Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за резолюцію «Гуманітарні наслідки війни на Донбасі», автором якої став литовський депутат від Європейської народної партії Егідіус Варейкіс. У тексті документа йдеться про те, що внаслідок воєнних дій на Донбасі та анексії Криму в Україні загинуло 10 тисяч осіб, 24 тисячі було поранено, 1500 зникли безвісти, 1,6 мільйона українців були змушені залишити домівки, з них майже півмільйона звернулися до інших країн, зокрема Російської Федерації, із проханням про притулок. «Асамблея закликає всі країни — члени Ради Європи активізувати політичну співпрацю, щоб покласти край цьому конфлікту і припинити страждання цивільного населення», — йдеться у резолюції.
Текст документа містить 10 пунктів, у яких сформульовано заклики до російської влади, серед яких припинити фінансову та збройну підтримку незаконних озброєних груп у Донецькій і Луганській областях, звільнити всіх українських політв’язнів і заручників, поважати права кримських татар і пустити міжнародних спостерігачів у Крим. Пунктів з рекомендаціями українській владі 15, і в них конкретні кроки, які вона повинна зробити, щоб полегшити життя людей, що їх вигнала з домівок війна на Донбасі та російська окупація Криму. Доповідач наголошує, що «пошук рішень для серйозних проблем ВПО в Україні має стати стратегічною метою українського уряду», який повинен чітко показати цим людям, який вигляд має їхнє майбутнє. Резолюція закликає Київ забезпечити право ВПО на участь у виборах, спростити процедуру отримання соціальних і пенсійних виплат, запровадити спеціальні програми з будівництва житла для переселенців і гарантувати їм доступ до дитячих садків, шкіл і вищих навчальних закладів.
Під час зимової сесії ПАРЄ ухвалила ще одну резолюцію, яка хоч і не присвячена українському питанню, Україну в її тексті згадано не раз. Ідеться про резолюцію «Захист та просування регіональних мов та мов нацменшин у Європі», яку готувала депутат від Угорщини (ЄНП) Роза Гофманн. Резолюція аналізує стан виконання Європейської хартії регіональних мов у країнах — членах РЄ в усіх сферах життя держави: освіті, культурі, медіа. Доповідачка вважає найбільшою проблемою те, що лише 25 країн із 47, які входять до складу РЄ, на сьогодні ратифікували цей документ, а ще вісім підписали. Та й не всі країни, які зобов’язалися виконувати хартію, вчасно подають до РЄ моніторингові звіти про стан мов національних меншин.
Про Україну в резолюції згадано у зв’язку з новим законом про освіту, зокрема його мовною статтею. «Наголошую, що цей закон фактично розглядає мови національних меншин як іноземні», — йдеться в доповіді. Вона вважає, що не можна мотивувати вивчення польської, угорської, румунської, болгарської та інших мов лише тим, що це мови Євросоюзу, адже «це рідні мови нацменшин, які проживають в Україні». «Переконана, що, ухваливши це законодавство, країна не виконує своїх міжнародних зобов’язань і стандартів Ради Європи», — йдеться у доповіді.
У рекомендаціях резолюції ПАРЄ радять урядам країн-членів РЄ забезпечити навчання рідною мовою дітям з родин нацменшин від дитячого садочка до вищих навчальних закладів. «Забезпечити тим, хто говорить мовою нацменшин, можливість вивчити офіційну мову в достатньому обсязі, впроваджуючи найліпші практики з викладання іноземних мов у методологічний підхід для вивчення мови офіційної», — йдеться в документі.