Дорога міжнародного значення М-12 на Вінниччині проходить через селище Вороновиця. На туристській мапі країни його помітно: саме тут Олександр Можайський уперше у світі створив у кресленнях літак. Про це розповідають експонати Вороновицького музею історії авіації та космонавтики. Заклад розташовано у палаці Грохольських — Можайських — пам’ятці архітектури національного значення.
На жаль, тривалий період будівля мала непривабливий вигляд. Але у червні цього року після завершення капітальних реставраційних робіт фасаду палац ніби вмився вранішньою росою. Тепер туристи мають нагоду не лише ознайомитися з експонатами музею, а й насолодитися оригінальною архітектурою XVIII cторіччя.
Оновлювали всім миром
У 1777 році польський магнат Франциск Грохольський спорудив у Вороновиці триповерховий палац у стилі раннього класицизму. Довкола нього заклав красивий парк: Поділля тоді славилося архітектурно-парковими комплексами. З часом маєток став належати Миколі Можайському. А після жовтневого перевороту 1917 року чим тільки не був палац: сільрадою, відділком міліції, клубом армії, управлінням мережі абвера, школою.
У 1971 році другий поверх будівлі відвели під музей. А ще тут музей відомого в краї бандуриста Володимира Перепелюка, бібліотека і музична школа — загалом культурний центр місцевої громади.
Був період, коли державі було не до палацу. Хоч у 1998 році передбачено понад 100 тисяч гривень на ремонт центральної частини фасаду. Через рік, як горе-реставратори закінчили роботу, штукатурка почала осипатися. Тож улітку 2005 року, прибувши у відрядження до Вороновиці, я побачив таку картину. Коштів, що надійшли з районного бюджету, ледве вистачало на ремонт на двох перших поверхах. Вхід на третій заставлено стільцями. Фасад має непривабливий вигляд, кілька вікон забито фанерою. На території архітектурно-паркового комплексу вирує ринок і повно сміття. Після цього соромно було читати на дошці, прикріпленій до облізлої стіни: «Україна, Вінницька область, відділ культури райдержадміністрації, музей».
Цю «культуру і відповідальність» роками бачили туристи з багатьох областей країни. Не лише свої.
Нащадки Грохольських і Можайських цікавляться долею палацу. Розповідають, що в перші роки незалежності приїжджали родичі Миколи Можайського з Франції. Його внук нібито пропонував викупити палац. 2014-го завітали поляки роду Грохольських, які цікавляться своєю історією. «Торік був Генріх Грохольський і залишився вельми задоволеним, що роблять ремонт. А які раді тепер туристи! Вони здивовані, що наш палац реставрували, бо багато пам’яток перебувають у занедбаному стані», — сказала науковий співробітник музею Тамара Савчук.
Ремонт палацу зробили всім миром. Вінницька районна рада виграла грант ЄС. Як розповіла головний бухгалтер райради Олеся Ільченко, на реалізацію проекту з капітальної реставрації фасаду Європейська комісія надала майже 260 тисяч євро, що становить 89% потреби. Решту коштів надали з обласного, районного і селищного бюджетів.
Відкрили оновлений палац на початку червня цього року за участі представника Єврокомісії й заступника голови Вінницької облдержадміністрації. Цей захід виходить за межі селища й області. Щороку в музей приїжджають туристи з різних куточків країни, переважно школярі й студенти.
Крила дала українська земля
Олександр Можайський жив у Вороновиці з 1869-го по 1876 рік. Після смерті брата він приїхав допомагати його вдові управляти маєтком. Працював мировим суддею у Брацлаві й водночас бентежив краян своїми ідеями і спробами піднятися у небо. Селом ходили чутки, що пан знається із самим чортом і вночі літає. Приводом для цього стала його дивна поведінка. Тесля з маєтку змайстрував для нього велику раму на колесах, яку обтягнули шовковою тканиною. Її у вітряний день трійка коней розганяла з гори — і цей змій піднімав відчайдуха в небо. Він був сміливим і наполегливим, бо, як зазначав сам, «хотів бути корисним вітчизні».
У Вороновиці Олександр Можайський створив літак у кресленнях. А збудував його поблизу Санкт-Петербурга за 19 років до винаходу братів Райт. Та через якусь дрібничку літак не подолав земного тяжіння. Але ідея була правильна: якщо літальний апарат Райтів за формою нагадував крило і пілот керував ним лежачи, то винахід Можайського мав усі п’ять основних частин сучасного літака: фюзеляж, крила, хвіст, шасі й двигун.
В одній з експозицій ідеться про уродженця селища Героя Радянського Союзу Григорія Олійника, який у Другу світову війну здійснив 376 бойових вильотів і знищив 23 ворожі літаки. Загинув під час випробування нового літального апарата. Цього року виповнилося 100 років із дня його народження, і в музеї зібралися його родичі — прибули з різних куточків України і навіть з-за кордону. Вони передали музею військовий кашкет і портрет героя, які зберігалися в родині.
Тепер за палац не соромно
Загалом в експозиції музею понад 1000 експонатів, які розповідають про історію авіації й космонавтики. Неабияке зацікавлення туристів викликає й оригінальне ліплення на стелі, яке не знало реставрації. І приблизно 90% його у доброму стані.
Одну з кімнат у палаці присвячено кобзареві Володимирові Перепелюку. Він був провідним бандуристом у знаменитому хорі Верьовки, складав думи і пісні. Максим Рильський допоміг йому упорядкувати щоденник і видати книжку «Повість про народний хор». Писав кобзар твори для дітей, а в літньому віці зібрав колекцію, яку назвав «Геніальна художниця природа». Свої рукописи, музичні інструменти, книжки й колекцію кобзар заповів рідному селищу.
Вороновицький музей входить до обласного туристичного маршруту, сюди завертають туристи з-за кордону. Нещодавно прибули з Франції до Вінниці, а їм у туристичному бюро порадили завітати до Вороновиці. Зрозуміло чому: тепер не соромно за палац.
Насамкінець зауважимо, що палац через суд забрав у базару свою землю. Вороновицька об’єднана територіальна громада виготовила ескіз центральної площі селища, і невдовзі територія поряд з його охоронною зоною набуде нового вигляду. За словами директора Віктора Дем’яненка, ще треба чимало зробити. Зокрема замінити електричну проводку в кількох залах, відремонтувати їх, оновити відкоси і замінити вікна, відремонтувати третій поверх, зробити освітлення в парковій зоні. Туалет у дворі зробити сучасним. На жаль, під час реставрації фасаду робітники зруйнували частину асфальтованої доріжки в парковій зоні й не відремонтували. Знову ті самі граблі, хоч і з меншим держаком. Час уже ставитися до нашого як до свого.