Щоразу, буваючи в журналістському відрядженні, пов’язаному з роботою сільськогосподарських структур, неодмінно звертаю увагу на місцеву переробну базу. Помітив тенденцію: якщо раніше у сільських населених пунктах наявність млина, олійниці чи круподерні була винятком, то нині стала майже правилом. Тобто місцеві господарники вже не обмежуються вирощуванням чи виробництвом рослинницької або тваринницької продукції, а воліють її переробляти і пропонувати торгівлі готові до споживання власноруч виготовлені вироби.

Коли цим спостереженням поділився з директором департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександром Маслаком, він підтвердив: так, останніми роками економічний інтерес аграріїв змістився у бік зміцнення переробної бази. В області набирає обертів новий економічний напрям — виготовлення продукції з доданою вартістю, що надзвичайно вигідно з багатьох точок зору. А саме: виробники отримують додаткові кошти, сільське населення — робочі місця, а місцеві бюджети — зростання надходжень від нових видів сільськогосподарської діяльності.

Смачно по-чупахівськи

Селище Чупахівка добре знане не тільки в Охтирському районі, а й на Сумщині та за її межами. Нещодавно тут створили об’єднану територіальну громаду, яку очолив досвідчений господарник і організатор місцевого самоврядування, донедавна керівник місцевої агрофірми «Піонер» Олександр Кужель. Саме з його ініціативи свого часу тут предметно взялися за переробку власноруч вирощеного зерна, садовини. Нині «Піонер» відомий на всю округу надзвичайно смачною хлібобулочною продукцією, здобою тощо.

Переконався на власному досвіді: рідко де можна скуштувати таку духмяну смакоту, як у Чупахівці.

Місцеві майстрині випікають і пропонують споживачам майже пів сотні найменувань хлібобулочних виробів, з-поміж яких понад 20 видів хліба, зокрема житній — агрофірма одна з небагатьох в області, де зберегли посіви цієї культури. А ще — пиріжки і булочки з малиною, сливами, яблуками, смородиною, а також з відповідним варенням. Усе, до речі, вирощують у своїх садах. Крім них, кекси, рулети, плетені кіски, медяники, піца, короваї, торти тощо. Тобто складніше назвати те, чого тут не випікають, аніж навпаки.

Крім добротного пекарського цеху, облаштували олійницю, млин, інші підсобні підрозділи, завдяки яким місцеві селяни мають не лише роботу, а й власні олію, крупи, борошно. Щоранку ще до відкриття фірмового магазину «Фаворит» і кіосків коло них вишиковуються черги. Має попит ця продукція не тільки в Чупахівці, а й у навколишніх селах, Охтирці, куди виїздить автокрамниця агрофірми.

За словами Олександра Кужеля, головна особливість чупахівської здоби та хлібобулочних виробів у тому, що виготовлено їх з екологічно чистої продукції, без жодних добавок чи консервантів. Та й ціни помірні, що робить їх доступними.

А що вже казати про громадівські свята! Жодне з них не обходиться без таких смаколиків: ласують ними від малого до старого. Зайве наголошувати, наскільки вигідна і потрібна переробна база для всієї ОТГ. Це й робочі місця, і відрахування до бюджетів, і можливість щодня купувати свіжий не тільки насущний, а й булки, здобу, виготовлені із власної рослинної сировини. Тож «Піонер» і надалі налаштований зміцнювати виробництво рослинницької продукції, поглиблювати її переробку.

Від асортименту до якості

За словами Олександра Маслака, Сумщина має достатню переробну базу, представлену і важковаговиками, на яких припадає левова частка готових виробів на ринку, і представниками малого та середнього бізнесу. Загалом їхня питома частка у загальному обсязі реалізованої промислової продукції становить 18%.

Стосовно перших, тобто важковаговиків, то молоко і м’ясо переробляють загалом 12 підприємств — по шість відповідно. А всього їх у переробній та харчовій промисловості зайнято понад 120. Кожне може похвалитися не лише широким асортиментом виробів, а й високою якістю.

Наприклад, у Сумському районі успішно працює ТОВ «Хлібодар», на чолі якого палкий прихильник органічного землеробства Сергій Карпенко. Саме з його ініціативи тут вирощують органічні жито і гречку, крупи з яких високо цінують на ринку. Загалом майже 80 селян доглядають близько 2800 гектарів ріллі, на яких вирощують пшеницю, кукурудзу, сою, соняшник.

А фермерське господарство «Бантов Р.М.» Великописарівського району має покупців не тільки вдома, а й у Сумах, Полтаві, Харкові. Саме туди фермер доставляє 20 видів круп, хлібобулочних та кондитерських виробів, а також олію та борошно.

Далеко за межами Сумщини відома продукція ПрАТ «Сад» Охтирського району. Це насамперед соки, джеми, варення, саджанці. Свого часу з ініціативи батька і сина Віктора та Олексія Сугаків на одній з околиць районного центру посадили великі сади, які нині щедро віддячують соковитими екологічно чистими плодами. Із таким самим успіхом тут вирощують, переробляють і пропонують на ринок зернові та бобові, насіння олійних культур, м’ясну продукцію.

На щастя, перелік можна продовжувати, адже нині в області успішно працюють 385 сільськогосподарських підприємств, 652 фермерських господарства, понад 130 тисяч домогосподарств сільського населення. У багатьох з них не лише виробляють, а й переробляють товарну продукцію полів і ферм.

Як підсумовує Олександр Маслак, на сільських територіях зростає кількість підрозділів, завдяки яким на місцях мають олію, крупи, борошно, хліб, булки, здобу, кондитерські та інші вироби. А господарі дедалі частіше віддають перевагу не кустарному виробництву, а цехам з новітнім обладнанням, що відповідає сучасним стандартам і нормам харчової та переробної промисловості.

Іншими словами, в аграрних підприємств і суб’єктів господарювання сумського краю є чіткий орієнтир, здатний забезпечити надійне економічне майбутнє не лише галузі, а й відповідних місцевих територій.