Ставлення українців, що працюють, роботодавців і політиків до підвищення мінімальної зарплати до 3,2 тисячі гривень на місяць з 1 січня 2017 року було різним. Градус емоцій — від «перемоги» до «зради». Та, напевно, доцільно формувати свою думку, керуючись не самими емоціями, а конкретними фактами. А вони, принаймні щодо наповнення бюджету Пенсійного фонду, такі: за перші два місяці року ПФ забезпечив повну та своєчасну виплату пенсій 11,9 мільйона пенсіонерів у всіх регіонах (окрім територій, не підконтрольних українській владі). Загальна сума видатків становила 34,6 мільярда гривень, що на 5,1 мільярда більше, ніж торік. І пенсійний бюджет ці виплати подужав, адже доходи його після підвищення мінімальної зарплати відчутно збільшилися. Так, виконання планових показників із власних надходжень у регіональних управліннях ПФ було забезпечено на 124,8%.
З держбюджету ж на фінансування пенсійних програм надійшло майже 15 мільярдів. Отже, станом на середину березня на виплату пенсій спрямовано 16,8 мільярда гривень, що становить 75% запланованих виплат і повністю відповідає графіку. Таку інформацію надав заступник голови правління ПФУ Владислав Машкін під час брифінгу, який передував прямій телефонній лінії Кабінету Міністрів.
Кілька комп’ютерів замість стосів паперів
Він наголосив, що для покращення обслуговування українців, які перебувають на заслуженому відпочинку, фахівці Пенсійного фонду запроваджують нові електронні сервіси. І передусім реєстр застрахованих осіб, у якому зберігається та поновлюється інформація про доходи й страховий стаж українців. Отже, скориставшись веб-порталом електронних послуг фонду, працівник може контролювати роботодавця щодо того, чи вчасно та в повному обсязі він сплачує за нього внески. І це дуже важливо, адже під час виходу на пенсію нині до трудового стажу зараховують лише ті періоди, за які роботодавець внески сплатив.
До реєстру надходить інформація від усіх фондів соціального страхування щодо виплат, які робили конкретній людині. І цей процес тепер також можна контролювати через електронні носії дистанційно. А для пенсіонерів — інформація про запроваджену цього року централізовану систему нарахування та виплати пенсій. Це означає, що ПФ має у стислі терміни замінити всі паперові пенсійні справи на електронні. Пенсіонерам не потрібно буде оббивати пороги різних інстанцій, щоб отримати необхідну довідку. Фахівці фонду можуть затребувати і отримати її від будь-якої установи в електронному вигляді. Ті ж документи, які поки що пенсіонери приносять на папері, одразу сканують, завіряють електронними цифровими підписами та додають до електронної пенсійної справи.
Дистанційні послуги
А це, за словами Владислава Машкіна, дає змогу ПФУ запровадити принцип екстериторіальності обслуговування літніх людей. Фахівці фонду надаватимуть послуги безпосередньо в територіальних громадах, де нині їм облаштовують робочі місця з необхідними електронними носіями та доступом до централізованих баз даних. Тобто, наприклад, пенсіонерові — жителеві віддаленого села вже не буде потреби щоразу для отримання інформації або подання документів (скажімо, для перерахунку пенсії) торувати шлях до райцентру. Достатньо буде звернутися до фахівця за місцем проживання.
Пенсіонери зможуть ознайомитися із власною електронною пенсійною справою через використання веб-порталу ПФ. Для цього слід отримати логін та пароль для входу в систему в працівників управління ПФ або використати ще зручніший інструмент — електронний цифровий підпис. Отримати його нині, за словами посадовця, нескладно, звернувшись до Мін’юсту або до Державної фіскальної служби.
А понад 200 тисяч переселенців уже отримали електронні пенсійні посвідчення, які одночасно є платіжними банківськими картками. Вони вже містять електронний підпис, їх використовують не лише для отримання пенсійних послуг, а й для користування іншими державними електронними реєстрами, як-от реєстр Мін’юсту тощо. У найближчих планах — забезпечити такими картками-посвідченнями всіх українських пенсіонерів.