Сьогоднішній продовольчий стіл не можна уявити без звичайного коров’ячого молока, яким залюбки ласують як дітлахи, так і дорослі. Однак не всі. Як стверджує офіційна статистика, цей продукт не вживає майже третина дорослого населення і близько 20-ти відсотків дітлахів. Причина — алергія на молочний білок, а відповідно — дискомфорт після вживання.

Аби перевірити цю статистику, опитав десятьох знайомих і колег. З’ясувалося, що четверо взагалі не вживають молока, двоє — вряди-годи, решта — регулярно. Коли цією статистикою поділився з директором департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександром Маслаком, він підтвердив її об’єктивність і додав, що й сам не належить до молочних прихильників (як, до речі, і автор цих рядків).

Але молоко було, є і неодмінно буде незамінним продуктом для значної частини споживачів. А як бути тим, у кого алергія на нього? Їм доводиться споживати його рослинні замінники. Однак після того, як на вітчизняних, зокрема сумських прилавках з’явилася новинка у вигляді гіпоалергенного молока типу А2, коло шанувальників продукту починає неухильно розширюватися.

До ініціативи потрібні наука і практика

Як наголошує Олександр Маслак, кілька років тому на Сумщині в потрібному місці зійшлися всі «молочні зорі»: до ініціативи обласної влади додалося прагнення науковців Сумського національного аграрного університету, Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ, Київського інституту фізіології ім. Богомольця, а на кінцевому етапі додалася зацікавленість у реалізації задуму засновників сумської приватної сироварні «O’BEREG». Саме так кілька років тому в межах обласної Програми розвитку АПК та сільських територій з’явився пілотний проєкт, покликаний започаткувати виробництво гіпоалергенного молока А2.

Починали не з чистого аркуша: таке молоко реалізують на продовольчих ринках країн Європи і світу, зокрема США, Канаді, Австралії, Німеччині, Новій Зеландії та інших. Ось тільки заковика: далеко не від кожної корови можна одержувати потрібну сировину. Такі породи худоби зафіксовано в деяких африканських країнах, США, інших, далеких від України, територіях.

Але, як мовиться, хто шукає, той неодмінно знаходить.

«Лебединка» повертається з тріумфом

Чимало років знадобилося науковцям, які досліджували генотипи корів, аж доки вийшли на добре знану і свого часу поширену на Сумщині знамениту лебединську породу, яка здобула свій офіційний статус 70 років тому, у 1950-му. Хоча наукові пошуки, генетичні дослідження розпочалися значно раніше, ще в 30-х роках минулого століття.

І як тут не згадати легендарну доярку, а згодом завідувачку молочнотоварної ферми Марію Харитонівну Савченко — двічі Героя Соціалістичної Праці з Лебединського району, яка зі своїми колегами у вересні 1941-го врятували генетичне ядро з кількох десятків «лебединок», здолавши пішки разом з чередою майже три тисячі кілометрів аж углиб Саратовської області. Аби в січні 1944-го вирушити у зворотному напрямку і через три роки, у вересні 1944-го, повернутися з коровами у звільнені від фашистів рідні Токарі.

Сьогодні про той подвиг згадують нечасто, однак саме життя повертає до тих часів.

Як повідомили в департаменті агропромислового розвитку Сумської ОДА, нині в області нараховується близько трьох тисяч корів бурої молочної породи, яка є спадкоємицею «лебединки», і її молоко придатне для промислового виробництва гіпоалергенної новинки.

Худобу утримують головним чином у ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України» Сумського, ПСП «Комишанське» Охтирського та ПрАТ «Племзавод Михайлівка» Лебединського районів, тож сировини цілком вистачить, аби корисним і цілющим напоєм наповнювати торговельні прилавки, їдальні дошкільних та навчальних закладів, лікарні тощо.

Дегустувати і купувати

Крапку у харчовому починанні поставив колектив сумської приватної сироварні «O’BEREG», який узявся на власних потужностях освоювати випуск новинки, а реалізовувати через мережу супермаркетів «Кошик».

Так, в один із серпневих днів на базі Сумського національного аграрного університету — партнера сироварів — відбувся День дегустації молока А2, який став частиною реалізації стратегічного напряму роботи СНАУ з популяризації здорового способу життя та харчування співвітчизників. До вишу завітали городяни з дітьми: кожному було цікаво посмакувати напоєм, що став харчовим брендом Сумщини в Україні.

Особливо активно поводилася малеча. Раніше не кожен хлопчик чи дівчинка міг випити склянку молока, побоюючись алергійних проявів. Але під час дегустації сумніви швидко розвіялися, бо і молоко, і йогурти з нього безпечні, а смак надзвичайно приємний.

Зараз настав новий етап у реалізації задуму — оформлення замовлень на продукцію насамперед від освітян і медиків, торговельної мережі, об’єднаних територіальних громад, де функціонують освітні, медичні та інші заклади.

Перші результати свідчать на користь новинки, про яку в одній із дитячих пісень співається: «пийте-пийте молоко — будете здорові!» Хіба що з одним уточненням: молоко — гіпоалергенне.

ДОВІДКА «УК»

Виробництво молока А2 — новий перспективний напрям у молочній галузі України. Це продукт, якого раніше не було на вітчизняних прилавках. Для його виготовлення знадобилося десятиріччя дослідів з генетичного відбору корів. Таке молоко може споживати більшість населення і насамперед діти й особи похилого віку, адже продукт містить бета-казеїн типу А2 з низьким відсотком алергенів.

Бета-казеїн має два варіанти — А1 і А2. Перший відрізняється від другого наявністю лише однієї амінокислоти, через що молоко перетравлюється по-різному. Молоко А2 стає більш популярним завдяки поширенню відповідної інформації про його корисні властивості.

Важлива економічна складова виробництва: таку сировину закуповують за більш високими цінами, що позитивно впливає на розвиток молочного скотарства.