"Південний вектор енергетичної безпеки"

Віталій ЧЕПІЖКО
3 квiтня 2012

ПРОЕКТИ

На березі Чорного моря збудують термінал для скрапленого газу
 

Захмарні братерські ціни на газ, який нам продає Росія, її непоступливість у переговорах щодо економічно обгрунтованого ціноутворення на блакитне паливо змусили вітчизняний уряд шукати реальні альтернативні шляхи забезпечення економіки енергоресурсами. Нещодавно в пресі з’явилася інформація про можливий реверс газу з Європи до України. НАК «Нафтогаз України» веде переговори в цьому напрямку з європейськими компаніями, і вже досягнуто  певного результату, навіть лунають  оптимістичні прогнози.  Минулого тижня в Києві відбулася знакова подія у газовій царині. Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами провело публічну презентацію техніко-економічного обгрунтування  (ТЕО) Національного проекту з будівництва «LNG-термінал» (СПГ-термінал). Розробником обгрунтування  була відома енергетична іспанська компанія  Socoin, обрана для цього  після проведення відповідного тендера у вересні 2011 року. В січні  цього року компанія завершила розробку документації.

Приблизно такий вигляд матиме термінал в Южному. Фото з сайту blackseanews.net

Майданчик біля Южного

Громадськості проект представив  голова Держінвестпроекту  Владислав Каськів. Він повідомив, що капітальні витрати на будівництво LNG-термінала оцінюються в 846 млн євро. І це нижче за очікувану вартість на 25%. Передбачається  будівництво термінала для регазифікації скрапленого природного газу (СПГ) в районі міста Южного на Чорноморському узбережжі, поряд із нафтовим терміналом ВАТ «Укртранснафта» та морським торговельним портом «Южний». Проектна потужність СПГ-термінала — 10 млрд куб. м на рік (20% постачання газу з Росії). Терміни будівництва — 49 місяців. Проте  запуск першої частини планується вже в  2016 році, перший повний рік роботи — 2018-й. 

Зведення термінала відбуватиметься в два етапи. На першому  передбачається збудувати одну плавучу установку для регазифікації і зберігання газу з максимальною потужністю 5 млрд куб. м на рік, яка буде постійно пришвартована до причалу до завершення будівництва СПГ-термінала (5 млрд куб. м) СПГ нам може постачати Азербайджан). На другому етапі заплановано збудувати береговий термінал із прийому СПГ, придатний для розвантаження великих СПГ-танкерів ємністю 178 тис. куб. м, із загальним об’ємом сховища для зберігання СПГ 540 тис. куб. м (три резервуари ємністю по 180 тис. куб. м).

Планується, що вартість послуг термінала після його запуску на першому етапі буде встановлено на досить високому рівні — близько 40 доларів за тисячу кубів, щоб прискорити його окупність (період окупності проекту 9 років) — у світі середні ціни коливаються від 17 до 25 доларів за тисячу кубометрів.

Ціна питання

Щодо фінансової моделі забезпечення реалізації проекту, то пан Каськів переконаний, що тут все теж чітко, прозоро і продумано.  «Головним чинником успіху проекту  стане стратегічне партнерство держави з приватними інвесторами. Модель реалізації LNG-термінала передбачає державно-приватне партнерство та створення відповідного консорціуму, де частка держави в акціонерному капіталі становитиме не менше 25% (блокуючий пакет)», — констатував голова Держінвестпроекту. 

Він також  поінформував, що в найближчий тиждень ТЕО проекту термінала розглядатиме уряд України. Після чого планується створення керуючої компанії національного проекту «LNG-термінал» за участі  провідних іноземних енергетичних компаній, а згодом  буде створено консорціум, до якого увійдуть міжнародні та українські інвестиційні й  фінансові компанії. «Бажання брати участь у його створенні уже висловили кілька відомих світових компаній. Крім того, протягом цього періоду ми активно продовжуватимемо працювати з нашими партнерами, зокрема Туреччиною й Азербайджаном. Найближчим часом планується засідання спільної українсько-турецької робочої групи з приводу співпраці з цього питання», — заявив Владислав Каськів. Консорціум інве?сторів профінансує 30% вартості будівництва термінала, вкладення з боку держави становитимуть 55 млн євро. Це триденний платіж, який ми віддаємо «Газпрому»,  інші 70%  (513 млн євро) буде залучено за рахунок розміщення облігацій або кредитних ліній. 

Важливим моментом у цьому є також вартість самого газу для споживачів України, який постачатиметься на СПГ-термінал. «Ми цілком обгрунтовано вважаємо, що вартість газу, який поставлятиметься на термінал для споживачів НАК «Нафтогаз України» або будь-яких інших споживачів, буде нижчою, ніж та, яку сьогодні ми отримуємо відповідно до монопольного контракту з Газпромом», — заявив  В. Каськів. За його словами, оптимально вигідна вартість  обгрунтована економічними розрахунками.

Термінал —не покупець, термінал — прилавок

Проте він повідомив, що СПГ-термінал не виступатиме покупцем газу. Газ купуватиме НАК «Нафтогаз України» або інші представники на ринку, самостійно уклавши  контракти з продавцями. «Це і є основна ідея. Аби ми зруйнували монополію, яка існує нині на ринку газу України, диверсифікували постачальників і споживачів, сформували цілу систему прямих контрактних взаємин і фактично створили нормальний європейський ринок та забезпечили енергетичну безпеку держави», — підкреслив керівник відомства. Цю думку  підтримують і газові експерти. Головна перевага скрапленого природного газу  — відносна дешевизна порівняно з трубним російським. По-перше, транспортувати СПГ простіше, ніж із Росії, а по-друге — вигідніше, оскільки витрати на перевезення морем і регазифікацію (відновлення газоподібного стану палива з рідкого і навпаки) нижчі за вартість перекачування та обслуговування газотранспортних систем тощо.

Крім того,  диверсифікація джерел імпорту палива є стратегічним завданням. Поки «Нафтогаз» купуватиме газ лише в росіян, ніхто не зможе перешкодити «Газпрому» диктувати ціни, а відтак і свою політичну волю. Ця  теза вже не вимагає підтвердження, але світовий досвід співпраці з монопольним «Газпромом» засвідчує, що цінова політика російського монополіста значно пом’якшується за умови, коли країни-клієнти  розпочинають диверсифікацію джерел газопостачання.  Тільки-но європейські держави почали нарощувати обсяги закупівлі СПГ, як Росія відразу вдалася до лібералізації цінової політики. Конкуренція все розставить на свої місця.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua