Питання кредитування відіграють важливу роль у швидкому задоволенні потреб населення. Зарубіжний досвід свідчить, що інвестування у житлову нерухомість позитивно впливає на макроекономічну ситуацію в країні, сприяє росту ВВП та є важливим двигуном розвитку економіки. Проте, далеко не всі українці мають змогу придбати житло чи поліпшити житлові умови. У такій ситуації одним із варіантів є звернення до банку за отриманням кредиту.
Водночас, неспроможність громадян вчасно та в повному обсязі сплачувати кредит часто призводить до спілкування з колекторськими компаніями. За кордоном колекторська діяльність законодавчо визначена і добре регулюється. Метою правoвoгo регулювання є встановлення певних дозволених меж, за допомогою яких можна зрозуміти, які дії щодо переконання боржника сплатити борг є правомочними, а які ні. У більшості західноєвропейських держав, зокрема Великобританії, Італії, Австрії, Норвегії, діють oкремі закони, щo регулюють колекторську діяльність.
Колектори за кордоном більше нагадують медіаторів та кредитних посередників, ніж вимагачів.
У листі Держпідприємництва від 27 серпня 2013 року зазначається, що чинним законодавством діяльність колекторських фірм не регламентована, але згідно зі ст. 42 Конституції України кожному гарантовано право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Колекторська компанія може діяти від імені кредитора на підставі договору доручення або надання послуг за певну винагороду.
Час від часу до Верховної Ради України вносяться законопроекти стосовно регламентації діяльності колекторських фірм, останній: під назвою «Про особливості здійснення врегулювання простроченої заборгованості» – у 2017 році.
За висновком експертів-правників, замість легалізації колекторської діяльності варто було б вдосконалювати чинне законодавство, що стосується судочинства та механізмів виконання судових рішень, а також запроваджувати та використовувати медіацію – позасудову форму врегулювання проблемної заборгованості. Наділення спеціалістів колекторських компаній повноваженнями щодо позасудового та позапроцесуального стягнення сумнівних та спірних боргів за цивільно-правовими угодами, може призвести до корупційних правопорушень, а також масового порушення прав громадян та соціальної напруги у суспільстві.
У разі виникнення спорів з такими компаніями, свої інтереси слід захищати –радять юристи. Дії колекторів мають проводитись без явних погроз, цивілізовано, з дотриманням правил етики та норм чинного законодавства.
Якщо методи досудового врегулювання спору не діють, компанія може звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості. У разі задоволення вимоги, лише державні або приватні виконавці мають право примусово стягувати заборгованість із боржника на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, за правовою оцінкою Міністерства юстиції України, залучення банками колекторських організацій для вимагання виконання зобов’язань боржниками за кредитними договорами можливо лише за наявності письмового запиту або письмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці. За інших умов така діяльність порушує права та охоронювані законом інтереси громадян і може кваліфікуватися як злочин, передбачений, зокрема, статтею 182 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя.
До речі, треба бути уважним, підписуючи договір з банком, оскільки іноді спеціалісти заздалегідь вносять до кредитного договору пункт, що банк має право передавати інформацію щодо боржника третім особам у разі стягнення боргу у випадку прострочення платежів. Якщо ви підписуєте цей договір, то добровільно даєте згоду на поширення такої інформації.
Як повідомили «Урядовий кур’єр» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано майже 7 500 звернень з питань фінансової політики. Більш ніж на 2 тисячі звернень, що не потребували розгляду органами виконавчої влади, працівники Центру надали заявникам консультації та роз’яснення щодо норм законодавства, а також необхідну довідкову інформацію. З-понад 5 тисяч решти звернень третина стосувалася проблем, пов’язаних з кредитами, зокрема, діяльністю працівників колекторських компаній, які залякують та погрожують, вимагаючи від заявників сплатити заборгованість за кредитом. Значною мірою це стосується громадян, якими кредитна угода не укладалась.
Так, заявниця з м. Миколаїв поскаржилася, що систематично на її мобільний телефон надходять СМС-повідомлення про наявність у неї кредитної заборгованості у сумі 120 000 грн. перед АТ КБ «Приватбанк», хоча вона не є клієнтом Приватбанку. Жінка зауважила, що не отримувала кредитних коштів від банку і тому просила сприяння у припиненні надсилання СМС-повідомлень про борг. АТ КБ «Приватбанк» надав відповідь, в якій повідомив, що її вимоги виконано, повідомлення стосовно заборгованості на зазначений нею номер мобільного телефону надходити більше не будуть.
Громадяни також зверталися з приводу порушення умов договору кредитування, укладеного з фінансовою установою, зокрема, в частині недотримання мораторію на нарахування пені та штрафів за невиконання зобов’язань перед установою, а також відсотків за користування кредитом учасникам проведення АТО (нині операція Об’єднаних сил (ООС), військовослужбовцям та громадянам, які постійно проживають або переселилися із зони проведення ООС.
Так, жителька Долинського району Кіровоградської області зателефонувала на урядову «гарячу лінію» та повідомила, що її син - військовослужбовець є учасником бойових дій, протягом року перебуває в полоні на тимчасово окупованій території Донецької області. Вона просила посприяти у скасуванні нарахованих відсотків за наданий кредит в АТ КБ «Приватбанк» її сину.
Заступник керівника департаменту з вдосконалення бізнес-процесів і технологій ГО Приватбанку поінформував, що банком був здійснений перерахунок відсотків та нарахованих штрафів по кредитному договору сина заявниці за період з 13 березня 2016 року на підставі наданих документів.
Заявник з м. Лисичанськ Луганської області – учасник бойових дій у зоні проведення ООС, поскаржився, що йому нарахували відсотки за користування кредитним лімітом, хоча у січні цього року він надав довідку про участь в ООС. Він просив розібратися в ситуації, скасувати нараховані відсотки та притягнути до відповідальності винних осіб. За результатами розгляду в АТ КМ «Приватбанк» повідомили, що чоловіку відшкодовані усі нараховані відсотки, штрафи за період проходження ним військової служби, а також припинено подальше нарахування відсотків. Під час зворотного зв’язку з фахівцем урядової «гарячої лінії» заявник підтвердив, що його питання вирішено повністю, причому протягом трьох днів з дати реєстрації звернення на урядову «гарячу лінію».
Зафіксовані звернення з проханням допомогти у врегулюванні відносин з фінансовими установами. Родичі боржників, які є алко-, наркозалежними чи мають ігрову залежність, звертаються з проханням обов’язково перевіряти матеріальний стан позичальника та у випадку неплатоспроможності вносити його персональні дані до переліку осіб, яким забороняється надавати кредити, оскільки тягар виплат лягає на родину.
За період з 17 по 23 липня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано – 21 285 звернень, з них телефоном – 20 065, через інтернет – 1 220.
Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.
Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1, Урядова гаряча лінія 1545-2, Урядова гаряча лінія 1545-3.
Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.
Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua.
Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію».