ПІСЛЯ ТРАГЕДІЇ
Експерти з'ясовують причини руйнування
копра
скіпового ствола шахти ім. Бажанова в Макіївці
«Чому так сталося?» Над цим запитанням зараз сушать голови не тільки члени експертної та урядової комісій, які з‘ясовують причини аварії на шахті ім. Бажанова. І не тільки члени родин 11 загиблих та 4 травмованих гірників. Бо це запитання «на засипку» для всіх жителів вугільних регіонів. Ще б пак! Створено прецедент: люди загинули не на кілометровій глибині, де періодично влаштовує «засідки» підступний метан, а на поверхні шахти — в капітальній споруді, якій, здавалося, зносу не буде. Чому ж так сталося?..
Височенний копер — ровесник шахти ім. Бажанова, яку ввели в експлуатацію в 1963 році. В порівнянні з окремими вугільними підприємствами краю, що піднімають паливо на-гора вже більше століття, шахта майже юна. Тому відразу виникають сумніви щодо руйнування копра від старості. Противники такої версії наводять залізний аргумент — а інші он стоять і не хиляться! Справді, у вітчизняному вугільному господарстві зараз працюють 49 подібних копрів, стан яких тепер ретельно перевіряють спеціалісти.
«Щось викликало сумніви…»
Так само не витримує критики й попередня версія щодо руйнації скіпового ствола внаслідок великого навантаження на споруду. Приміром, в 60-70 роки шахта видобувала 5-6 тисяч тонн вугілля щодоби, а в останні роки обсяги видобутку зменшилися майже вдвічі.
Однак була ж якась причина аварії! І про можливий розвиток подій на підприємстві вже здогадувалися. Адже незадовго до трагедії керівники шахти запросили фахівців «Донпромбудндіпроекту», які взялися вивчати стан споруди. «Якщо шахта викликала таких спеціалістів, значить щось породило сумніви», — каже директор Донецького науково-дослідного вугільного інституту Борис Грядущий.
Певна річ, нині копер продовжують вивчати вже за його уламками. Цим займається експертна комісія, куди увійшли представники провідних галузевих інститутів вугільної промисловості — зокрема фахівці «Донецькшахто-проходки», «Донбасшахтобуду» й інших установ та організацій. Експерти поки ретельно вивчають передумови аварії і не поспішають ділитися своїми бодай попередніми висновками. Так само утримуються до оприлюднення висновків комісії коментувати ситуацію й інші спеціалісти. Зокрема, кореспонденту «УК» чемно відмовили в територіальному управлінні «Держгірпромнагляду» та в технічній інспекції галузевої профспілки гірників. Але «не для диктофону» один із фахівців висловив припущення у вигляді «екологічної» версії.
«Експерти вивчають склад бетону копра і можуть потім підтвердити чи спростувати цю версію, однак навідріз відмовлятися від неї не варто, — вважає він. — Могло статися, що руйнацію спричинили кислотні дощі та води, яких у Донбасі — хоч греблю гати. Колись здавалося, що моноліт стоятиме віками, проте цемент почав розчинятися, арматура іржавіти… Чому вчасно не звернули увагу на небезпеку? Це такий менталітет у людей небезпечних професій, яких постійно супроводжує ризик. На жаль, присутнє халатне ставлення і до небезпеки, і до самого себе. І якщо одного разу «пронесло», то це вважається вже майже подвигом… Десь приблизно так могло відбуватися й на цій шахті. З’явилися тріщини? Подумаєш! Скажена вібрація розхитує копер? Нехай хитає — головне аби не впав. Але він якраз і впав…»
«З копром щось було не те…»
«А чого ж цьому копру не впасти, якщо за ним не було належного догляду? — риторично питає машиніст підйому, яка працювала в аварійній споруді. — Раніше було, немов закон — перша зміна ремонтна: вугілля не видобували, а ремонтували обладнання та механізми. А зараз все на ходу лагодиться, бо треба виконувати план. Тільки зупинилися, диспетчер вже кричить: давай вугілля!..»
«Із спорудою в останній час щось було не те, — розповідає син загиблої машиністки підйому. — Підйомна машина — лебідка — була розконцентрована. Тому відчувалася скажена вібрація і весь копер буквально ходором ходив! Люди про це знали і навіть боялися тут працювати. Моя мама вийшла перший день після відпустки і ще не підозрювала, що копер вже в критичному стані і ось-ось завалиться…».
«Хіба тільки копер в такому стані! — обурюється ще одна працівниця шахти. — Вже більше року минуло як обвалилася на шахті галерея, що веде на навантаження. Аварійними сходами страшно ходити, все обвалюється, сиплеться, хитається. Ми звернулися до директора, прохали відремонтувати. Пообіцяв, але нічого досі не зроблено».
«Колись за порушення правил безпеки на шахтах суворо карали: головний інженер чи директор могли опинитися за гратами на 5 — 10 років, — згадує син загиблого в копрі гірника. — А тепер з керівників, як з гуски вода. Мабуть, і зараз знайдуть «стрілочника». Думаю, ним стане головний механік. А взагалі про якісь порушення тут не люблять навіть згадувати. Бо відразу можеш почути у відповідь: «Набридло працювати? Пиши заяву — і вільний!» Кажуть, експерти зараз вивчають всю документацію, та, думаю, на папері все в них гладко, а насправді за копром ніхто не наглядав. Я 17 років тут пропрацював і не пам’ятаю, щоб шахта бодай раз зупинялася на 2-3 дні для ремонту ствола…».
Члени комісії, що з’ясовують причини аварії, зараз опитують всіх свідків і вивчають передумови руйнування колись міцної і монолітної споруди. І все частіше шахтарі не приховують, що копер давно взявся тріщинами і потребував капітального ремонту. Однак чому відповідно не відреагували на цю ситуацію керівники шахти — теж належить з’ясувати.
ДОВІДКА "УК"
Копер шахти ім. Бажанова — висока (67,8 метра) споруда циліндричної форми, виготовлена із монолітного залізобетону, в якій розташовані дві підйомні машини — вугільна та породна. Внутрішній діаметр копра — 7 метрів, зовнішній — 14,5 м. На момент аварії тут перебували 15 осіб, 11 з яких загинули і 4 отримали важкі травми.
ПОПЕРЕДНЯ ВЕРСІЯ
Коли матеріал готувався до друку, з’явилася попередня офіційна версія аварії. Копер скіпового ствола міг зруйнуватися через низьку якість бетону. Як повідомив журналістам генеральний директор ДП «Макіїввугілля» Станіслав Толчин, до такого попереднього висновку прийшли члени експертної комісії. За словами «генерала», взяті проби бетону копра показали — міцність використаного бетону — нижча, ніж мала б бути. Чому? Виявляється, на час будівництва шахти не було норм, які б регулювали якість бетону, та технічних можливостей для проведення експертиз. «На той момент не було технології виміру якостей бетону, тобто все практично робилося «на око», — каже він.
Ще одна ймовірна причина — використання підйомної машини шведського виробництва, яку тут встановили в 70-ті роки. Цей агрегат виявився важчим за попередній радянський і це могло позначитися на «самопочутті» копра. Також Станіслав Толчин оприлюднив таку інформацію — донецький НІІ гірничої механіки ім. М. Федорова у вересні 2010 року перевірив копер і видав дозвіл на його експлуатацію до січня 2013 року. А якби стало відомо про аварійний стан копра, за словами «генерала», виробництво відразу б зупинили для ремонту.