НЕБУВАЛИЙ УРОЖАЙ
Багато плодів згниє, бо в аграріїв виникають проблеми з реалізацією через нестачу оптових ринків, сховищ і відмову переробних заводів закуповувати вітчизняну сировину
В Україні цього року небувалий урожай фруктів. Уродили ягоди, черешні та вишні. Уже наїлися абрикосів і смакуємо персиками. За два місяці літа зібрано 16 тисяч тонн кісточкових і 8 тисяч тонн ягід. Але за прогнозами, чверть цього смачного продукту згниє, бо ми вкотре виявилися не готовими до рекордного врожаю. Як його не втратити? На жаль, і з реалізацією, і зі збереженням, і з переробкою є проблеми.
Тільки в Криму, за словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, фруктів виростили на 60% більше, ніж торік. Загалом у країні цього року завдяки державній підтримці вирощування плодово-ягідної продукції може бути зібрано її на 50 тисяч тонн більше, ніж планували. Але зберегти фрукти буде важко через нестачу сховищ. І хоч їх будують, і кошти на них частково компенсуються за програмою уряду за рахунок 1,5-відсоткового збору з виробництва алкоголю, на сьогодні їх усе одно не вистачає. Міністр запевнив, що в найближчі два роки в Україні з’являться 16 сучасних сховищ на 140 тисяч тонн овочів, фруктів та ягід.
Інша, не менш важлива, проблема — своєчасна реалізація плодів за цінами, прийнятними для населення. Цьому сприяють оптові ринки сільгосппродукції. За словами міністра, тільки в Криму нині діє 24 оптових плодоовочевих ринки, однак пропозиція свіжої продукції перевищує можливості торговельних площ.
Нарощуються і темпи переробки. Україна добре поставляє на експорт яблучний концентрат, а за виробництвом томатної пасти піднялася з 15 на 7 місце у світі. Однак переробні заводи Миколаївської області цього року, наприклад, відмовилися закуповувати вітчизняні персики.
Журналісти «Урядового кур’єра» побували у південних садівників і зробили невтішні висновки, що проблеми з реалізацією персиків вельми серйозні. На черзі — яблука, груші та сливи. Чи зможуть українці цього року досхочу наїстися традиційних та улюблених фруктів? Поки що питання відкрите.
Собівартість вітчизняних персиків цього року усього 7 гривень, а за скільки ми їх купуємо? Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Миколаївщина. Корисні плоди заводам не потрібні
Миколаївська область за кліматичними умовами дуже сприятлива для вирощування плодових дерев, зокрема персикових. Традиційно цей корисний соковитий запашний фрукт розводять у кількох великих садово-виноградарських господарствах області: в Баштанському, Миколаївському, Очаківському та Вознесенському районах. Цього року врожай персиків радує, його збирання в області йде успішно і високими темпами. Хоч терміни збирання через погодні умови змістилися на два тижні раніше. Перша продукція миколаївських садів з’явилася вже у червні й протримається на ринках до вересня, коли достигнуть пізні сорти.
Як повідомив «Урядовому кур’єру» керівник корпорації «Миколаївсадвинпром» Вадим Філіпович, «на сьогодні в області зібрано понад 1100 тонн персиків, з яких найбільша частка припадає на ЗАТ «Зоря Інгулу». Загалом очікуємо зібрати в області заплановані 2,5-3 тисячі тонн кісточкових. Завдяки тому, що господарства завчасно подбали про захисні заходи, врожаї високі. Але виникають проблеми зі зберіганням та реалізацією продукції».
Підтвердив цю тезу і головний агроном ПАТ «Радсад» Микола Корнієнко. Персики в цьому господарстві вирощують чи не з моменту його заснування. Нині персиковий сад займає 150 гектарів, з яких 42 гектари —на крапельному зрошенні. І хоч від березневих морозів, які припали на період вегетації, окремі площі трохи постраждали, на врожаї персиків вони не вплинули. Уже зібрано 170 тонн фруктів, урожайність — 2,5 тонни з гектара, на окремих ділянках доходить до 5—6 тонн. Найпопулярніші сорти персиків, які охоче купують, — фаворит Мореттіні, рендхейвен, Ерлі Рейндхейвен, полум’яний.
Але, якщо в попередні роки за «радсадівськими» персиками шикувалися у черги і оптові, і роздрібні покупці, нині охочих придбати оптові партії нема. Як розповідає Микола Миколайович, «таких проблем із реалізацією, які виникли цього року, не було ніколи. Не маємо власної переробки персиків. Та навіть не думали про їх зберігання в холодильниках, хоч вони в господарстві є. Персики завжди були ходовим товаром і ніколи не залежувалися. Але цього року одразу три переробних сокових заводи, давні партнери, відомі на півдні України, відмовилися купувати нашу продукцію. І річ тут не у відпускній ціні».
Виявляється, цього року на персиках підприємство працює собі в збиток. Собівартість кілограма фруктів, тобто витрати на їх виробництво, — 7 гривень. Оптовики змушують виробників продавати по 4—5 гривень. А споживач купує «радсадівські» персики по 12—13 гривень. Нескладно зробити висновок, хто наживається на різниці і скільки ця різниця становить.
До проблем місцевого значення додаються і закордонні. Микола Миколайович переконаний, що персиковий ринок заполонила контрабанда з Молдови. Сусіди збивають ціну і створюють значні незручності під час реалізації. Звісно, надходять на наші прилавки фрукти з Туреччини та Греції, їх охоче закуповують супермаркети завдяки тому, що ця продукція зберігається тривалий строк. Але завдяки чому досягають такого тривалого терміну? За рахунок спеціальної обробки перед транспортуванням. А наші рідні, місцеві персики, не оброблені хімікатами в період дозрівання, зберігаються не більш як 3–5 днів.
Також виникає запитання: із якої продукції виробляють «виключно натуральні, зі свіжих фруктів» соки наші підприємства? Чому віддають перевагу закупівлі в посередників, а не безпосередньо у виробників? Відповідей поки що немає.
Крим. Оптових ринків треба більше
Кількість зібраних персиків у фермерському господарстві «Ластівка-Крим», що в Бахчисарайському районі, просто-таки б’є рекорди. Нині з кожного дерева тут знімають по 20—30 кілограмів соковитих ароматних фруктів. «Уже третій місяць поспіль кожен наш день починається о 5 ранку. Перепочинок робимо лише у спекотні години, а потім знову за відра і до 8 вечора із саду не виходимо», — розповідає про трудові будні господар Михайло Горьковенко. А ось торік ці фрукти вимерзли. Тоді хоч якомусь урожаю тішилися лише на Південному березі, оскільки погода там була лагіднішою. У такій ситуації кримські прилавки ломилися від закордонного товару без запаху і звичного смаку.
Цього року персики добре перезимували, не було природних катаклізмів під час його цвітіння — холодів, туманів, дощів. Вчасно провели всі необхідні заходи для захисту майбутнього врожаю.
Та завдячувати персиковим бумом мусимо не лише погоді, а й, як запевнили в аграрному відомстві автономії, збільшенню площ під фруктовими деревами за рахунок чинної останні 10 років державної програми «Розвитку плодоовочівництва, садівництва і виноградництва». Саме це надало можливість призупинити скорочення площ під плодово-ягідними культурами. Щоправда, за останні два роки фінансова підтримка за цією програмою скоротилася. «На початок 2013 року кредиторська заборгованість перед сільгосппідприємствами, що за власний рахунок висадили дерева, становить 75 мільйонів гривень, — ділиться невтішними даними міністр кримського аграрного відомства Микола Полюшкін. — Проблема висаджування нових дерев поглибилася і цього року, оскільки раніше за державною програмою витрати підприємствам компенсували на 79%, а тепер ця сума знизилася удвічі».
Однак за рахунок уже правильно розставлених акцентів у розвитку цієї галузі персики зараз є на всіх ринках півострова. Вони представлені широким сортовим вибором. Наявність же турецької та грецької продукції знизилася в рази, і це приємно. Що ж до вартості плодів, то на її формування впливає і розмір плодів, і регіон, де їх реалізують. Зокрема в Ялті та Севастополі різниця в ціні на один і той самий продукт може бути в межах 10 гривень. У «Ластівці-Крим» оптовикам відпускають персики по 6—8 гривень, а на ринку вони коштують у 2—3,5 раза дорожче. Тобто ціна коливається від 10 до 35 гривень. Саме тому в дрібних фермерів є велике бажання самостійно реалізовувати продукцію. «У мене немає проблем, коли здаю персики оптовикам, а ось якщо захочу сам постояти на ринку, то це майже нездійсненне бажання. Там для виробників місць нема через перекупників, — бідкається власник фермерського господарства. — А ось якби я сам продавав, то й ціни б не так кусалися».
ПРЯМА МОВА
Приватникам допоможуть кооперативи
Микола ПОЛЮШКІН,
міністр АПК Криму:
— Для кримської влади вкрай важливо розв’язати проблему доступу до ринку передусім приватному сектору та дрібним фермерським господарствам. Адже 2,5 тисячі гектарів персикових садів (а це половина загальної площі) припадає саме на приватний сектор. Через неможливість продати свій товар споживачеві без посередників і виникають цінові метаморфози. Розв’язати цю проблему можна, створюючи сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, які і витісняють із цього ринку посередників. У нас таких кооперативів на сьогодні 56. Із таким показником на 1 липня ми входимо у четвірку лідерів в Україні.
Але такої кількості об’єднань для нас замало, тому плануємо до 2020 року створити 138 кооперативів. Переконаний, як тільки вони запрацюють на повну потужність, ціни на ринках знизяться.
Крім того, розпорядженням Радміну Криму в серпні 2012 року було прийнято рішення створити на півострові мережу оптово-роздрібних ринків. Вони з’являться у Ялті, Феодосії, Керчі, Алушті, Джанкої, Євпаторії. Триває підготовка проектно-кошторисної документації. Саме ці ринки і приберуть посередників. Оптово-роздрібні ринки вже працюють у Сімферополі, Сімферопольському та Ніжньогірському районах, запроектовані у Білогірському, Красногвардійському, Джанкойському та Чорноморському районах. Безумовно, такий підхід до проблеми сприятиме розвитку сільських територій, зокрема зайнятості населення, збільшенню його доходів.