"Петро Порошенко: Існує загроза повномасштабного російського вторгнення"

Вікторія ВЛАСЕНКО
29 листопада 2018

Напад і захоплення російськими військовими українських моряків та кораблів у Керченській протоці — надзвичайна подія, яка відбулася вперше за 4,5 року російської агресії. Загроза повномасштабного російського вторгнення в Україну залишається. Про це Президент Петро Порошенко заявив в інтерв’ю українським телеканалам, повідомляє департамент прес-служби АП. «Офіційно, без будь-якого зривання шевронів, без «зелених чоловічків» російські військові кораблі у величезній кількості атакували кораблі Збройних сил України», — зазначив Петро Порошенко.

Глава держави закликає співгромадян серйозно поставитися до поточної ситуації. Фото з сайту twitter.com/poroshenko

Кремль стягує війська

Президент продемонстрував журналістам матеріали розвідувальних даних та супутникові знімки. «Розвідка надала кілька доказів. Хочу вам уперше їх продемонструвати. Це російська військова база, розташована за 18 кілометрів від нашого кордону. За 17 вересня, 24 вересня. Це все танки», — пояснив Петро Порошенко. За його словами, кількість танків на базах, які розташовані вздовж нашого кордону, зросла втричі, а кількість підрозділів, які було передислоковано вздовж нашого кордону, кардинально збільшилася. Навіть припущення щодо можливих військових навчань такого не виправдовують.

«І після інциденту, який відбувся в Азовському морі, ми мали забезпечити українські Збройні сили на відсіч у разі широкомасштабного наземного вторгнення. Ці танки ще не виведено. Вони залишаються там», — наголосив Президент. Світ має зрозуміти, що російська агресія — не слова і не іграшки. Україна перебуває під загрозою повномасштабної війни з Російською Федерацією.

Саме тому запровадження воєнного стану було необхідністю. Цю пропозицію спочатку вніс Воєнний кабінет, потім Рада національної безпеки і оборони, де її проголосували одностайно.

«Безумовно, я не міг чекати ні хвилини. І я звернувся до парламенту з вимогою щодо скликання позачергової сесії Верховної Ради України і вніс проект указу, підготовлений Воєнним кабінетом, розглянутий і одностайно ухвалений на засіданні РНБО», — сказав Петро Порошенко та подякував парламенту за підтримку цього рішення.

Глава держави продемонстрував дані про кількість кораблів і різке їх збільшення в Азовському морі: назви, типи, кількість, сконцентрована в Чорноморсько-азовському басейні. «Бачимо, що в Азовському морі вони розташовані у всій акваторії, роблячи особливу концентрацію поблизу Керченського каналу. Тобто вони знали, готувалися. Це були цілеспрямовані дії з підведенням необхідної для них авіації, засобів радіоелектронної боротьби, десанту, спецназу і всього іншого», — зазначив Петро Порошенко.

Президент навів порівняльні дані про кількість російських військ, які були в Криму, у 2014-му й у 2018 році: контингент солдатів збільшився втричі, БТРів — у п’ять разів, артилерії — майже в 10 разів, літаків, систем залпового вогню, кораблів — мінімум у 5—10 разів.

«Саме тому я як Президент, безумовно, вимушений був скористатися своїми конституційними повноваженнями і відповідним чином надати законодавче забезпечення Збройним силам України, щоб захистити кожного українця. Захистити суверенітет, територіальну цілісність, незалежність нашої держави, захистити нашу землю», — наголосив Петро Порошенко.

«Це була ліцензія на вбивство»

Він заявив, що українські кораблі діяли відповідно до міжнародного права, нашої двосторонньої угоди про використання Чорного й Азовського морів. Про свої дії вони повідомили заздалегідь, чітко дотримуючись вказівок представників trafic-контролю Керчі, які наказали їм розміститися в певній зоні акваторії й чекати подальших вказівок щодо черги для проходу каналом Керченської протоки. «Потім ми всі бачили на відео: атака військових кораблів на першому етапі без застосування зброї, але тараном намагання потопити наші кораблі. Саме тоді командувач Військово-Морських сил, побачивши ці тоді ще провокативні дії чорноморського флоту РФ і прикордонної служби ФСБ Росії, віддав наказ нашим кораблям розвернутися і повертатися в Одесу», — розповів Президент.

Інцидент відбувся в нейтральних водах, і по наших кораблях було відкрито вогонь. «Кораблі були уражені, були поранені моряки. Відбувся штурм. Наші лише захищалися. Я впевнений, що метою була провокація, щоб ми відкрили вогонь і бажано було б, щоб було когось убито. Припускаю, що після цього сценарій був би подібним до сценарію 2008 року в Грузії», — висловив припущення Петро Порошенко.

За словами глави держави, згідно з інформацією, наданою начальником Генерального штабу, Головнокомандувачем Збройних сил Віктором Муженком, є чіткі докази, що по наших кораблях відкрили вогонь і з літаків Російської Федерації.

«І це повномасштабна військова дія, яка чітко підпадає під міжнародне визначення агресії, яка була визначена конвенціями ООН», — підкреслив Президент. Глава держави зазначив, що маємо «чіткі дані, що це лише початок». Зокрема перехоплення переговорів російських моряків, з яких було зрозуміло, що команда на відкриття вогню на враження надійшла від вищого командування. «Тобто це була ліцензія на вбивство», — констатував глава держави.

Холодний душ для нападників

Мета введення воєнного стану — показати, що супротивник заплатить дуже високу ціну, якщо вирішить напасти на нас, і що це буде як холодний душ, який зупинить божевільних, що мають плани атакувати Україну. «Якщо агресії не буде, вважайте, що мети цих дій досягнуто», — наголосив Петро Порошенко. Він зазначив, що всі ці заходи мають виключно можливий або превентивний характер: «Для чого? Якщо відбудеться агресія, мені буде потрібно хвилини, щоб організувати ефективний захист України». Він повідомив, що у разі здійснення РФ агресії буде проведено часткову мобілізацію до війська, насамперед буде мобілізовано резерв першої черги. «І це вже будуть підготовлені воїни з досвідом АТО, які знають, у якій частині вони служитимуть, мають професійну підготовку. І одразу ж з перших хвилин ми суттєво наростимо чисельність наших Збройних сил, здійснимо перерозподіл фінансових ресурсів, забезпечимо всім у необхідній кількості наші Збройні сили і змусимо супротивника відповідати за порушення державного кордону України», — резюмував Президент.

За його словами, вже відбуваються наради в Міністерстві оборони і Генеральному штабі із залученням усіх представників сектору безпеки і оборони, щоб вибудувати оборону України в межах прийнятих рішень, у межах указу Президента.

Глава держави послався на документ, підготовлений за даними розвідки. «Це цілком таємний документ, але можу наголосити, що вздовж кордону з чітким поставленням позицій: хто організовує диверсії, хто організовує кібератаки, якими будуть засоби блокування Збройних сил України, задіяна і повітряна розвідка. Це відбувається просто зараз», — зазначив він.

Глава держави наголосив, що на час чинності указу військові адміністрації не створюватимуть, а лише штаби оборони. «Для організації підготовки територіальної оборони: перевірка резерву, можливостей мобілізації, технічного стану. Буде передислоковано частину військ, скорочено бойове злагодження, перебування у пунктах постійної дислокації й висунення на кордон, щоб одразу ж організувати ефективний захист», — перерахував Президент.

Глава держави наголосив, що загрози, з якими стикається Україна, потребують єдності українського народу із ЗСУ. «Щоб воїн нас захищав, він повинен відчувати підтримку — і не лише на словах, а фінансову, бюджетну, парламентську, політичну і врешті-решт він має бути захищений законом», — заявив глава держави.

Права громадян порушено не буде

Петро Порошенко наголосив, що після запровадження воєнного стану не застосовуватимуть жодних обмежень конституційних прав і свобод громадян. «Головне, якщо не буде відкритого вторгнення Росії за межами операції Об’єднаних сил на сході й незаконно анексованого Криму, я наголошую, і це моя принципова позиція: жодних обмежень конституційних прав і свобод не буде», — заявив глава держави в інтерв’ю українським телеканалам. Він уточнив, що на цей час не запроваджують обмеження на проведення масових культурних заходів, поїздок громадян за кордон, обміну валюти чи зняття депозитів. «Не треба бігти до крамниць і скуповувати сірники та сіль», — порадив українцям Президент.

Глава держави зауважив, що закон визначає, що під час воєнного стану не можна проводити вибори, зокрема в об’єднаних територіальних громадах. «Зроблю все, від мене залежне, щоб на наступне пленарне засідання Верховної Ради підготувати необхідні законодавчі ініціативи, які матимуть обмежений термін дії до кінця поточного року, що дозволили б провести вибори в об’єднаних територіальних громадах», — заявив він. Глава держави відзначив важливість забезпечення нормального життя українських громадян та реформи з децентралізації, спрямованої на підтримку людей.

Під час спілкування з журналістами Петро Порошенко спростував інформацію, що ухвалений закон про режим воєнного стану передбачає можливості для Президента без рішення Верховної Ради його продовжити. «Закон не передбачає таких можливостей. І це була пряма дезінформація. Це була спеціально розв’язана кампанія фейкових новин або дезінформації, щоб чинити перепони ухваленню цього закону», — заявив Петро Порошенко. Він розповів: щойно розгорнулася дискусія, що проект, запропонований військовими, може порушити виборчі права громадян, він негайно підготував проект змін, «обмеживши термін дії воєнного стану до 30 днів, щоб не збивався графік виборів».

Потужні сигнали підтримки

Глава держави розповів, що одразу після направлення указу до Верховної Ради він розпочав консультації з міжнародними партнерами. Першою відбулася телефонна розмова з Генеральним секретарем НАТО, з яким було погоджено негайне проведення комісії Україна — НАТО, а також визначення позиції Альянсу щодо акту агресії проти України. Комісію було негайно скликано і проведено, позицію чітко сформовано.

Також відбулася розмова з президентом Польщі Анджеєм Дудою, оскільки Польща представляє регіон у Раді Безпеки ООН, і українська сторона звернулася з проханням внести негайно в порядок денний Радбезу питання щодо ситуації з агресією Росії проти України.

Президент провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і детально поінформував про ситуацію, що склалася. Він звернувся з проханням, щоб це питання було обговорено на Раді ЄС.

Ситуацію в Азовському морі обговорено з державним секретарем США, і в його заяві США чітко підтримують позицію України, вимагають негайної деескалації, звільнення моряків. «І це свідчення поваги до України. Ми не просто переговорили, а отримали потужні сигнали на підтримку позиції України з усього світу», — зауважив він.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua