Суб’єкт господарювання подав податкову накладну, припустившись помилки у зазначенні коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги. Податковий орган в ЄРПН зупинив її. Згідно з Податковим кодексом України, виправлення до податкових накладних вносять шляхом подачі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Однак до незареєстрованої податкової накладної неможливо подати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників. Які дії суб’єкта господарювання і як технічно можна виправити цю помилку й зареєструвати податкову накладну?
Ольга Васильченко,
м. Київ
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Правила складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, зі змінами (далі — Порядок №1307).
Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1307, усі податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і за формою, чинною на день такої реєстрації.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» — «й» пункту 201.1 статті 201 ПКУ. Одним з таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД / код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі ДКПП) (підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 ПКУ).
Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунків коригування до податкових накладних у разі, якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних (пункт 21 Порядку №1307).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (далі — Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (далі — Порядок №11651).
Таким чином, розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН лише до податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН. Якщо реєстрація в ЄРПН податкової накладної зупинена, платник податку згідно з Порядком №1165-1 може подати скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної. У разі задоволення такої скарги за результатами її розгляду комісією центрального рівня така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН, після чого може бути зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, складений до неї.
Договором поруки передбачено, що підприємство 1 (платник) зобов’язується замість підприємства 2 (покупець) здійснювати оплату підприємству 3 (постачальник) за спожиту покупцем електричну енергію. Згідно з п. 44 розділу ХХ ПКУ, «Тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та / або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом. Як і на кого у цьому разі складається податкова накладна постачальником, якщо платник є особою, яка здійснює оплату за електроенергію, але не є її споживачем, а постачальник є особою, що отримує від третьої особи (платника) оплату за поставлену покупцеві електроенергію?
Микола Аніщенко,
м. Харків
Статтею 528 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) встановлено, що виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють зокрема постачання, передачу, розподіл електричної та / або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг.
Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку — продавець товарів / послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, покупця (отримувача) товарів / послуг (підпункт «д» пункту 201.1 статті 201 ПКУ).
Таким чином, при здійсненні операції з постачання електроенергії платник податку — постачальник зобов’язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на покупця (отримувача) електроенергії, у тому числі у разі якщо оплата за неї здійснюється третьою особою, а не безпосередньо таким покупцем. Така податкова накладна складається на дату отримання постачальником коштів (у тому числі від третьої особи) в оплату вартості такої електроенергії.
Які підстави зупинення податкової накладної чи розрахунку коригування до податкової накладної?
Олексій Дружченко,
м. Запоріжжя
Згідно з пунктом 3 Порядку №1165, податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в ЄРПН, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 Порядку №1165, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН не зупиняється згідно з пунктом 4 Порядку №1165.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та / або подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку №1165), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2 до Порядку №1165).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1165).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Чи можливо заявити до відшкодування суми податку на додану вартість, сплачені до державного бюджету під час реєстрації митної декларації та задекларовані в податковій декларації з ПДВ у 2015—2016 роках?
Марина Зайченко,
м. Київ
З питанням можливості заявити до відшкодування суми ПДВ, сплачені до державного бюджету під час реєстрації митної декларації та задекларовані в податковій декларації з ПДВ у 2015—2016 роках, платнику податків необхідно звернутись до ДПС з докладним описом ситуації для отримання індивідуальної податкової консультації, яка має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (стаття 52 ПКУ).
Разом з цим повідомляємо про наступне, а саме: поняття терміна «позовна давність» та порядок її обчислення визначено главою 19 «Позовна давність» ЦКУ.
Відповідно до пункту 1 статті 256 ЦКУ, під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (стаття 261 ЦКУ).
Таким чином, за зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів / послуг.
Також пунктом 102.5 статті 102 ПКУ визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
При цьому відповідно до підпункту 14.1.15 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, надміру сплачені грошові зобов’язання — суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПКУ, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПКУ, при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу —
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та / або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та / або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.7 статті 200 ПКУ визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з ПДВ.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8 статті 200 ПКУ).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 ПКУ, — за результатами документальної перевірки.
Таким чином, платник податків має право на отримання бюджетного відшкодування від’ємного значення з ПДВ, сформованого та сплаченого у 2015—2016 роках, до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у випадку коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.
Запитання можете надсилати на електронну адресу expert@ukcc.com.ua
Матеріали рубрики «Запитайте в експерта» захищено авторськими правами