В Україні до загальної енергетичної мережі вже приєднано понад 1 ГВт когенераційних потужностей. Проте збудовані та технічно готові до запуску когенераційні установки в окремих громадах залишаються непідключеними. Про це заявила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко.

«Це тепло й електроенергія, які країна могла б отримувати вже зараз — у розпал постійних ворожих атак на енергосистему. Саме тому продовжуємо ухвалювати рішення для якнайшвидшого підключення всіх наявних когенераційних установок, які має бізнес, купують та отримують від міжнародних партнерів громади», — наголосила очільниця уряду.

Для цього обласні військові адміністрації мають забезпечити формування та верифікацію переліку всіх когенераційних установок, зокрема тих, що наразі не під’єднані до мереж. Відповідну інформацію потрібно подати до Міністерства енергетики й Міністерства розвитку громад та територій. Держенергонагляд відповідатиме за постійне оновлення даних у спеціальному дашборді.

ОВА спільно з органами місцевого самоврядування, державними компаніями та операторами систем розподілу повинні забезпечити оперативне підключення всіх наявних когенераційних установок і негайно розпочати виробництво електричної та теплової енергії. Держенергонагляд і НКРЕКП мають спростити процедури приєднання когенерації до мереж та здійснювати постійний моніторинг процесу підключення.

«У разі виявлення зловживань посадові особи, які мають забезпечувати підключення об`єктів когенерації, нестимуть персональну відповідальність за невиконання урядових рішень», — підкреслила Прем’єр­міністр.

Для координації цієї роботи Кабінет Міністрів утворив Координаційний центр з розвитку когенерації.

Уряд працює також над додатковими стимулами для бізнесу, щоб встановлення та підключення когенераційних установок було максимально швидким і простим. Для звернень підприємців продовжує діяти єдине вікно на платформі «Пульс».

За словами Прем’єр­міністра, для відновлення електропостачання громад, лікарень, об’єктів життєзабезпечення громад областей, де складна ситуація з енергопостачанням, партнери надали обладнання для резервного живлення загальною потужністю понад 145 МВт: 447 генераторів на понад 7 МВт від ЄС; 78 котлів потужністю 112 МВт від Італії; дві когенераційні установки від Німеччини потужністю 3,8 МВт; 379 генераторів на 4,5 МВт від Польщі; 30 генераторів загальною потужністю 3,4 МВт від Франції;106 генераторів від ЮНІСЕФ на 15,1 МВт.

У дорозі обладнання від Азербайджану, Естонії, Литви, Люксембургу, Словаччини, Франції, Чехії, Швеції, Швейцарії та Японії. 

Кабінет Міністрів ухвалив також важливе рішення для підтримки виробників енергетичного обладнання, яке дасть змогу підприємствам працювати безперебійно та зберегти вузькопрофільних інженерів в умовах надзвичайної ситуації в енергетиці. Як повідомила Юлія Свириденко, відтепер підприємства, які займаються виробництвом і відновленням трансформаторного обладнання для енергетичної галузі, зможуть бронювати всіх військовозобов’язаних працівників.

Крім того, уряд спростив умови для отримання статусу критично важливого підприємства — кількість критеріїв для такого визнання зменшили з трьох до двох.

«Це рішення дасть змогу виробникам обладнання, критично важливого для швидкого відновлення енергооб’єктів, працювати безперервно», — наголосила очільниця уряду.

Підтримка від держави

На вчорашньому засіданні Кабінет Міністрів ухвалив рішення про збільшення мінімальних пенсійних виплат та адресної державної допомоги для членів сімей загиблих і зниклих безвісти Захисників та Захисниць України. Про це повідомила Прем’єр­міністр.

«Держава має підтримувати родини тих, хто віддав життя за захист Батьківщини або зник безвісти», — наголосила Юлія Свириденко.

Зокрема, з 1 березня мінімальна пенсійна виплата на кожного непрацездатного члена сім’ї з числа батьків, дружин або чоловіків полеглих захисників і захисниць, а також на одну дитину загиблого захисника чи захисниці, якій замість пенсії призначено державну соціальну допомогу, становитиме не менш ніж 12 810 гривень. Нині мінімальний розмір такої виплати становить 7800 гривень. Також зросте мінімальний розмір пенсійних виплат і державної соціальної допомоги для сімей, у яких допомогу призначено на двох і більше членів родини загиблого захисника чи захисниці, крім непрацездатних батьків, дружини або чоловіка. У такому разі мінімальна виплата становитиме не менш ніж 10 020 гривень на кожного члена сім’ї замість нинішніх 6100 гривень. Із 1 березня 2027 року зазначені розміри виплат щороку індексуватимуть.

Затверджено бюджет Пенсійного фонду

Кабінет Міністрів схвалив бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік. Загальний обсяг доходів і видатків становитиме 1263,3 млрд грн.

«Бюджет Пенсійного фонду на 2026 рік збалансований, бездефіцитний та забезпечує своєчасне фінансування всіх передбачених законодавством соціальних виплат. Одночасно ми готуємо подальші системні зміни у пенсійному забезпеченні, щоб зробити пенсійну систему більш справедливою, прозорою і зрозумілою для людей», — зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.

Бюджет Пенсійного фонду забезпечить фінансування: пенсійних виплат — 1001,9 млрд грн; виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, — 63,8 млрд грн; виплат житлових субсидій та пільг на оплату житлово­комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, державної соціальної допомоги, інших соціальних виплат, передбачених законодавством, — 197,6 млрд грн.

Затверджений бюджет враховує проведення з 1 березня 2026 року індексації пенсійних та страхових виплат.