Минулого тижня Прем’єр-міністр Микола Азаров дав доручення перевірити обгрунтованість тарифів на послуги ЖКГ в тих регіонах, де органи місцевої влади вирішили їх підвищити. Чому зростає вартість послуг і чи скрізь нові тарифи економічно обгрунтовані, з’ясовували журналісти «Урядового кур’єра».
АКТУАЛЬНО
Журналісти «УК» з’ясовували, як виконується доручення Прем’єр-міністра
Житлово-комунальне господарство багато хто називає «чорною дірою». Хоч скільки грошей у нього вкинь — усе мало. То чи варто в такому разі підвищувати тарифи на послуги? Та комунальники мають на це відповідь. Оскільки востаннє тарифи зміню- валися в 2007—2009 роках, а ціна на енергоносії, які в структурі тарифу становлять левову частку, неодноразово зростала вартість послуг ЖКГ, далеко відстала від їх фактичної собівартості. Особливо це вдарило по маленьких містах і селах, де, власне, нині й переглядають ціни на комуналку. Втім, процес такого перегляду під серйозним контролем з боку уряду. Прем’єр міністр Микола Азаров доручив Мінрегіону і облдержадміністраціям забезпечити перевірку економічної обгрунтованості нових тарифів. Стежить за цим і громадськість. Як зауважила «Урядовому кур’єру» керівник житлово-комунальних програм громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко, в кожній ситуації потрібно ретельно розглядати розрахунки. Найімовірніше, в багатьох населених пунктах, де тариф покриває 40—50% собівартості послуги, а грошей на дотації немає, таке підвищення економічно виправдане: щоб і люди не залишилися без послуги, і комунальники не нарощували боргів перед енергетиками.
Київщина.
Сільський монополіст рахує збитки
Інна Косянчук,
«Урядовий кур’єр»
У селі Мазінки Переяслав-Хмельницького району, де тариф на водопостачання вирішили підвищити на 66%, — справді є монополія сільради на воду. Точніше — на водогін, який на балансі сільради. Отже, ніхто їй не указ. Але й не помічник. І звідси всі проблеми. У цьому селі, де всього 365 абонентів водогону, а протяжність мереж аж 17 кілометрів, останній раз тарифи на воду переглядали в 2009 році. Вартість електроенергії за цей час зросла, та й 40-річний водогін вимагає постійного ремонту. Грошових вливань чекати нізвідки, сільрада й без того дотаційна. У Мазінках навіть водопостачальне підприємство створити не можуть, усі мережі обслуговує один слюсар, якому платять мінімальну зарплату. Та якщо досі сільрада якось «викручувалася» з тарифом 3 гривні за кубометр, то цього року побачили, що не впораються. Витрати на утримання водогону становитимуть орієнтовно 65 тисяч гривень, з яких 40% — оплата електроенергії, а сума прогнозних надходжень від користувачів далеко відстала від цієї цифри. Тож, усе розрахувавши, іншого виходу, ніж брати 5 гривень за кубометр води, не знайшли.
Та чи не задорого це для села, адже доходи його жителів невисокі? Сільський голова Мазінок Раїса Лещенко відповіла, що людям усе роз’яснили, і вони зовсім не проти нових тарифів: для них важливіше, щоб вода безперебійно була в крані.
— Ми й так заклали нульову рентабельність, — пояснила Раїса Лещенко. — До того ж люди можуть економити. Багато хто тримає домашню худобу, тож оплата за воду за нормою нараховується й на неї, наприклад, на корів. А встановивши лічильники води, вони платять тільки за фактично використану. Це виходить вигідніше.
Порахували збитки й витрати і в Тарасівській сільраді Києво-Святошинського району, де тариф на утримання будинків вирішили підняти… більш як на 200%! Втім, ці величезні відсотки у грошовому вимірі мають не такий страшний вигляд. Як розповів «Урядовому кур’єру» сільський голова Тарасівки Володимир Сізон, досі люди платили 1,23 гривні за квадратний метр житла, а тепер пропонується більше 3 гривень. Тут тарифи не переглядали з лютого 2008 року, тож проблема, як і в Мазінках — саме у збитковості, що виникла через ті ж самі причини. Так, у 2010 році збитки становили 490 тисяч гривень, у 2012-му — 618, а цьогоріч тільки у першому півріччі — 263 тисячі. А це не кращим чином позначалося на якості послуг, люди скаржились. Коли потреба збільшити тариф почала зашкалювати, а інших ресурсів для покриття різниці між тарифом і собівартістю не знайшлося, вирішили порадитись із сільською громадою.
Радилися 10 місяців. Навіть шукали «дешевших» комунальників, оголошували конкурс на заміну надавача послуг. Охочих не знайшлося. Тож вислухали всі побажання сільчан, експертів, і разом визначили розмір тарифу. Люди як головну умову називали одне: покращення якості послуг. Таким чином, у структурі нового тарифу з’явилися й додаткові складові — полив газонів тощо.
— Рентабельність цього тарифу становить усього 3–4%, — каже Володимир Сізон. — Зможемо платити мінімальну зарплату працівникам КП та проводити ремонти — лагодити дахи тощо.
Втім, на Київщині, щоб підняти тарифи на ту чи ту послугу, рішення громади недостатньо. Потрібно ще переконати членів обласної робочої групи щодо перевірки економічної об∂рунтованості тарифів на послуги ЖКГ. Сільські голови Тарасівки і Мазінок змогли це зробити під час засідання робочої групи, яке відбулося у минулий вівторок. А ось доводи посадовців з Кагарлицького району, де пропонується підвищити тариф на водовідведення з 5 до 10 гривень, заступника голови Київської облдержадміністрації Володимира Максименка та членів робочої групи не переконали. Навіть пояснення, що витрати зросли у зв’язку із введенням у дію найсучасніших очисних споруд, не допомогли. Володимир Максименко доручив контролюючим структурам додатково перевірити об∂рунтованість цього підвищення.
Він зауважив, що нині процес корекції тарифів на послуги ЖКГ є постійним, бо вони не переглядалися з 2007–2009 років, а вартість їх складових росте. Наступного місяця на робочій групі говоритимуть про зміну тарифів ще в шести населених пунктах.
— Але головна тенденція — це не вартість, а якість послуг. Саме на неї більше скаржаться люди. Та не можна підняти якість, не вкладаючи коштів. Однак коригувати тарифи можна лише тоді, коли це є життєво необхідним. А просто підвищити тарифи і отримати надприбутки ніхто не дозволить. Має бути потужний контроль з боку держави, з боку держінспекції по цінах, з боку АМКУ. І ми стоїмо на державницьких позиціях — тариф повинен бути об∂рунтований. Окрім того, він має бути обговорений, люди повинні його прийняти, зрозуміти. От як сказав заступник Бучанського міського голови — під час обговорення навіть посадовці зрозуміли, що вони мало зустрічаються з людьми, мало їм пояснюють, що від цього виграє населення. До речі, малозабезпечених підтримує держава субсидіями. У 2011 році майже 45 тисяч жителів області отримували субсидію, а на початок цього року — 30 тисяч. Йде тенденція до зменшення кількості отримувачів. А це свідчить, що рівень отримання доходів на Київщині зростає, — сказав «Урядовому кур’єру» Володимир Максименко.
Від підвищення тарифів «комуналку» може врятувати модернізація мереж, завдяки якій зменшаться витрати енергоносіїв. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Полтавщина.
Поспішати не варто
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
Контроль за тарифами у сфері ЖКГ на Полтавщині здійснювався завжди. Тому замість рекомендованого урядом створення робочих груп тут створили цілу обласну комісію, до складу якої ввійшли представники цінової інспекції, АМКУ, господарники, керівники облдержадміністрації, які курирують галузь. Очолив комісію перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Віктор Животенко. За час, відколи було отримано доручення уряду активізувати роботу в цьому напрямку, члени комісії засідали вже 4 рази. Останній раз збиралися тому, що Полтавська міська рада на своїй сесії ініціювала зміни в тарифній політиці у сфері ЖКГ. Депутатів не влаштовують чинні тарифи на збір та утилізацію твердих побутових відходів і на утримання житлового фонду в Полтаві. Адже, приміром, ціни на утримання житла тут найнижчі в Україні.
Для порівняння: в Києві утримання одного квадратного метра житлового фонду обходиться комунальникам у 2 гривні 41 копійку, в Житомирі — 1 гривню 85 копійок, у Донецьку — 1 гривню 83 копійки. А в Полтаві — усього… 58 копійок за квадратний метр. Тобто тариф занижений. Він не мінявся із 2008 року. Про це доповів на засіданні комісії начальник Полтавського міського управління ЖКГ Сергій Сінєльніков. За його словами, розрахунки з обслуговування житлового фонду взагалі здійснювалися іще в червні 2006 року. За цей час зросла мінімальна зарплата, ціни на енергоносії тощо. То й комунальній галузі треба не тільки існувати, а й розвиватися. А де брати кошти? Якщо люди платять за заниженими розцінками, то у комунальників автоматично з’являються борги із зарплати, з основних платежів, перед енергопостачальниками і Пенсійним фондом.
Такі аргументи наводив на комісії Сергій Сінєльніков. Але у членів комісії знайшлися і контраргументи. Так, виникли питання щодо окремих розрахунків за послуги з утримання житлового фонду та збору й вивезення ТПВ. Отож це будуть іще додатково вивчати і аналізувати. Через тиждень відповідні служби міськвиконкому повинні надати комісії уточнені розрахунки, і тоді визначать — наскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства. А поки що місту рекомендовано утриматися від підвищення тарифів.
— А наскільки депутати хотіли б підвищити розцінки за обслуговування житлового фонду? — запитую директора департаменту житлово-комунального господарства Полтавської ОДА Олександра Тонкова.
— Не наскільки, а в рази, — поправляє мене Олександр Миколайович. — Наприклад, за обслуговування 9–13–14-поверхових житлових будинків у 2,5 – 3 рази. Тарифи на обслуговування гуртожитків іще більші. Отже, треба розібратися, на підставі чого це робилося. Щоб не допустити фактів необ∂рунтованого підвищення вартості обслуговування. Звичайно, в таких будинках є ліфти, які потребують ремонтів і взагалі дорогі в обслуговуванні, але, знову-таки, якщо до цього ціна за утримання коливалася в межах 72 копійок, 80 копійок, то зараз хочуть брати 2,4 — 2,5 гривні за утримання. Це зростання фактично втричі.
Олександр Тонков водночас вважає, що тарифи справді повинні бути вищими. Тому що, за його словами, мешканці мають розуміти, що житловий фонд потихеньку руйнується. Як будували, так тепер доводиться і обслуговувати. Технології, за якими будували, застаріли морально і фізично. Досі в багатьох будинках використовується допотопна запірна арматура, чавунні пробко-сальникові крани, що є затратними в обслуговуванні. Та й нікому їх обслуговувати. А таких кранів — тисячі. Тому загострене питання щодо технічного переоснащення будинків. А в той же час житловий фонд у нас на 96% приватизований. Це і ОСББ, і житлово-будівельні кооперативи. Вони, крім прав, мають ще і обов’язок утримувати своє житло в належному стані, ремонтувати його, проводити модернізацію. Щоб технічно переоснастити житловий фонд тільки на Полтавщині, привести у відповідність внутрішні мережі, треба 5—7 мільярдів гривень. Це за скромними розрахунками. Де їх узяти? У міському бюджеті таких коштів точно немає, і вони там нескоро з’являться. Потрібна підтримка населення. Бо за 5 копійок не зробиш того, що коштує 5 мільйонів. Але всі ці підвищення, зміни тарифів мають проводитися згідно з чинним законодавством.
Харківщина.
Споживачі зниженню не раді
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
Цьогоріч тарифи на послуги, що надаються населенню в сфері житлово-комунального господарства, підняли сім підприємств області. Саме вони, як поінформував директор департаменту ЖКГ та розвитку інфраструктури Харківської облдержадміністрації Роман Грива, й потрапили в поле зору робочої групи з аналізу економічної об∂рунтованості нових тарифів, створеної 22 липня цього року за дорученням Кабінету Міністрів розпорядженням голови Харківської облдержадміністрації. До її складу, окрім голови — першого заступника керівника області Валентина Дулуба, ввійшли представники територіальних управлінь Антимонопольного комітету, державної інспекції по контролю за цінами та департаментів Харківської облдержадміністрації — юридичного, економіки і житлово-комунального господарства.
– Вже завершено перевірку половини підприємств, — розповідає Роман Грива. — Зокрема, встановлено, що тарифи Борівського комунального господарства селища Борова були підвищені об∂рунтовано. Востаннє їх піднімали там у 2008 році, тож за п’ять літ вони не могли не зрости, оскільки за цей час збільшувалися заробітна плата, ціни на пально-мастильні матеріали тощо. Там усе правильно розрахували.
Були, за словами Романа Гриви, перевірені тарифи і в селі Руська Лозова Дергачівського району, що стало притчею во язицех. Там послуги з водопостачання та водовідведення населенню надає приватне підприємство «Поле-2007». В його розрахунках і виявили відхилення від чинного порядку формування тарифів. Тому робоча група запропонувала цьому підприємству тарифи переглянути, тобто розрахувати їх правильно і привести у відповідність до існуючих правил. А сільському голові Олексію Бєсєдіну, який був присутній на засіданні, рекомендували підвищені тарифи скасувати, залишивши на рівні попередніх. Що й було зроблено в той же день, 30 липня.
— Нові тарифи, які відмінено, — 5, 95 грн/куб. м для населення з водопостачання і 4,95 грн/куб. м з водовідведення, — зараз повернулися на рівень лютого 2013 року, — підкреслює Роман Грива. — Це 4,50 грн/куб. м і 3,5 грн/куб. м відповідно.
Здавалося б, справедливість перемогла. Однак у Руській Лозовій цьому не раді. Люди кажуть, що їхньому водогону без дотацій не вижити. Це підтверджують і в сільській раді, яка вже вклала в його оновлення — заміну і прокладку труб, ремонт і придбання насосів, пробивку джерел тощо — вже немало коштів. А ще скільки потрібно вкласти! І це при тому, що місцевий бюджет власне дотаційний.
— У 2011 році надали фінансову допомогу підприємству, яке згідно з договором обслуговує водогін, в сумі 160 436 гривень, — зазначає голова Русько-Лозівської сільської ради Олексій Бєсєдін. — Торік — 65 323 гривні 95 копійок, а в нинішньому виділили ще 34 тисячі гривень.
І хоч ідеться про десяту частину села, бо водогоном користуються лише 600 жителів, що проживають у десяти багатоповерхівках, переданих на баланс колишньою птахофабрикою, напризволяще їх кидати не збираються. Усього ж у Руській Лозовій проживає понад 5 тисяч людей, переважна кількість яких п’є воду з 46 колодязів і власних джерел.
— Ми розібралися із ситуацією. Річ не стільки у зростанні цифр, як у нерозпорядливості керівництва ПП «Поле—2007», яке не подало до інспекції з контролю за цінами свої розрахунки на узгодження перед передачею в сільську раду на затвердження, — каже сільський голова. — Питання буде врегульовано. А люди, що проживають у багатоповерхівках, не обурюються через підвищення тарифів, бо знають про дійсний стан водогону і обслуговуючого його підприємства, яке не змінювало тарифи з 2009 року.
Що показали перевірки
ПОЛТАВЩИНА. Робоча група рекомендувала Диканській та Білицькій селищним радам скасувати тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, оскільки їх розрахунки було здійснено з порушенням чинного законодавства.
КІРОВОГРАДЩИНА. Робоча група рекомендувала Смоленській селищній раді зупинити рішення від 15. 02. 2013 р. №24 «Про тарифи на послуги з ТПВ, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» у зв’язку із недотриманням вимог чинного законодавства під час встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для КП «Енерговодоканал».
ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА. Тут робоча група рекомендувала виконкому Калуської міськради внести зміни до рішення від 18. 04. 2013 р. №82 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в місті Калуші» та надати доручення житлово-експлуатаційним організаціям провести перерахунок плати для споживачів за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Облдержадміністрація повідомила, що робоча група перевірила КП «Матвіївський сількомунгосп» Любимівської сільської ради Вільнянського району та КП «Славута» Приморської сільської ради Василівського району. Готується проект розпорядження голови облдержадміністрації, яким буде рекомендовано органам місцевого самоврядування внести відповідні зміни до рішень про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги або їх скасування.
(За повідомленням прес-служби Мінрегіону про дані на 7 серпня)
Сумщина.
Про законність рішень забули
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
Тарифне зростання на Сумщині набуло так званого повзучого характеру. Не можна сказати, що протягом якихось кількох днів чи навіть місяця ті чи ті виконкоми сільських рад дружно взялися переглядати усталені тарифи. Це триває упродовж останнього півріччя і навіть трохи давніше.
Єдине, що чітко простежується, густа концентрація такої ревізії: Сумський район настільки активно взявся самостійно «перетрушувати» економічні складові комунального господарства, що останніми місяцями тарифна пошесть дійшла більш як до десятка сільських населених пунктів. Причому виключно стосовно води. Так, її кубометр для населення (втім, і для бюджетних та інших організацій) подорожчав на доволі круглі суми — від 24 до 87%.
Перший «дзвінок» пролунав ще 21 грудня минулого року, коли виконком Северинівської ради на своєму засіданні зробив односельцям новорічний «подарунок»: з 1 січня замість 1,87 гривні вони змушені платити майже вдвічі більше — по 3,46 гривні.
З нового року маховик закрутився з новою силою. Починаючи з березня і до травня в Юнаківці, Хотіні, Басівці, Кровному вода подорожчала більш як на 80%, або з 3,93 до 7,38 гривні, за кубічний метр.
Далі — більше. У червні і липні пройшли сесії кількох сільських рад, під час яких розглядалися і затверджувалися нові підвищені тарифи. Днями до них долучилося село Сад — тут скоригували плату (звісно, в бік підвищення) за водовідведення — майже на чверть до попереднього тарифу.
Виявили ініціативу і в Тростянецькому районі, зокрема в селі Буймер. Щоправда, підвищення незначне — на 2,5%, однак факт залишається ним.
Таким чином місцева влада вирішила «полатати» комунальні «свитини» за рахунок коштів селян. Мотивація єдина — приведення тарифів до економічно об∂рунтованих норм, оскільки комунальники зазнають збитків. А ось наскільки правочинні такі рішення — не подбали.
Зокрема, МП «Будівельник» забезпечує водопостачання сім сільських рад Сумського району. Однак коли спеціалісти робочої групи управління ЖКГ облдержадміністрації «копнули» вглиб і перевірили всю арифметику підприємства, то виявили цілу низку порушень і невідповідностей, що прямо суперечать чинному законодавству.
Приміром, річний план ліцензованої діяльності підприємства не підтверджений даними щодо укладених зі споживачами договорів. При цьому не враховані зміни обсягів водопостачання, втрати в мережі, оснащення приладами обліку, інші техніко-економічні чинники. До того ж план не погоджений в установленому законодавством порядку.
Але це лише мізерна частина порушень. Загалом їх набирається щонайменше на 3–4 сторінки, за кожним з яких — нехтування встановленим порядком і правилами. Як наслідок, крайніми опиняються селяни, яким і так доводиться затягувати паски.
Як повідомив начальник управління ЖКГ Сумської облдержадміністрації Микола Войтенко, така ситуація змусила обласну владу жорстко відреагувати на кожен факт тарифного самоуправства. Підготовлено лист на ім’я голови обласної ради, не залишаються осторонь і відповідні правоохоронні органи, зокрема прокуратура.
Одне слово, нині триває ретельна перевірка всіх без винятку рішень сесій та виконкомів сільських рад, які одержать насамперед правову оцінку. А тарифи, якщо вони прийняті всупереч законодавству, будуть скасовані.
ОФІЦІЙНО
Як мінімізувати витрати?
Нині Мінрегіон працює в напрямку зниження собівартості тарифів на житлово-комунальні послуги шляхом запровадження енергозберігаючих технологій.
Як зауважив міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Темник, оскільки половина вартості послуги — це вартість енергоресурсів, затрачених на її виготовлення, Мінрегіон вживає заходів щодо зниження енергозатрат. Проводиться технічне переоснащення котелень, встановлюється енергоефективне обладнання, повідомила прес-служба Мінрегіону. В багатьох областях переводять котельні на альтернативні і більш дешеві види палива.
Геннадій Темник поінформував, що Міністерством розроблено проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Програми модернізації систем теплопостачання України». Прийняття та реалізація цієї програми дасть змогу мінімізувати витрати паливно-енергетичних ресурсів, зокрема забезпечити зменшення на 49,6% базового обсягу споживання природного газу шляхом його економії (25,4%) та заміщення альтернативними видами палива (24,2%).
Серед заходів, спрямованих на економію природного газу, програма передбачає:
♦ встановлення 4000 утилізаторів за котлами різних типів;
♦ заміну 4400 котлів на сучасні;
♦ переоснащення 1500 котелень на тверде паливо;
♦ модернізацію 6200 котлів типу ТВГ-8, КВГ-7,5; КВГ-6,5, ПТВМ-30 тощо;
♦ встановлення 756 блочно-модульних котелень;
♦ встановлення 3000 теплових насосів та 900 котлів на біопаливі;
♦ заміну 7870 км аварійних та ветхих труб теплотрас на труби з пінополіуретановою ізоляцією;
♦ встановлення 11 000 індивідуальних теплових пунктів;
♦ використання електроопалення при впровадженні 9360 котлів;
♦ використання сонячної енергії.
Також Міністерство залучатиме дешеві кредити. Спільно з міжнародними фінансовими організаціями відомство напрацювало пакет інвестиційних проектів у сфері модернізації житлово-комунального господарства на суму близько 15 млрд грн, — передала прес-служба Мінрегіону слова заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ – керівника апарату Андрія Білоусова, сказані в ефірі телеканалу БТБ. Як поінформував Андрій Білоусов, в 2014 році стартує проект Європейського інвестиційного банку вартістю 800 мільйонів євро.
«Ці кошти планується спрямовувати на технічне переоснащення об’єктів тепло- і водопостачання, на модернізацію житлового фонду і об’єктів соцсфери. Сьогодні вже 153 міста надіслали до Міністерства відповідні проекти. Зараз проводиться їх відбір. Планується, що кошти почнуть надходити в 2014 році», – сказав Андрій Білоусов.
Власне, співпраця з міжнародними організаціями щодо поліпшення справ у ЖКГ – не новина. Вона йде вже кілька років. «Урядовий кур’єр» неодноразово розповідав про успішні напрацювання місцевих громад, які реалізуються за підтримки проекту Світового банку «Розвиток міської інфраструктури». Цей проект запропонував громадам дешеві кредитні кошти у сумі 140 мільйонів доларів США. На черзі, за словами Андрія Білоусова, – проект «Розвиток міської інфраструктури-2», вартістю 300 мільйонів доларів США.
ВІД РЕДАКЦІЇ
За якісну послугу люди готові платити більше
Уже протягом стількох років комунальники і споживачі їхніх послуг перебувають по різні боки барикад у війні за комунальний комфорт. Перші скаржаться на неймовірні витрати і малі надходження у вигляді оплати від споживачів, другі нарікають на дороговизну й погану якість послуг. Тож чи варто посилювати конфронтацію і нарощувати висоту барикад, підвищуючи тарифи?
Та ситуація, що складається нині, здається, дає протилежні результати. В багатьох населених пунктах, де останнім часом місцева влада прийняла рішення про підвищення цін на послуги ЖКГ, відбувається зовсім інша річ: ці барикади зникають. В умовах, коли досягається взаєморозуміння, і зважених рішень, коли людям пояснюють, що тарифи доводиться підвищувати не через надмірні апетити комунальників, а через прагнення зберегти мережі й поліпшити якість послуг, проблем немає. Люди згодні платити більше за умови, звичайно, поліпшення якості й безперебійності надання послуг. Тим більше, що вони й самі все бачать: нині зростання не у великих містах, де тарифи затверджує національний регулятор, а в малих містах і селах, у яких ці питання — у віданні органів місцевого самоврядування, де обслуговуюче підприємство мікроскопічних масштабів і ціни на послуги останній раз переглядалися років із 5—6 тому. Та, може, й тепер це питання й не виникло б, якби не дорожчали складові тарифів.
Та подекуди знаходяться й інші причини «потрусити» кишені споживачів. Торік перевіряючі інстанції знайшли комунальні підприємства, у яких у структури тарифу включали… мало не витрати на корпоративи. Тож нині економічну об∂рунтованість усіх тарифів, підвищених органами місцевого самоврядування з початку року, ретельно перевіряють. Мінрегіон звернувся до Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з вимогою забезпечити утворення на місцях відповідних постійно діючих робочих груп, до складу яких входитимуть, серед інших, представники Державної інспекції України з контролю за цінами та представники територіальних відділень АМКУ. І вже є випадки, коли робочі групи пропонують скасувати підвищення тарифів.
Тобто не можна сказати, що все так просто і однозначно. У кожному регіоні є нюанси. Нині триває жорсткий контроль за тим, щоб тарифи нlaquo;дзвінокMsoPlainTextе встановлювали «зі стелі». Однак там, де їх збільшення продиктоване нагальною необхідністю і люди самі бачать, що іншого виходу немає, «барикади» між комунальниками і споживачами зникнуть самі.