Уперше в Сєверодонецьку за підтримки Європейського Союзу обговорювали у форматі круглого столу питання про виплату пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово непідконтрольній території. Захід організувала Норвезька рада у справах біженців (NRC). У розмові взяли участь юристи, соціальні працівники, представники Пенсійного фонду, інших державних органів та громадських організацій, зокрема міжнародних. Ось рекомендації NRC: оскільки пенсія — власність особи, не слід висувати додаткових вимог для володіння цим майном. Необхідно відокремити пенсійні виплати від прив’язки до статусу ВПО. Недискримінаційний порядок виплати пенсій громадянам, які проживають на не підконтрольній уряду території, потрібно запровадити і врегулювати на законодавчому рівні. Діалог про відновлення пенсій для громадян, які проживають на тимчасово окупованій території, необхідний, вважають усі учасники зустрічі. За словами народного депутата Наталії Веселової (БПП «Солідарність»), у Грузії й Молдові — країнах, які опинилися у схожих з Україною обставинах, — «виплачують пенсії й навіть надають медичні страховки громадянам, які проживають на непідконтрольних територіях, хоч звідти не надходить жодної копійки податків до скарбниці». Чому?
Надходить багато звернень
«По-перше, так формують лояльний до держави прошарок громадян, бо Грузія й Молдова розраховують на довгострокову боротьбу за ці території. А коли зможуть їх повернути, відновлювати державність доведеться саме з тими громадянами, які там нині живуть. По-друге, так ведуть облік тамтешніх громадян», — пояснює зі слів колег із парламентів Наталія Веселова. Луганська ОДА також дотримується позиції, що «пенсія — це страхова виплата, гарантована державою, це не соціальна допомога».
«Тим часом ми бачимо постійні верифікації — з Мінфіну та прикордонної служби, СБУ та Ощадбанку, і це все вже настільки заплутало людей, що потрібно виробити дуже чітку просту схему, як отримати свої законні виплати», — підкреслює заступник голови обласної держадміністрації Ольга Лішік.
Через ці проблеми у громадські організації надходить дуже багато звернень, стверджує координатор з адвокації громадської організації «Донбас SOS» Ольга Гвоздьова. За даними активістів, якщо в 2014 році офіційно налічувалося 1,2 мільйона громадян, які були пенсіонерами на непідконтрольних територіях, то нині Пенсійний фонд виплачує пенсії трохи більш ніж півмільйона осіб. Торік до списків на перевірку потрапили майже 500 тисяч людей. 300 тисяч з них не змогли підтвердити своє перебування на підконтрольній території й позбулися виплат. Перевірки тривають. Готують нові списки.
Під час обговорення згадали про досвід Косово й позови пенсіонерів у Європейський суд з прав людини. Свого часу Сербію зобов’язали розробити механізм, щоб забезпечити пенсіонерів законними виплатами. Від України вже 7 таких позовів перебувають у Європейському суді з прав людини. Першим став позов громадянина, який живе за кордоном (у Німеччині). Суть справи в тому, що виплата пенсії не може залежати від місця проживання. Європейський суд уже ухвалив рішення, за яким Україна має виплатити пенсіонерові всю заборгованість, а також моральне відшкодування обсягом 5 тисяч євро. «Тож якщо громадяни звертатимуться в Європейський суд з прав людини, відшкодування їм моральних збитків перевищить розмір пенсії, яку їм призначено», — підкреслює Ольга Гвоздьова.
Кого просити про милосердя?
Тож пенсії жителям окремих районів Донецької й Луганської областей платити доведеться. Нині такий механізм розробляють у міжвідомчій робочій групі при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. Автори проекту пропонують передовсім пенсії відв’язати від довідки переселенця, щоб людей могли обслуговувати в будь-якому зручному для них управлінні Пенсійного фонду. Також пропонують змінити терміни для проходження верифікації.
«Умовно ми розподіляємо людей на дві категорії: мобільні громадяни й немобільні. Перші повинні виїжджати на підконтрольну територію, ставати на облік в управлінні Пенсійного фонду і проходити фізичну ідентифікацію. Ми пропонуємо періодичність для цього раз на рік за аналогією із громадянами, які проживають за кордоном, — розповідає Ольга Гвоздьова. — Із немобільними громадянами (такими, що не можуть виїхати, бо дуже старенькі, або особи з інвалідністю) трохи складніше. У цій ситуації, як розуміємо, потрібно долучати міжнародні організації, які працюють на тимчасово непідконтрольних територіях».
Нині у самопроголошених республіках такий мандат мають тільки місія міжнародного Червоного Хреста та структури ООН.
На думку розробників механізму, представники міжнародних організацій можуть виступати або довіреною особою, або засвідчувати, що у людини є родичі, які можуть бути довіреною особою, а також проводити фізичну ідентифікацію. Але наскільки самі міжнародні організації готові до такої співпраці? На це питання відповіді поки що немає.
Незабаром аналогічне обговорення проблеми виплат пенсій жителям особливих районів Луганської та Донецької областей відбудеться у Краматорську й Києві. Можливо, спільними зусиллями розв’язання проблеми таки буде знайдено.