Україна, самотужки не завжди справляючись із підступною російською агресією, з надією заручитися підтримкою всіма можливими засобами намагається донести до цивілізованого світу факти злочинних дій Кремля на своїй території. І зусилля керівництва нашої держави дають результат зокрема у вигляді міжнародних санкцій. Авторитетні правозахисні організації роблять свій внесок в інформування світової спільноти.
«Так, організації щороку на різних міжнародних заходах наводять статистику численних обшуків, незаконних затримань громадян України у Криму. Але треба пам’ятати, що за кожним цим фактом — конкретна історія, доля, трагедія. І якщо партнери нашої держави знатимуть про це докладніше, це дасть їм змогу краще зрозуміти, що відбувається на території України в сірих зонах.
Звісно, не всі кримчани, що постраждали від російської агресії, можуть поїхати в Європу чи Америку, щоб розповісти про пережите. Саме тому виникла ідея видати англомовну версію книжки про російську анексію Криму 2014 року «Люди сірої зони», український варіант якої побачив світ у червні цього року», — зазначила під час презентації англомовного варіанта співавторка книжки кримська журналістка Анна Андрієвська. Вона також пережила обшуки та приниження.
«Люди сірої зони» — збірка свідчень про ту частину історії «кримської весни», яку замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда. Понад півсотні оповідей спростовують міфи, нібито анексія півострова відбулася без жодного пострілу, безкровно, і кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно обрали Росію.
Чим обернувся контроль РФ над Кримом для його жителів? Які методи застосовують російські спецслужби й силовики щодо мирних громадян на півострові? Відповіді на ці та інші запитання дають кримчани, що стали свідками й жертвами російського військового захоплення півострова навесні 2014 року, які, не маючи владних повноважень, виступили проти російської армії. Для них «приєднання» півострова до Росії стало початком життя в сірій зоні — території, де не чинні закони цивілізованого світу. Серед авторів розповідей — тодішні школярі, вчителі, лікарі тощо, нинішні в’язні Кремля — Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух.
Як зауважила співавторка книжки співробітниця Українського інституту національної пам’яті Олена Халімон, англомовна версія — це приклад доброї співпраці інституту та Міністерства інформаційної політики.
«Книжка буде затребуваною, адже є запити на неї з Польщі (де багато переселенців), а також Литви, Америки. Люди хочуть знати правду. До речі, 1000 віддрукованих примірників української версії вже майже розійшлися. Вони мали попит, коли книжку презентували в регіонах України. На презентаціях завжди був аншлаг — українці хочуть знати правду. Заплановано видрукувати ще 2000 примірників. Ці книжки вже читають в Україні, Польщі й навіть Росії», — каже Олена Халімон.
Як уточнила перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова, книжки надруковано за бюджетні кошти, тому їх не можна побачити в продажу. Є онлайн-версія. Щодо англомовного варіанта, то наклад передадуть посольствам у дружніх країнах, і дипломати презентуватимуть під час різних зустрічей.
«Можливо, книжка з’явиться й у відеоформаті. Потрібно всіма способами розказувати світу про репресії у Криму, що тривають досі», — резюмувала Еміне Джапарова.