"Плюси і мінуси дистанційної роботи"

Любомира КОВАЛЬ
1 листопада 2017

Як відомо, із жовтня 2017 року в Україні запрацювала пенсійна реформа. Літні люди переважно радіють осучасненню виплат. А ось ті, кому до виходу на заслужений відпочинок відтепер офіційного страхового стажу знадобиться значно більше, ніж раніше, не такі вже й оптимістичні.

Посадовці переконують, що мати 25 і навіть 35 років стажу зовсім не складно. Слід лише працювати легально і стежити, щоб роботодавець сплачував за них внески до Пенсійного фонду. Звичайні ж люди кажуть, що проблеми з пошуком роботи й досі залишаються гострими.

Про поточний стан справ та новації на вітчизняному ринку праці «УК» розповіла спеціаліст експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу «HeadHunter Україна» Катерина Криворученко.

Працюючи віддалено, слід вміти ефективно організувати робоче місце вдома і дотримуватися трудової дисципліни. Фото з сайту fresher.com

Тенденції ІІІ кварталу

— Останні три місяці ринок праці розвивався в межах загальних тенденцій 2017 року. Рівень конкуренції (співвідношення кількості резюме і вакансій) становив у середньому 3 людини місце. Хоч, звісно, це залежить від професії. У сфері вищого менеджменту конкуренція сягала 13 осіб на місце, серед юристів — 6. Найактивнішими залишаються роботодавці й пошукачі з багатонаселених регіонів: Києва, Харківської, Дніпропетровської та Одеської областей, — зазначила фахівець, додавши, що серед найзатребуваніших були вакансії у категорії «Початок кар’єри, студенти», що пов’язано з виходом на ринок праці молодих спеціалістів, які влітку закінчили навчання у ВНЗ. Конкуренція в середньому становила 5—6 осіб на пропозицію. Найменша ж конкуренція у таких сферах: консультування, автомобільний бізнес, інсталяція і сервіс, страхування і робочий персонал.

За результатами дослідження фахівців «hh.ua» ринку праці у ІІІ кварталі 2017 року, 52% респондентів зазначили, що в їхніх компаніях не було перегляду заробітних плат. 21% зауважили, що зарплату підвищили цінним для компанії фахівцям. Лише 9% повідомили, що всім співробітникам. 6% зарплату проіндексували з прив’язкою до курсу долара. Ще 6% — підвищили тільки тим, хто виконав план і показав гарний результат. Проте 6% опитаних зарплату переглянули в бік скорочення.

Динаміка звільнення і набору співробітників відрізнялася залежно від того, в яких галузях працює бізнес. 41% респондентів зазначили, що штат залишився незмінним, а 34% розповіли про істотне скорочення. 25% респондентів говорили про набір співробітників. Рішення про скорочення чи набір персоналу були, мабуть, спричинені внутрішніми потребами компаній. Найчастіше змінювався склад робочого персоналу й фахівців із продажу.

Щоб не витрачати на дорогу

Ще одна тенденція останнього часу — українці стали частіше шукати роботу з можливістю працювати, не виходячи з дому. Тобто дистанційно (фриланс, аутсорсинг). Cеред переваг для працівників, які чи не першими впадають в очі, — не потрібно витрачати час на поїздки до офісу, а також дотримуватися дрес-коду. Адже у квартирі хоч у шортах ходи, якщо тобі зручно, хоч взагалі у халаті та в бігуді — ніхто не побачить.

— Понад 50% опитаних пошукачів роботи хочуть і готові працювати саме у такому форматі. 75% відповіли, що вже мали такий досвід. Ось варіант: людина має основне місце роботи, а у форматі фрилансу співпрацює з іншими компаніями, комунікуючи через телефон або інтернет. 25% опитаних зазначили, що їм не дуже принципово — їздити до офісу щодня чи ні. Проте 9% зауважили, що такий різновид роботи ускладнює комунікацію з керівництвом та іншими співробітниками. І виникають проблеми щодо чіткої постановки й розуміння завдання, часом вирішення інших питань.

Проте нині на ринок виходить нове покоління працівників (так зване покоління ігрек — народжені після 1981 року, які зростали разом із швидким розвитком електронних комунікацій), які дуже цінують свободу й час, отже позитивно ставляться до можливості працювати віддалено. Це відзначають і психологи, і рекрутери. Тобто дистанційна робота в Україні має перспективи. Принаймні у великих населених пунктах, де доступ до інтернету й інших видів комунікації — не проблема, розповідає Катерина Криворученко.

За її словами, попит на вакансії з можливістю віддаленої роботи в Україні значно перевищує пропозицію. Так, на 7—8 резюме з бажанням працювати у віддаленому режимі роботодавець поки що пропонує тільки одну таку вакансію. Найбільше — у галузях IT і телекомунікацій. Однак і охочих вистачає. У підсумку — конкуренція 4 особи на місце. У сфері маркетингу дистанційну роботу пропонують фахівцям з інтернет-маркетингу й маркетингових комунікацій. Тут конкуренція на вакансію — 3 людини на місце. Віддалену роботу зазвичай фахівці шукають, а роботодавці можуть запропонувати у мас-медіа, рекламі й навіть у бухгалтерській галузі.

Що треба знати

І для роботодавця, і для працівника є тут плюси й мінуси. Для першого це переважно економія на облаштуванні робочих місць: площа офісу, обладнання, проїзд і харчування працівників, якщо це передбачено як бонуси. Та з іншого боку, спілкуючись із дистанційником, наприклад, через електронні листи, керівник зазвичай витрачає багато часу на підготовку письмових детальних роз’яснень завдання, адже має чітко і зрозуміло викласти свої вимоги. Для працівника, звісно, дуже зручно не мати потреби прокидатися щодня о 6—7 ранку, витрачати гроші й час на дорогу. Але є й зворотний бік медалі: слід виховати в собі залізну дисципліну, щоб вчасно і якісно виконувати завдання.

Катерина Криворученко зауважила, що частіше дистанційну роботу пропонують людям із невеликим чи зовсім без досвіду (студенти, молоді фахівці). Хоч, звісно, у різних сферах по-різному. Річ у тім, що здебільшого досвідчені фахівці активно просуваються кар’єрними сходами і стають керівниками. Отже, їм необхідно перебувати в офісі для якісної організації роботи компанії. Робити це віддалено не завжди зручно й ефективно, тож і пропозицій фрилансу для таких фахівців небагато. А для студента така робота дуже підходить, бо економить йому час на навчання.

Навіть у державних установах

Фахівець розповіла, що дистанційно може працювати і штатний фахівець, і підрядник, який береться виконати для компанії певне одиничне завдання чи реалізувати проект. У такий спосіб можна співпрацювати не лише з приватними компаніями, а й з державними установами (працівники технічної підтримки, багатоканальних кол-центрів тощо). І якщо дистанційник оформлений на роботу офіційно, а роботодавець сплачує за нього податки, час такої роботи обліковується йому як офіційний страховий стаж. Що ж до підрядників, вони можуть ці податки сплачувати за себе самостійно як приватні особи-підприємці.

Та в будь-якому разі слід пильнувати, щоб угоду про віддалену роботу оформлювали законодавчо, а не ґрунтувалася вона лише на особистих усних домовленостях, які ніде і ніяк не зафіксовано. Адже у разі конфлікту захистити свої права буде майже неможливо. Юристи радять тим, хто працює дистанційно, детально узгодити з роботодавцем умови використання обладнання: надає його компанія чи маєте використовувати свою техніку, чиїм коштом її ремонтуватимуть у разі потреби, в які терміни її слід повернути, якщо працівникові її надали лише на час виконання завдання, питання амортизації тощо.

Заробітна плата дистанційника і штатного працівника, за словами Катерини Криворученко, зазвичай майже не відрізняється. Адже залежить вона від знань, навичок і компетенцій, які реалізує фахівець. Хіба що підрядник, який паралельно працює на кілька проектів, звісно, й зароблятиме більше, ніж той, хто щодня ходить до офісу і працює лише на одну компанію. Однак для того, щоб усіх умов трудового договору чітко дотримувалися обидві сторони, на переконання експерта, майбутній дистанційний працівник має хоч би кілька разів особисто відвідати офіс компанії: спочатку для співбесіди з керівництвом, і далі, якщо вас вирішили взяти на роботу, — для оформлення всіх необхідних для офіційного працевлаштування документів.

Підрядники, які можуть перебувати географічно дуже далеко від тих, на кого збираються працювати, для обміну необхідними для оформлення офіційної угоди документами можуть використати пошту. Примірник угоди з підписами й печатками має бути в обох сторін. На оплату віддаленої роботи найкраще домовлятися через електронну картку чи банківську установу, щоб у разі виникнення непорозумінь чи спорів відсутність або наявність проходження платежу можна було простежити.

Якщо потенційний роботодавець спокушатиме вас, що без оформлення офіційної угоди можна буде уникнути сплати податків, тож винагорода буде значно більшою, зважте, що з тих самих причин її може не бути зовсім. Часто до таких вмовлянь вдаються саме шахраї, які від початку планують лише задіяти дистанційника у певній схемі, а потім зникнути, не заплативши. Тож будьте пильними. 

ВАЖЛИВО

Обов’язково перевіряй

Перед тим, як уперше спілкуватися із представниками роботодавця, які пропонують віддалену роботу, пошукачеві вакансії варто зробити кілька нескладних кроків:

— Зауважити, наскільки ви довіряєте ресурсу, на якому знайшли пропозицію. Пошукати відомості й відгуки про фірму чи компанію в інтернеті, а також запитати в колег чи друзів, які, можливо, з нею співпрацювали. Звісно, відгуки в інтернеті можуть бути не завжди правдивими або занадто емоційними, коли в конкретної людини з певних причин не склалися стосунки з роботодавцем. Однак якщо бачите коментар на кшталт «Працював на них підрядником, роботу виконав повністю і вчасно, але мені не заплатили», на це слід звернути увагу, щоб і з вами так не вчинили.

— У відкритих базах даних Мін’юсту перевірити, чи зареєстровано цю фірму або компанію офіційно, чи сплачує вона податки і відрахування до Пенсійного фонду за своїх працівників тощо. Зробити це нескладно, лише потребуватиме часу.

— Пошукати відомості про фірму на різних біржах, які пропонують роботу. Якщо поважна біржа розмістила в себе вакансію від цього роботодавця, вона виступає гарантом того, що це не шахрай. Інколи біржі навіть виступають посередником, який страхує роботодавця від недбалого працівника, перераховуючи гроші за роботу не безпосередньо тому, кому замовили роботу, а саме на біржу. Доки роботу не буде зроблено і замовник не отримає все в повному обсязі, біржа тримає зарплату виконавця на своїх рахунках. Підтвердив замовник, що все отримав і всім задоволений, — гроші з рахунків біржі одразу йдуть до дистанційника — виконавця робіт. Часто таку практику застосовують у роботі українських фахівців-дистанційників на закордонних наймачів. Біржа з підтвердженою репутацією виступає посередником-гарантом для обох сторін.

— Під час першого ж дистанційного спілкування з потенційним роботодавцем одразу з’ясувати, яку саме роботу за який час вам слід буде виконати, який її обсяг. Якщо друга сторона не ставить чітких завдань і не визначає конкретного часу, можливо, й з оплатою вашої роботи буде те саме. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua