЄС опікується відносинами з Україною, уважно відстежують усе, що відбувається», — запевнив він. За його словами, Україна останні шість років проводить реформи з децентралізації, самоврядування, боротьби з корупцією, водночас протистоїть у війні з Росією.

«Завжди виправляю колег, і не лише у Європарламенті, які кажуть «криза на Донбасі». Нагадую їм, що це війна, яка триває, — наголосив польський політик, додавши: — Про такі речі треба нагадувати тим у ЄС, хто говорить, ніби реформи в Україні не відбуваються чи вони надто повільні».

Він констатував, що майбутнє відносин між Україною та ЄС «не таке певне, як хотілося б. Призупинення реформ та розворот України від проєвропейського до проросійського курсу — можливість такої перспективи нас турбує», — визнав Вітольд Ващиковський.

Галузева кооперація необхідна

Проте литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс вважає, що заява останнього саміту Україна — ЄС — «солідний і ґрунтовний документ», у якому відзначено відданість Києва виконувати свої зобов’язання у межах Угоди про асоціацію.

«Хоч, як на мене, того, що маємо, недостатньо, і нам треба зрозуміти, чого саме бракує, — сказав політик, наголосивши: — ЄС має розширити концепцію європеїзації України».

Український уряд має зосередитися на реалізації Угоди про асоціюю за галузями економіки. «Нам потрібна така галузева кооперація, щоб Україна могла опертися на економічну потужність ЄС, об’єднаний ринок, цифрові потужності», — пояснив Пятрас Ауштрявічюс.

Він вважає, що Києву та Брюсселю необхідно виходити на новий рівень співпраці в оборонній галузі, «бо Україна має у ній значні наукові та виробничі потужності. Тож попри несподівані труднощі, як-от пандемія, вважаю динаміку наших відносин з Україною позитивною, проте нам необхідно далі працювати спільно і шукати нову мотивацію для співпраці наступного рівня».

У Європарламенті готують звіт щодо виконання Україною Угоди про асоціацію. Роботу над ним доручено німецькому євродепутатові Міхаелю Галлеру, який представив першу редакцію звіту на розгляд колег. За його словами, він уже отримав понад 400 поправок до звіту, які опрацьовує.

«Працюючи над цим звітом, я дійшов до висновку, що незалежно від складу уряду Угоду про асоціацію виконують послідовно, і тут треба віддати Україні належне», — сказав Міхаель Галлер.

Рутинна праця — не для заголовків

Те, що під час останнього саміту Україна — ЄС не було оприлюднено сенсаційних заяв та проривів, — позитив, бо означає, що відносини двох сторін настільки близькі й довірливі, що перейшли від стадії кричущих заголовків до копіткої дуже важливої роботи. Таку думку під час вебінару висловила заступниця генерального директора з питань політики сусідства та розширення ЄС Катерина Матернова.

«Питання, над якими працюємо, марудні і зовсім не такі ефектні, як наприклад, угода про відповідність технічним стандартам, авіаційна угода або угода про те, як взаємодіяти у кліматичній галузі. Але це технократичний і дуже важливий порядок денний», — заявила єврочиновниця, висловивши задоволення, що 22-й саміт був наповнений саме багатьма конкретними питаннями.

Катерина Матернова вважає критику з приводу того, що після приходу до влади Володимира Зеленського Київ призупинив реформи, безпідставною.

«Президент Зеленський у владі трохи більш як рік, і за цей час ми побачили багато глибоких реформ», — зазначила вона. Наприклад, відбувся анбандлінг компанії «Нафтогаз», до чого європейська сторона закликала протягом останніх років, запрацював Вищий антикорупційний суд, було здійснено земельну реформу, яка не рушала в Україні роками, відбулися важливі зміни у банківській галузі, децентралізація. Проте Катерина Матернова зауважила, що у розмовах з Володимиром Зеленським європейські керівники «щиро і по-дружньому» говорили про недостатні зусилля в боротьбі з корупцією.

Катерина Матернова, яка очолює групу Єврокомісії з підтримки реформ в Україні, нагадала, що ця група — унікальна структура, до якої залучено представників різних секторів ЄК.

«Жодна інша країна світу поза межами Євросоюзу не має такої групи, і ми намагаємося повною мірою скористатися її перевагами й готові продовжувати цей діалог», — наголосили представниця ЄК.

На думку віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, яка взяла участь у дискусії, головним з останніх політичних досягнень у відносинах Україна — ЄС стала домовленість про оновлення Угоди про асоціацію й ухвалення на найвищому рівні рішень у секторальній співпраці. Щодо критики на адресу України, яку в підсумковій заяві саміту було висловлено в заклику до деолігархації української економіки, Ольга Стефанішина відповіла, що переконує співрозмовників в уряді та Офісі Президента не ображатися на це. «Якщо нас критикують, то це означає, що комусь не байдужа Україна та успіх її реформ», — зауважила віцепрем’єрка.