Чи всі можливості, які відкривали влітку місця відпочинку, нарешті звільнено від більшості обмежень попереднього коронавірусного періоду, використано? Що на організаторів і надавачів послуг чекає попереду?  Це з’ясовував кореспондент «Урядового кур’єра» на Закарпатті.

Турзбір у прикупі

Під час коронавірусних обмежень і закриття кордонів багатьох країн, які традиційно обирали для себе шанувальники подорожей, українці вимушено переорієнтувалися на внутрішній туризм. Це не призвело до зростання вартості відпочинку чи оздоровлення, а лише дало змогу краще заповнювати туристські бази, які досі з уже відомих нам причин простоювали.

Чимало мандрівників відкрили для себе Карпати, про що свідчать захоплені відгуки, які залишають після сходження на полонини Боржавського хребта, купання в термальних басейнах Берегівщини, відвідання Мукачівського замку.  Але цікаво, наскільки організатори туризму на Закарпатті, а також місцева влада змогли скористатися тим сприятливим становищем, яке склалося цього літа.

Однозначних відповідей із перевагами або вадами немає. Спробуємо оглянути складові, які можуть свідчити на користь успіхів. Серед них відновлення повною мірою роботи туристських баз, пансіонатів, мініготелів, сільських садиб. Про те, що вони використовували нові можливості, свідчить відчутне зростання обсягів туристичного збору. 

«Якщо за три літні місяці 2019 року до місцевих бюджетів було перераховано 2316,1 тисячі гривень, у відповідний період 2020-го — 691,6, то у 2021-му —  2648,1 тисячі гривень. У відсотковому вираженні цього літа порівняно з 2019 роком (2020-й не беремо до уваги через обмеження пандемії) турзбір зріс на 14,3%, що, погодьтеся, немало», — розповідає начальник управління туризму та курортів Закарпатської облдержадміністрації Маріанна Готра.

Фестивальні здобутки і втрати

Нові фестивалі, які ініціювали територіальні громади Закарпаття, стали своєрідними подарунками туристам. Наприклад, у Буштинській громаді протягом липня-серпня в кожному із семи сіл, що входять до неї, відбулися фестивалі на різну тематику. Поєднуючи гастрономічні, етнокультурні, пізнавальні аспекти, вони привабили багатотисячні потоки відвідувачів — місцевих і з-за меж області.

Фест «Петрівські субітки», який влаштувала Костринська громада, докладно висвітлював «Урядовий кур’єр».

Але слід визнати, що фестивальний рух зазнав багатьох втрат. Одна з найочевидніших — непроведення етнофестивалю «Гуцульська бриндзя». Він скликав у місто Рахів тисячі туристів з усіх усюд, багато з яких уперше приїздили на Закарпаття. Це свято вівчарів, виробників молочної продукції й музикантів, чи не найстаріше на Закарпатті, щонайкраще сприяло тому, щоб вони сюди повернулися, пізнаючи й інші куточки краю. Фахівці з туризму вважають «Бриндзю» вельми привабливою не лише гастрономічно, а й  етнокультурно, адже цього дня в місті над Тисою можна побачити тисячі людей у колоритному гуцульському вбранні, наслухатися їхніх пісень, почути звуки трембіт, побачити танці жителів високогір’я.

Попри скасування більшості карантинних обмежень (область всі три місяці, протягом яких можна було добре підготуватися до фестивалю, перебувала в «зеленій» зоні), все-таки було прийнято рішення не проводити «Гуцульську бриндзю». Це стало прикрою несподіванкою для організаторів туризму. Адже багато з тих, що перебувають за межами Закарпаття, забронювали квитки на потяги, що прямують до Рахова у традиційні фестивальні дні. Зайве казати, що вони зазнали фінансових втрат, а потенційні туристи позбулися яскравих вражень.

Схожа доля чекала інший відомий фестиваль, на якому горяни заробляли добрі гроші, — «На Синевир трембіти кличуть». Після того як кілька років тому дорогу сюди заасфальтували, потік туристів зріс у рази, і небезпідставно можна було очікувати фестивального буму на свято біля Синевирського озера. Однак і воно не відбулося. 

Напередодні і в день проведення головного синевирського свята місцеві готелі, кемпінги, сільські садиби переповнені, що дає змогу населенню бідного регіону — Міжгірщини отримати з туризму непогані кошти. Адже поряд із готельєрами та власниками садиб заробляти б і  екскурсоводам, продавцям сувенірів, і харчовикам, і транспортникам.

Так само заморожено й інші фести, які ввійшли у традицію. Це і «Закарпатська свальба» (на неї до Колочави масово приїжджають туристи з Чехії), і «Бичківські голубці», і «Медовий фест» у Вучковому на Міжгірщині, і «Лемківська ватра» на Перечинщині. Не відбулися Дні добросусідства із прикордонними регіонами сусідніх країн.

Частково це можна пояснити фінансовими можливостями обласної влади, які порівняно з попередніми роками значно зменшилися. Але багато чого могли взяти на себе територіальні громади і спонсори. Проте обрали легший варіант — не проводити зовсім. Є сподівання, що наступного року вдасться ці й інші фестивалі відродити.

Імпульси — від інформаційних технологій

Та досить про сумне, адже підстав говорити про здобутки цього літа більше, ніж про втрати. Першим серед позитивів варто назвати застосування нових інформаційних технологій. За кордоном вони давно вже не нові, а для Закарпаття й загалом нашої країни в певному сенсі проривні. Це аудіогіди, які дають змогу вдосконалити екскурсійний супровід, отримувати більше знань про край і не вдаватися до значних витрат на звичайних екскурсоводів. Адже аудіотексти вивірили фахівці, й помилки чи втома оповідача, як це часто буває, тут не трапляються. 

Ще торік восени команда волонтерів із громадської організації «Щасливі діти» зробила інтерактивні листівки з аудіогідами «Пізнай Ужанську долину». У них ідеться про місця верхів’їв і долини Ужа, які можуть зацікавити туристів. 

Авторка ідеї Людмила Сюзева  розповідає, що одним з об’єктів обрано Ужгород і з допомогою аудіогідів можна прогулятися містом за десятьма маршрутами та зробити цю прогулянку незабутньою. 

«Відсканувавши QR-код, який є на звороті кожної листівки, ви потрапляєте на платформу мобільного застосунку, де є сам аудіогід. Під час руху маршрутом спрацьовують тригер-зони, і ви чуєте цікаві історії про ті чи ті локації, які озвучили професійні гіди — автори маршруту», — розповіла пані Людмила. Аудіосупровід ведуть українською або англійською мовами.

Але то був лише початок. Цього року волонтери пішли далі, втіливши проєкт «Промоція історико-культурної та природної спадщини Ужанської долини». 

«Ми створили 11 маршрутів для самостійних мандрівок Ужанською долиною та аудіогіди українською й англійською мовами у мобільному додатку Izi travel. Наші аудіогіди вмістили 124 локації історико-культурної спадщини, природних об’єктів та локальних бізнесів: гастрономічних, бальнеологічних, закладів розміщення тощо. За місяць, що маршрути перебувають у вільному доступі, їх переглянули понад 5500 разів українською мовою та понад 1000 — англійською. Для нас це приємний сюрприз», — додала пані  Сюзева. 

Кожен турист, безплатно завантаживши додаток з аудіосупроводом, може самостійно сформувати маршрут і рухатися ним в такому темпі, який йому до вподоби. У цьому незаперечна перевага перед звичними груповими екскурсіями. 

Соціальні мережі в поміч

Величезний потенціал у розвитку туризму цього літа і першої половини осені продемонстрували соціальні мережі. Вони перетворилися на знеособленого, але могутнього організатора мандрівок. Гіди через фейсбук, інстаграм чи інші мережі влаштовують відеопрезентації своїх маршрутів, супроводжуючи запрошенням у похід. На них відгукуються шанувальники мандрівок вихідного дня, й ось уже група мчить мікроавтобусом до підніжжя Говерли чи Попа Івана Чорногірського, бункерів лінії Арпада чи скель Довбуша. Хоч ці поїздки й не наповнюють місцеві бюджети, вони стали засобом заробітку для десятків організаторів туризму. Разом з ними заробляють на хліб автоперевізники, продавці сувенірів, карпатських чаїв та солодощів, які трапляються туристам на їхніх маршрутах.

В очікуванні Тижня туризму

За словами очільниці профільного департаменту, важливо з наростаючим підсумком завершити нинішній рік. Його фініш прогнозують кращим, ніж 2019-го. Бо із січня по серпень 2021 року до місцевих бюджетів Закарпатської області сплачено вже майже 7 мільйонів гривень туристичного збору. Зібрали на 82,6% більше за аналогічний торішній період та на 36,1% — ніж за січень — серпень 2019-го.

Багато залежатиме від успішного проведення Тижня туризму, який департамент, усі зацікавлені туристичні агентства проводитимуть із 27 вересня. У цей час відбуватимуться презентації туристських і рекреаційних закладів, турів і маршрутів, фестивалів тощо. За орієнтир обрано зимовий відпочинок, який уже не за горами. Про можливості в туризмі дізнаватимуться й за кордоном, зокрема у другому за величиною місті Словаччини Кошице. Там пройдуть презентації видів зимового відпочинку, які може запропонувати край за Карпатами. Під час Тижня передбачено конференції та інші заходи, які відбудуться в різних містах — від Ужгорода до Рахова.