Голова Держфінінспекції
Петро АНДРЄЄВ
Кажуть, в одну річку двічі не входять. Голова Держфінінспекції України Петро Андрєєв ламає стереотипи. У 2006—2007 роках він вже обіймав посаду очільника ГоловКРУ, на яку повернувся у 2010-му. З жовтня 2011-го він керівник Держфінінспекції України (реорганізованої державної контрольно-ревізійної служби). Про роботу державних фінансових інспекторів, про труднощі, з якими вони стикаються, та резонансні справи наша розмова з її очільником напередодні 20-річчя контролюючого органу.
— Петре Петровичу, що показали перевірки та ревізії державного сектору за 2012 рік? Є чим похвалитися?
— На щастя, 2012 рік ми пережили, і «кінець світу» теж (сміється), живі і здорові. За цей рік зміцніла і фінансова дисципліна. Свідчення цього — скорочення кількості підприємств, установ та організацій, що допускали порушення, — з 96 % у 2011 році до 92 % у 2012-му і їхні обсяги у грошовому вираженні — з 5,4 до 3,7 мільярда гривень.
Торік вдалось відшкодувати і поновити втрати ресурсів держави на 1,9 мільярда гривень. Зокрема за результатами контролю додатково надійшло до бюджетів, держпідприємств, установ та організацій понад 702 мільйони гривень; відшкодовано незаконних витрат на майже 1,1 мільярда гривень, нецільових — на 91,7 мільйона гривень і недостач держресурсів на понад 25,8 мільйона гривень.
Крім того, нам вдалося знизити фінансові порушення за обсягами перевірених державних витрат за різноманітними держпрограмами з 5% у 2010-му до 0,8%. Це дуже хороший показник. У Євросоюзі він коливається у межах 2,5—3%.
— Завдяки чому вдалося такого досягти?
— Передовсім завдяки жорсткій позиції й підтримці Президента і Прем’єра України, які найкраще бачать ситуацію, стан економіки і розуміють потребу в контролі над використанням бюджетних коштів і наведенні ладу у фінансовій дисципліні державних мужів. Якби обсяги розкрадань і фінансових зловживань не вдалося скоротити, держава не змогла б виконувати чимало соціальних функцій.
— Як відомо, за роки незалежності було дуже багато державних програм, але мало які з них були ефективними найчастіше через великі фінансові зловживання. Натомість бюджетні гроші зникли, про покараних мало хто чув. Що можете сказати з цього приводу?
— Під час контрольних заходів ми давали оцінку багатьом бюджетним програмам, зокрема, чому вони неефективні. Дуже часто їхня реалізація занадто розтягнута у часі, приміром, на 10 років, коли найбільша ефективність рік-два. Як можна 10 років закривати шахту? Щороку держава витрачає гроші на її ліквідацію, а під час ревізії з’ясовується, що вона продовжує працювати і нелегально торгувати вугіллям. Або шахти вважають затопленими і списують, потім знову триває ліквідація, відкачують воду і шахта десятки років працює. І таких прикладів багато.
Тому ми порушили питання про потребу оптимізації програм, а також об’єднання кількох дублюючих програм. Навіщо розпорошувати гроші, якщо можемо зібрати і за два роки відпрацювати котрусь зі справді потрібних програм комплексно? З 2011 року кількість бюджетних програм скоротилася з 921 до 526 у 2013-му.
Щодо покарання винних, то, як правило, ті, хто ставить свій менеджмент до якогось держоргану, сидять у парламенті. Ми не ідеальна країна і чудово розуміємо, що є і лобіювання, і корупція, і все інше.
Аби вийти з цього замкненого кола, потрібно працювати за європейськими нормами. Там один із найбільших злочинів — крадіжка бюджетних грошей, бо це гроші платників податків. І в нас сьогодні вже робляться перші кроки у цьому напрямі, зокрема, в усіх держустановах створено органи внутрішнього аудиту і контролю і одне з їхніх завдань — працювати на запобігання фінансовим порушенням. А за нами залишається наступне — нижній контроль.
Якщо ж казати про статистику, то торік за порушення фінансової дисципліни до адміністративної відповідальності притягнуто майже 22,9 тисячі посадових осіб, яких оштрафовано на майже 6,4 мільйона гривень. До дисциплінарної — понад 5,9 тисячі посадових осіб, до матеріальної — 1,6 тисячі й ще 0,7 тисячі звільнено.
— Не могли б ви оцінити сектор, де було найбільше фінансових зловживань?
— Зловживання є в усіх секторах, по всіх міністерствах, але найбільш масштабні виявлено у сфері Міненерговугілля (439,8 мільйона), Мінагрополітики (405,7 мільйона гривень), Міноборони (254,8 мільйона), Державного агентства автомобільних доріг (167,7 мільйона), МОНмолодьспорту (107,8 мільйона), Мінінфраструктури (103,9 мільйона) тощо. Керівників цих відомств поінформовано про недопущення таких зловживань у майбутньому та потребу вжити заходів до винних.
Для належного реагування на факти порушень до правоохоронних органів було передано майже 2,7 тисячі ревізійних матеріалів. Як наслідок, порушено понад 1,3 тисячі кримінальних справ. Ще тисяча кримінальних справ — за результатами залучення фінансових інспекторів до перевірок правоохоронними органами. Лише за 11 місяців минулого року за результатами розгляду останніми наших матеріалів контрольних заходів на 181 посадову особу складено протоколи про корупцію та ще 187 — за участі наших працівників як залучених спеціалістів у перевірках правоохоронних органів. Також, реалізуючи право на звернення до суду в інтересах держави, у 2012-му ми подали 951 позов до суду на майже 1,4 мільярда гривень.
— Торішні зміни у законодавстві поліпшили чи погіршили ситуацію з використанням бюджетних коштів під час державних закупівель?
— Загалом поліпшили, але все ще лишається ніша для зловживань. Ми очікували більш позитивних змін. Дуже часто під час моніторингу бачимо, що йде підміна і виграє компанія, яка дала у 2—3 рази дорожчу цінову пропозицію і, вибачте за вислів, та, що має «роги і копита», один кабінет, директора і ще 15 таких фірм-прокладок, а не та, яка запропонувала дешевше чи має виробничі потужності, досвід, професійні кадри.
За новим законом, ми не контролюємо проведення тендерних процедур. Цю функцію частково покладено на Мінекономрозвитку і Антимонопольний комітет, але певною мірою це не їхні функції. Наші пропозиції парламент відхиляв за рахунок лобі, яке сидить у бізнесі у сфері держзакупівель. Одна з наших позицій була (з огляду на те, що державні закупівлі — це гроші наших платників податків) та, щоб держава закуповувала послуги і товари лише вітчизняного виробника, бо це бюджетні гроші, внутрішні інвестиції. Так вони не витікатимуть в офшори.
Має бути чітка позиція: за бюджетні гроші слід закуповувати лише товари у вітчизняних виробників, а не в посередників, офшорних чи західних компаній. Я не бачив, щоб хоч одна українська компанія за бюджетні гроші Австрії, Німеччини, інших країн ЄС надавала їм послуги.
— Що хотілось би ще поліпшити у роботі Держфінінспекції у цьому році? Випадки, коли інспекторів не допускають до перевірок, ще трапляються?
— Ми розробили проект закону «Про державну фінансову інспекцію», бо справді факти недопуску все ще є. Нам набагато важче, бо доводиться судитися тривалий час, а це додаткові затрати і втрачається оперативність. Навіть якщо Президент чи Прем’єр дає доручення негайно розібратись у тій чи іншій ситуації за зверненням громадян, коли ріжуть на металобрухт підприємства тощо, не можемо нічого зробити, бо маємо за 10 днів попередити компанію, що прийдемо. Тож у порушника є час, щоб заблокувати роботу контролю (знищити документи, зібрати речі й утекти за кордон).
За кордоном перешкоджання інспектору передбачає кримінальну відповідальність. Там інспекторові, якщо він приходить на об’єкт контролю, мають за 15 хвилин надати всі документи, потрібні для перевірки. Інакше складають протокол у прокуратуру і та порушує кримінальну справу стосовно посадової особи, яка перешкоджала фінінспекторові виконувати прямі функціональні обов’язки, — контролювати доходи і витрати бюджету.
Не завадило б і підвищити зарплати. Якщо боремося з корупцією, маємо розуміти, що посадовий оклад контролера-ревізора на центральному рівні 1950 гривень може спонукати до зловживань. Якщо люди захищають інтереси держави, то потрібно дати їм достойну зарплату, щоб у них не виникало жодних спокус. За кордоном є така практика: якщо посадова особа виявила розкрадання, задокументувала його і повернула у бюджет вкрадене, то вона отримує матеріальну винагороду на рівні 0,5% суми цього порушення. Це хороший стимул і чесний заробіток. Та й професійних кадрів за таких умов легше знайти.
— Коли норма із кримінальної відповідальності через недопуск інспектора або хоча б наближена може з’явитись у нас?
— Якщо об’єктивно, навряд чи скоро. Нині крадіжка грошей з бюджету стала найефективнішим бізнесом в Україні. Адже не треба займатись ні виробництвом, ні проблемами трудових колективів, виплатами зарплат, достатньо мати доступ до бюджету. І тут у Держфінінспекції за обов’язком служби друзів немає. Своєю принциповістю і підходами ми багато кому поперек горла стоїмо, а коли йдеться про багатомільйонні фінансові потоки, то нашим інспекторам не позаздриш. Їх і принижують, і виганяють з об’єктів контролю, а працюють у нас переважно жінки.
— Жінки більш стійкі?
— На відміну від чоловіків, вони більш педантичні і, я б сказав, більш принципові. У них вроджене відчуття самозбереження. Жінка рідше йде на спокусу поживитися через кримінальну відповідальність. Якщо їй будуть пред’явлені якісь обвинувачення, з ким вона дитину залишить?
— Що ви побажали б у 20-річчя служби своїм підлеглим, і як, на ваш погляд, Кабмін оцінює вашу діяльність?
— Як ніхто, розумію своїх підлеглих: чого їм варте виконання прямих функціональних обов’язків на об’єктах контролю, скільки це коштує нервів і здоров’я. А з іншого боку, пишаюся, що кожен з них доклав зусилля, щоб забезпечити певну стабільність у державі.
Передусім хочу побажати їм здоров’я, терпіння, витривалості. Розслаблятися нам не можна, бо проблем у 2013-му буде не менше, ніж у 2012-му. Адже ускладнюється ситуація на зовнішніх ринках. Та й кон’юнктура не сприятлива для України, яка має експортно орієнтовану економіку. Крім того, саме на цей рік випадає більшість виплат за зовнішніми запозиченням. Тому перед нами стоїть складне завдання: жорсткий і ефективний контроль за використанням бюджетних ресурсів, виділених під ті чи інші держпрограми. Та й комерційні структури, які постійно удосконалюють свої схеми, нам не дадуть розслабитися. Нам треба йти на два кроки попереду, і поки що це вдається.
Щодо оцінки нашої роботи урядом, то вона відображена у цьогорічному привітанні Прем’єр-міністра України трудовому колективу Держфінінспекції з нагоди ювілейної дати створення державної контрольно-ревізійної служби:
«Шановні друзі! Від імені Уряду вітаю вас із 20-річчям утворення Державної контрольно-ревізійної служби в Україні.
Завдяки вашій наполегливій, плідній та цілеспрямованій роботі за роки незалежності в Україні відбулася ціла низка позитивних змін у сфері державного фінансового контролю, що є надійною запорукою подальшого становлення, розбудови та економічного зростання нашої держави.
Своєю самовідданою працею ви забезпечуєте належний рівень контролю за використанням державних фінансів та майна. Приємно відзначити, що сформувалася нова генерація професіоналів, обізнаних із позитивним вітчизняним і зарубіжним досвідом фінансового контролю.
Щиро дякую всім, хто береже державне добро, повсякденною копіткою і наполегливою працею сприяє розквіту нашої країни, зміцненню її економіки та фінансової системи.
Зичу вам міцного здоров’я і оптимізму. Вірю, що спільними зусиллями ми змінимо ситуацію в країні на краще».
Галина ІЩЕНКО,
«Урядовий кур’єр»