Наприкінці навчального року у загальноосвітній школі N27 міста Тореза відбудеться традиційне "свято останнього дзвоника". Тільки святом його називати тепер ні в кого язик не повернеться: дзвінок тут і справді почують востаннє, адже сесія міськради вже прийняла рішення про закриття школи.
Педагоги та батьки школярів ще намагалися переконати депутатів і відстояти навчальний заклад. Та все марно, бо "слуги народу" стояли на своєму: школярів та вчителів переведуть до іншої міської школи, а подібна оптимізація дозволить зекономити понад мільйон гривень для освітньої мережі.
Оптимізація? У депресивному Торезі ще досі не оговталися від закриття шахт. Причому цей процес тоді теж називали інакше - "реструктуризація". І чиновники від вугілля виспівували солов'ями й не шкодували обіцянок: всіх гірників працевлаштують, на промислових майданчиках шахт відкриють цехи та підприємства... А насправді? Споруди "годувальниць" розтягли на будматеріали й металобрухт, а працездатні чоловіки тепер здебільшого рубають вугілля у нелегальних копанках...
На жаль, ліквідація школи в місті ліквідованих шахт -тільки перший "дзвіночок" для освітян краю. Перед такою ж проблемою вже постали педколектив, батьки та учні школи N111 з українською мовою навчання у Петровському районі Донецька, які навіть влаштували акцію протесту проти закриття та переведення дітей до російських шкіл. Така ж напасть стосується і української школи N136 у Будьонівському районі міста. Причому в цьому випадку сенс "оптимізації" в тому, що 570 школярів та півсотні п'ятирічних малюків, яких тут готують до першого класу, заплановано перевести до російської школи, де зараз навчаються всього 440 учнів.
Тим часом пристрасті довкола запланованого закриття шкіл з віддалених районів міста докотилися й до самісінького центру. Намірами ліквідувати навчальний заклад шоковані вчителі та учні школи N2 у Ворошилівському районі. Педагоги й батьки школярів тепер зітхають і кажуть, що стали "жертвами" зручного місцерозташування навчального закладу. "Двійка" й справді збудована в престижному місці, де, подейкують, є намір звести ще один велетенський бізнес-центр, супермаркет чи готель.
А керівники області та міста, коли заходить мова про закриття згаданих та інших шкіл регіону, стоять на своєму. По-перше, поправляють вони, йдеться саме не про закриття, а про "оптимізацію". А по-друге, запевняють, остаточне рішення про припинення занять в навчальних закладах ще не прийнято і все вирішуватиме громада.
Громада, звичайно, велика сила і батьки та вчителі вже стіною стали на захист шкіл. Однак як бути, якщо є "план" і керівникам на місцях доведена конкретна кількість ліквідованих шкіл? Зокрема у 2011 році в Донецькій області заплановано закрити 26 загальноосвітніх шкіл. Ця цифра означена в документі "Оптимізація мережі загальноосвітніх шкіл", що є частиною "Регіональної дорожньої карти", розробленої на виконання розпорядження голови Донецької облдержадміністрації про оптимізацію структури бюджетної сфери.
Навіть нехай так - оті 26 приречених шкіл - всього 2,5% від кількості всіх шкіл Донеччини. Проте чому "всього" і з якого це дива пекучу проблему означили нехай малою, але таки тільки безмовною цифрою? Адже йдеться про разючі зміни в долях тисяч реальних людей: дітей та їхніх батьків, вчителів та інших працівників шкіл. І неважко здогадатися, всі вони зараз нітрохи не випромінюють оптимізму від "оптимізації". Навпаки - все частіше згадують переінакшену народну мудрість: "Оптимізувати - не будувати".
... Пізно ввечері зателефонувала вчителька Донецького українського гуманітарного колегіуму і схвильовано поділилася песимістичною новиною: цей заклад теж може потрапити до кількості "оптимізованих". Далі буде?..