Нещодавно в Сумах презентували Стратегію відновлення та розвитку економіки області на 2022—2024 роки. Про її особливості, завдання та перспективи розповідає перший заступник голови Сумської ОДА — керівника обласної військової адміністрації Тарас САВЧЕНКО.
— Тарасе Григоровичу, як готували презентовану нещодавно стратегію розвитку області?
— Попри відступ агресора із Сумщини, війна триває. Наша область має один з найдовших кордонів з росією, тому життя у прикордонні потребує формування нових підходів та сценаріїв розвитку територій.
Розпорядженням голови Сумської ОДА — керівника обласної військової адміністрації від 10 травня цього року утворено раду з відновлення та розвитку економіки Сумської області. До її складу ввійшли представники обласної військової адміністрації, обласної ради, голови міських рад, керівники підприємств, установ та організацій, закладів вищої освіти, Агенції регіонального розвитку, експерти.
Упродовж травня-червня члени ради та інші зацікавлені сторони напрацьовували пропозиції щодо пріоритетних напрямів і механізмів відновлення та розвитку економіки у воєнний та післявоєнний періоди, зокрема, транспортної, виробничої, соціальної інфраструктури, інфраструктури енергетики та зв’язку, подолання безробіття, забезпечення гідного рівня життя населення. Проведено численні консультації із представниками установ, підприємств та організацій, експертів, фахівців різних галузей діяльності.
Стратегію схвалено рішенням ради 30 червня, затверджено розпорядженням голови Сумської ОДА — керівника обласної військової адміністрації 18 липня. Основна її мета — змінити вектор погляду на Сумщину з території ризику на територію унікальних можливостей. Часовий горизонт — до трьох років.
Документ підготовлено на основі аналізу ресурсного потенціалу регіону (фінансово-економічний, екологічний, соціальний блоки), відповідно до якого визначено сценарії розвитку та стратегічне бачення області до 2024 року. Сформовано каталог із 47 проєктних ідей на суму майже 85 мільярдів гривень, що пропонують до реалізації у 2022—2024 роках за такими пріоритетними напрямами: «Безпековий регіон» — 12 ідей на 41 мільярд гривень; «Промисловий комплекс» — відповідно 11 і 18; «Аграрний сектор» — 7 і 3; «Людський потенціал» — 6 і 10; «Економічні інновації» — 11 і 13.
Стратегія — гнучкий документ, її виконання плануємо щоквартально розглядати на засіданні ради з відновлення та розвитку економіки, за потреби вноситимемо корективи.
Уже збираємо технічні завдання, які стануть основою для формування плану заходів на 2022—2024 роки.
— На чому ґрунтується презентована стратегія?
— У зв’язку зі зміною геополітичної ситуації територія України й Сумщина зокрема потребують забезпечення розвитку військової інфраструктури для належного захисту і запобігання потенційній військовій загрозі від російської федерації. Стратегія покликана сприяти формуванню в області економічного сектору, який розв’язуватиме безпекові завдання і задовольнятиме потреби населення.
За умови досягнення безпекових гарантій для регіону, відновлення ушкодженої інфраструктури, забезпечення притоку інвестицій і трансфертів з державного бюджету на відновлення роботи підприємств до передвоєнного рівня можна розраховувати на поступове збільшення надходжень до місцевих бюджетів і відповідно підвищення їхньої фінансової спроможності. Один з важливих аспектів — розірвання історичних зв’язків місцевого бізнесу з російськими та білоруськими активами, особами чи бізнесом.
Стратегія враховує зміну логістичної складової для регіональних виробників. Відстань від Сумщини до кордонів України з ЄС становить понад 1000 км, до морських портів України — приблизно 800. Тому ставимо мету: зниження залежності від сировинного експорту, перехід до виробництва технологічної продукції шляхом упровадження інноваційних та ресурсоефективних технологій.
Сформовано три сценарії розвитку області на середньострокову перспективу: оптимістичний (військові дії тривають пів року), реалістичний (рік) та песимістичний (довготривалий конфлікт). Кожен базується на припущеннях та прогнозних економічних показниках.
— Який із них найбільш імовірний?
— Другий, реалістичний. Його реалізація закладе основу для поступового відновлення та подальшого динамічного розвитку. За цим сценарієм втрати власного фінансового ресурсу до кінця 2022 року очікуємо на рівні понад 20% (близько 1,8 мільярда гривень); падіння валового регіонального продукту коливатиметься в межах 45—55. Сільське господарство функціонуватиме стабільно, підтримуватимуть його матеріально-технічну базу, проте знизяться інвестиції в розвиткові проєкти, оброблятимуть близько 85% посівних площ. Відновлення роботи підприємств харчової та переробної промисловості становитиме майже 85%, загалом промислового комплексу — до 70% виробничих потужностей. Повернення 70% населення додому. Ситуація з безробіттям залишатиметься складною, проте поступово наближатиметься до довоєнних показників. За підсумками 2023 року економіка майже досягне довоєнного рівня.
— Які економічні проблеми потребуватимуть першочергового розв’язання?
— Головне — повернути людей, особливо молодь, які покинули домівки. Нині важко цим управляти, але готувати умови для повернення можна і треба вже зараз. Це забезпечення робочими місцями, гарантування базових медичних послуг, психологічної підтримки та освітніх послуг, підтримка закладів культури, заохочення соціально відповідального бізнесу, інтеграція внутрішньо переміщених осіб у громади.
На рівні держави вже запроваджують програми підтримки розвитку бізнесу та населення, яке втратило роботу: надання грантової підтримки на створення власної справи, розширення роботи малого та середнього бізнесу, навчання для нової кар’єри.
Ідеї проєктів стратегії спрямовано на інтеграцію професійної та вищої освіти, концентрацію потенціалу на базі вищих навчальних закладів регіону для підготовки фахівців різного рівня.
— У стратегії позначено п’ять пріоритетних напрямів. Деталізуйте їх.
— Так, безпековий передбачає розбудову військової інфраструктури: облаштування 563,8 км державного кордону, 20 військових містечок для прикордонників, шість військових частин. Поняття безпеки розглядаємо з урахуванням екологічного, енергетичного та логістичного аспектів.
Плануємо завершити відновлення, ремонт, реконструкцію зруйнованих та/або пошкоджених автомобільних доріг і мостових переходів, забезпечити містобудівною документацією громади області (насамперед 15 прикордонних), створити мережу споруд цивільного захисту та систем оповіщення, 20 поліцейських станцій у територіальних громадах, електрифікувати ділянки залізниці завдовжки 239 км, модернізувати системи тепло-, водопостачання та водовідведення, розвивати міський електротранспорт.
У промисловому комплексі — створення конкурентоспроможного виробництва, випуск продукції з високою доданою вартістю на підприємствах промислового комплексу, зокрема восьми підприємствах — учасниках ГС «Сумський машинобудівний кластер енергетичного обладнання», будівельної галузі, легкої промисловості, розвиток індустріальних парків.
Завдяки створенню регіонального центру енергоефективності та енергоменеджменту, впровадженню відновлюваних джерел енергії заплановано будівництво трьох таких електростанцій. Так зменшиться використання природного газу й теплової енергії на рівні 15%, електроенергії — 10%, а власною електроенергією область буде забезпечена не менше як на 25% потреби.
Заплановано будівництво семи сміттєперевантажувальних станцій та сміттєсортувальних ліній, двох об’єктів поглибленого оброблення побутових відходів, десять — їх біологічного оброблення.
Формуватиметься кластерна модель управління регіональним розвитком — створено три кластери.
Аграрний сектор гарантуватиме продовольчу безпеку завдяки місцевим товаровиробникам. Для цього буде створено логістичну мережу, розширено площі під нішевими культурами — гречкою, кіноа, вівсом голозерним, гірчицею сизою, льоном олійним, коноплями, гарбузами. Нарощуватимемо переробні мініпотужності продукції рослинництва і тваринництва.
Заплановано облаштувати центральний та сім локальних аграрних логістичних центрів, чотири міжрайонні ринки плодоовочевої та ягідної продукції, відновити роботу 85 переробних мініпотужностей, збудувати сім нових, розвивати коноплярство, створити шість мініцехів з переробки молочної сировини, облаштувати молочнотоварні ферми біогазовими установками.
Напрям «людський потенціал» передбачає інтеграцію професійної та вищої освіти для концентрації потенціалу на базі закладів вищої освіти і підготовки затребуваних фахівців, забезпечення населення та внутрішньо переміщених осіб житлом (10 тисяч сімей), формування активної громадянської позиції, національної свідомості та патріотизму, навчання навичок для започаткування власної справи в межах нової урядової програми «єРобота» (тисяча осіб), отримання кваліфікованої медичної допомоги завдяки створенню медико-туристичного кластеру (охоплення 120 тисяч осіб), відкриття туристських маршрутів, присвячених обороні Сумщини.
Серед інновацій — створення державного підприємства Сумської ОДА у галузі інформаційних технологій, впровадження проєктів Smart City у п’яти населених пунктах, поширення мережі фіксованого широкосмугового доступу до інтернету.
— Окресліть економічні контури Сумщини на початок 2025 року після реалізації стратегії.
— Очікуємо створення безпечного, сучасного, європейського за цінностями та технологіями соціально-економічного осередку на північно-східних прикордонних територіях України. Рівень регіонального людського розвитку розраховуємо стабілізувати на довоєнному рівні, а в перспективі досягти вищого за середньоукраїнський.
Побудова збалансованої інноваційної економіки на основі співпраці науки, бізнесу та влади забезпечить максимальне використання економічного потенціалу, нові можливості розвитку і дасть змогу здобути переваги в міжнародному конкурентному середовищі.
Розвиток виробничої інфраструктури із застосуванням новітніх технологій, їх упровадження у виробництво та поглиблена переробка сільськогосподарської продукції забезпечуватимуть внутрішні потреби регіону, країни, конкурентоспроможний експорт, збільшення обсягів наукомісткої продукції як бази для інноваційного розвитку економіки, переходу до ресурсoощадної та екологічно безпечнoї моделі.
Так Сумщина розпочинає нову вагому економічну сторінку у власному літописі.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Тарас САВЧЕНКО. Народився 1981 року в Гадячі на Полтавщині. Закінчив Українську академію банківської справи. Працював у банківській галузі, УАБС. Із серпня минулого року — перший заступник голови Сумської ОДА. Доктор економічних наук. Професор кафедри бухгалтерського обліку та оподаткування. Член ГО «Рада молодих вчених» (м. Суми), координаційної ради з питань розвитку підприємництва Сумської міськради, ради підприємців Сумської ОДА.