Необхідність реформування пільгової системи в Україні назріла вже давно. Тому нині уряд збирається зробити перші кроки з переведення деяких категорій пільговиків на адресну та монетарну допомогу. Як і коли це відбуватиметься, на кого поширюватиметься, обговорювали представники уряду та громадськості, фахівці з регіонів під час експертної зустрічі «Надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї», яка відбулася у Кабміні.
— Законом від 28 грудня 2014 року внесено зміни до окремих законів України, якими зокрема передбачено, що з 1 липня 2015 року пільги надаватимуть окремим громадянам України за умови, що сукупний дохід родини не перевищуватиме соціальної податкової пільги — 1710 гривень на місяць. У зв’язку з цим 4 червня цього року постановою №389 Кабінету Міністрів затверджено порядок надання пільг з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї. За оцінками фахівців Мінсоцполітики, нині під чинність цього закону підпадають, відповідно до бази даних єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, майже 4,7 мільйона осіб. Ці нововведення поширяться на пенсіонерів із числа працівників міліції; осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зараховані до ІІІ категорії; пенсіонерів із числа працівників освіти та охорони здоров’я, учасників війни; осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, їхніх вдів та батьків; особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, їхніх вдів та батьків; жертв нацистських переслідувань; пенсіонерів із числа артистів (закон про культуру) і найчисленніша категорія — діти війни.
Сам порядок поширюється на такі види пільг: оплата ЖКГ, послуг зв’язку, придбання твердого палива та скрапленого газу. Отже, згідно із затвердженим Кабміном порядком, органи соцзахисту мають визначити, чи мають право нинішні пільговики на те, щоб продовжувати отримувати ці пільги нині, — зазначив заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін.
І додав, що робитимуть так: щодо непрацюючих пенсіонерів — на підставі даних Пенсійного фонду України, щодо інших осіб — на підставі декларації та довідки про доходи пільговика за попередні 6 місяців. Після цього управління соцзахисту надають управлінням — надавачам послуг списки тих, хто матиме право на отримання пільг. А ті нараховуватимуть пільги в установленому законом порядку на наступні 6 місяців. Після закінчення цього терміну органи соцзахисту мають знову визначити право пільговика отримувати пільги на наступний період. Крім того, такій людині надаватимуть довідку про її право на отримання інших видів пільг з урахуванням доходу: забезпечення ліками, зубопротезування тощо.
Отже, з огляду на потребу протягом місяця визначити право великої кількості людей на подальше отримання пільг та велике навантаження на органи соцзахисту, які оформлюють людям субсидії та мають забезпечувати соціальні гарантії внутрішньо переміщених осіб, 26 червня уряд прийняв постанову №446 щодо перехідного періоду запровадження норми отримання пільг з урахуванням доходів, яка набула чинності з 1 липня 2015 року. Тож відтепер до вересня органи соцзахисту матимуть час, щоб визначитися із кожним пільговиком.
— За цей час буде проведено роз’яснювальну роботу серед населення, а пільговики, які працюють, зможуть надати свої довідки про доходи (не лише в липні, у них ще буде час протягом серпня-вересня). Тому до 20-х чисел липня, коли надійдуть платіжки за червень, усі пільговики, незалежно від категорії, мають право на пільги. Отже, у липні поки що жодних змін під час нарахування їм пільг та відшкодуваннях за платіжними дорученнями ще не відбуватиметься.
Проте у серпні, коли вже формуватиметься вартість комунальних послуг для пільговиків за липень, почнуть враховувати норми закону щодо обмеження права на пільгу для людей, у яких сукупний дохід родини на місяць перевищує розмір соціальної податкової пільги. А перехідний період, на переконання заступника міністра, працівники органів соцзахисту повинні використати не лише для формування списків та роз’яснювальної роботи, а й щоб залучити якомога більше тих, хто за новим законодавством втратить право на пільгу, зокрема з оплати за ЖКГ, до програми надання житлових субсидій. І якщо все вдасться, то для цих людей перехід на адресне отримання пільг не буде надто болючим.
За розрахунками фахівців Мінсоцполітики, тих, хто втратить право на отримувану раніше пільгу, буде приблизно 960 тисяч. Отже, 3,7 мільйона пільговиків отримуватимуть пільги, як і раніше.
Завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Людмила Черенько зауважила, що вважає цей крок уряду з переведення пільг на адресні засади надзвичайно прогресивним. Адже вже років 15 йдеться про те, що надання пільг — нецивілізований різновид розподілу бюджетних коштів хоч би тому, що в Україні в понад 40% домогосподарств є пільговик. А соціальною підтримкою у вигляді домог та субсидій нині охоплено у 3—4 рази менше людей. Тобто маючи інститут соціальної адресної підтримки, його використовуємо неповною мірою. При цьому саме на пільги йде істотне розпорошення коштів. Проаналізувавши рівень доходів населення, побачимо, що з коштів, які надають із держбюджету на різні пільги, менш як 4% з них отримують 10% найбідніших громадян, а 10% найбагатших — 20—25% здебільшого у вигляді пільг, які їм належать за певною професією. Якби ці кошти розподіляти рівномірно, то всі б мали отримувати приблизно по 10%. Тобто відчутний перекіс виплат у бік і так заможних людей. Тому в умовах нинішнього жорсткого бюджетного дефіциту просто немає іншого виходу, як поширювати програму соцпідтримки у вигляді надання населенню допомог та субсидій.
Та люди, які підпадають під цю реформу, не маючи достатньої та достовірної інформації, вже вирішили, що держава хоче зробити їм погано, зауважила Людмила Черенько. І додала, що слід налагодити широку роз’яснювальну роботу. Адже більшість людей впевнена, що пільги отримують тільки бідні, яким інакше не вижити. Насправді це абсолютно не так. Отже, цей міф у суспільстві потрібно розвінчати й пояснити людям переваги адресної програми соціальної підтримки. Люди, які звикли завжди отримувати допомогу, яку пропонує держава, вже давно її отримують. А решта — ті, хто звик розраховувати лише на себе, досі вважають це неприйнятним і навіть принизливим. Тобто таким людям слід пояснювати, що якщо в них виникають тимчасові труднощі, то саме в цей час на допомогу має прийти держава, і для того ми сплачуємо податки. І для певної категорії пільговиків отримувати субсидію буде значно вигідніше, ніж пільгу. А до всього — це шлях, яким ідуть усі цивілізовані країни.