"Петро МИХАЙЛЕНКО; «Природний розвиток села порушений з минулого століття»"

Олег ЧЕБАН
4 жовтня 2012

Голова Немирівської
райдержадміністрації
Петро МИХАЙЛЕНКО

Немирівський район забезпечує майже половину надходжень дохідної частини зведеного бюджету Вінниччини. На вітчизняний і світовий ринок звідси постачають свою продукцію відома горілчана компанія, брацлавські машинобудівники, а в санаторій «Авангард» їдуть оздоровитися люди з різних куточків нашої країни. Водночас це потужний сільськогосподарський район (площа 1,3 тис. км2) з найбільшою в області кількістю населених пунктів: їх 95. Як розв’язує соціальні питання місцева влада? Про це розмовляємо з головою райдержадміністрації.

— Петре Миколаєвичу, у владу ви прийшли з виробництва і добре знаєте: щоб виробляти конкурентноздатну продукцію, потрібно мати мотивацію до праці. Скільки люди отримують?

— Середня заробітна плата за перше півріччя цього року по району становить 2669 грн в місяць. Це один із кращих показників в області. З початку року вона зросла майже на 400 грн. Торік ми повністю ліквідували заборгованість, яка була значною, проте і тепер постійно відстежуємо ситуацію, аби люди своєчасно отримували заробіток.

Сучасне сателітне відділення амбулаторного гемодіалізу на базі Немирівської центральної районної лікарні вже прийняло перших пацієнтів. Фото УКРІНФОРМУ

— На підприємствах сільського господарства, промисловості у вашому районі запроваджуються нові технології, які зменшують трудовитрати. Чи вдається за цих умов створювати нові робочі місця?

— Природний розвиток українського села був порушений ще в минулому столітті. А нині, за процесів глобалізації, воно шукає своє місце, вводячи новітні технології. В районі у кожній школі та сільській раді, а також в окремих бібліотеках є Інтернет. З 18-ти інтерактивних класів, які маємо, 14 створено у сільських школах. Сьогодні серйозний обсяг робіт виконується з реконструкції ліній електропередач. Освітлюємо та газифікуємо села. За два роки відкрили чотири нових дитячих садки, а до кінця року запрацюють дошкільні заклади ще у трьох селах. І добре, що є потреба їх відкривати.

За першої нагоди вітчизняним і закордонним бізнесменам презентуємо район, показуємо потенційні можливості від співпраці. Робимо це і в Інтернеті, де розмістили земельні ділянки готові під інвестиційні проекти. На жаль, законодавство суперечливе, що стримує розв’язання питання. Втім вже уклали договір з інвестором на оренду землі в селі Сокілець і незабаром розпочнуться будівельні роботи із спорудження тут найпотужнішого в країні чотирьохзіркового готельного комплексу, в якому буде працевлаштовано майже 200 краян. Робота цього комплексу сприятиме розвитку інфраструктури в населеному пункті.

А в селі Чуків інвестору надали земельну ділянку під будівництво птахорепродуктора. Загалом у районі реалізується 11 інвестиційних проектів на суму понад 275 млн грн, що дасть можливість створити 460 робочих місць.

Зросла кількість людей, які організували свій бізнес. Відроджуємо тваринницьку галузь, розвиваємо садівничу, які потребують робочих рук. Зверну увагу і на таке: за рік у господарствах організованого сектору економіки створено майже 80 нових робочих місць. Звісно, це небагато, проте тенденція обнадіює.

— Скільки господарства платять селянам за оренду земельних паїв?

— Не менше 3% від кадастрової вартості земельного паю як це передбачено відповідним указом Президента. Селяни за пай переважно беруть зерно і таким чином мають чим годувати птицю і тварин. Була та проблема, коли деякі господарства затягували з державною реєстрацією договорів, чим ошукували людей, бо термін його дії починається з дня реєстрації. Навели порядок і в цьому питанні: тепер всі договори зареєстровані.

Заразом зробили інвентаризацію земель запасу і резерву, укладати договори на які в компетенції райдержадміністрації. Розмір орендної плати був малий і подекуди становив 10—40 грн за 1 га в рік. Ми впровадили економічно обгрунтовані розрахунки за оренду землі, а також збільшили вартість оренди водних об’єктів. Виведення з тіні коштів дало можливість значно наповнити бюджет сільських рад.

—  Чи мають місцеві громади кошти на розвиток?

— У районі лише дві селищні та міська ради самодостатні. А 40-ка сільським радам не вистачає коштів навіть на своє утримання, тому практично все фінансується з районного бюджету. На утриманні бюджету міста Немирів перебуває два дитсадки, школа-садок та комунальне підприємство. Це все те, чому повинен дати раду міський голова.

Торік на районний бюджет ми взяли будинок школяра, а також фінансуємо дві загальноосвітні і музичну школи, будинок культури, бібліотеки, заклади охорони здоров’я. На це районний бюджет витрачає 16 млн грн, а, згідно з формульним методом розрахунку, з міського бюджету в районний вилучається 3,7 млн грн. Себто щороку район віддає на потреби городян 12,3 млн грн.

Обсяг реалізованої промислової продукції, робіт і послуг у відпускних цінах підприємств району (без ПДВ та акцизу) становить 8% від всієї реалізованої продукції в області. Цей показник найкращий на Вінниччині. Проте районний бюджет на 60—70% дотаційний. Президент та уряд справедливо ставлять питання, аби більше податків залишати на місцях. Це стимулюватиме роботу територіальних громад.

— У Мельниківській сільській школі я був здивований тим, що на 30 учнів тут є інтерактивний клас, будівля доглянута, обладнано побутове приміщення...

— Ми налагодили плідну роботу з бізнесом. Я сам прийшов з бізнесу і знаю, що він прагне стабільності та уваги. В районі є повне розуміння і цілеспрямована робота райдержадміністрації з районною і сільськими радами, правоохоронними органами, контролюючими службами. Бізнес бачить, що влада працює на розвиток території, і тому йде на зустріч, вкладаючи значні кошти у заклади соціальної сфери. Люди розуміють, що дається взнаки світова криза, крім того, значні бюджетні кошти були витрачені на проведення «Євро-2012». Але покращувати життя і дбати про дітей треба тепер.

Майже 90% учнів початкової школи, де не було внутрішніх туалетів, перехворіли циститом, а це захворювання, як відомо, призводить до втрати 20% репродуктивних функцій. Зробивши аналіз ситуації, ми два роки тому першими в області почали встановлювати сучасні внутрішні вбиральні в сільських школах. І зробили це скрізь.

Зауважу, що нам у спадок залишилася система, за якої маємо 43 школи на 4,3 тис. учнів. Є такі, де по 20—30 учнів. Два роки тому в с. Воробіїці закривали школу під прокльони. Та через два місяці батьки самі прийшли просити вибачення і дякували, бо у Сокілецькій, до якої учнів доставляє автобус, їхні діти почали краще вчитися та мають можливість займатися у різних гуртках.

Оптимізація мережі — процес об’єктивний. Водночас у діючих школах робимо все для того, щоб учні отримували якісну освіту, а в приміщеннях було затишно. Нині взялися належним чином обладнати шкільні кухні. А цієї осені завершимо висаджувати довкола шкіл яблуневі садки: по дві яблуні на кожного учня.

— Як позначилося проведення медичної реформи в «пілотній» Вінниччині на якості надання медичних послуг в районі?

— Нинішнього року на район отримали два реанімобілі та автомобіль швидкої допомоги, придбані коштом держбюджету. Це значно підвищило мобільність надання медичної допомоги. Зміцнили матеріально-технічну базу ЦПМСД, 64-х ФАПів та восьми амбулаторій сімейної медицини. У райлікарні відкрили відділення гемодіалізу. До речі, в ній ми зробили ремонт в усіх відділеннях, перекрили дах п’ятиповерхового корпусу замінили старі вікна на металопластикові.

Ми не очікуємо завершення експерименту, а прискорюємо зміни на краще. Цього прагне не тільки влада, а й громада. Наприклад, на міському стадіоні, який був занедбаний, коштом спонсорів поставили пластикові сидіння, плиткою облицювали сходи, зробили поле, бігові доріжки. Працювали методом толоки: п’ять днів тут на громадських роботах трудилися безробітні, а в суботу виходили працівники державних установ, у тому числі райдержадміністрації, податкової, міліції... Якщо навесні треба дерева вздовж доріг білити (сама дорожня служба з цим не впорається), то робимо це гуртом.

Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Петро МИХАЙЛЕНКО. Народився 1976 р. в м.Умані на Черкащині. У Вінницькому національному технічному університеті здобув спеціальності інженера-механіка і бухгалтерський облік та аудит. Заслужений машинобудівник України, лауреат премії Національної Академії аграрних наук «За видатні досягнення в аграрній науці». Кандидат технічних наук. Працював генеральним директором на машинобудівному підприємстві. З жовтня 2010 р. — голова Немирівської райдержадміністрації.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua