Ще на початку травня залізничники відрапортували: до насиченого сезону літніх відпусток підготували 2350 пасажирських вагонів, з яких плановим деповським ремонтом відремонтували 1009. Роботи з підготовки пасажирського рухомого складу планують завершити ще до закінчення останнього весняного місяця.
Охайний салон, але не завжди з кондиціонером
Якщо конкретно, то на Південно-Західній залізниці до перевезень пасажирів вже готові 237 вагонів, на Львівській — 196, Придніпровській — 188, Донецькій — 156, Одеській — 142, Південній — 90 вагонів. Загалом до літа пасажирський вагонний парк має сягнути майже 4 тисяч одиниць. Це трохи менше, ніж торік, коли до ладу стали 4,5 тисячі пасажирських вагонів.
У прес-службі Укрзалізниці розповіли, чим саме займалися ремонтники. Вони не тільки відчищали та фарбували кузови вагонів, а й оновлювали інтер’єр, замінювали внутрішнє оснащення, зокрема електричне та холодильне обладнання. Попрацювали й про запас: накопичили матеріально-технічні засоби, вузли й деталі вагонів, якщо доведеться вводити в експлуатацію додаткові пасажирські поїзди.
Окрім того, замінювали на нову й постільну білизну. Лише Одеська залізниця вже отримала 17 тисяч комплектів постільної білизни. До початку літніх перевезень планується поставити ще понад 50 тисяч комплектів для купейних і плацкартних вагонів та 1825 — для СВ. А ще тисячі матраців, чохлів для них, літніх ковдр, штор, склянок для чаю та підставок для них.
Вирішать питання і з підвищеним попитом у літній період на оформлення проїзних документів. Для цього на вокзалах та станціях залізниць тривають необхідні організаційні та технічні заходи, які дадуть змогу за умови збільшення пасажиропотоку відкрити додаткові каси. За потреби збільшать і кількість поїздів. Скажімо, на Одеській залізниці, де згідно з новим графіком руху на 2014/2015 роки заплановано курсування приблизно 20 пар пасажирських потягів, у літній період можуть додатково призначити ще 5 сезонних.
Однак весь цей сервіс ще далекий від досконалості. Скажімо, лише 1483 пасажирські вагони, тобто 35% загальної кількості, обладнані системою кондиціювання повітря. У літню спеку це істотний недолік, адже так звана природна вентиляція не рятує. У морально й технічно застарілі вагони часто нема сенсу, а інколи й просто неможливо ставити дороге новітнє обладнання.
.jpg)
Сервіс «пробуксовує» через брак коштів
Аби переконатися, що так і є, в залізничному відомстві наводять статистику, яка вражає: зношеність пасажирського рухомого складу, що задіяний у нічних перевезеннях, становить майже 86%. Понад 3,6 тисячі вагонів (51,7%) уже вичерпали термін експлуатації (28 років) і використовуються понад норму. Тож і не дивно, що через фізичну зношеність з кожним роком парк пасажирських вагонів зменшується в середньому на 200 одиниць.
Врятувати ситуацію можна, лише оновивши рухомий склад. Укрзалізниця вже зробила перший крок у цьому напрямку: підготувала пропозиції до Кабінету Міністрів щодо розміщення на Крюківському вагонобудівному заводі замовлення на виготовлення у 2014 році 50 пасажирських вагонів та 15 дизель-поїздів. Щоправда, коштів для цього немає. Тож планується залучити під державні гарантії кредити європейських та американських фінансових організацій. Суми чималі: на придбання 50 пасажирських вагонів знадобиться орієнтовно 725 мільйонів гривень, на закупівлю 15 дизель-поїздів — понад 900 мільйонів.
Щодо нарощування потужностей Укрзалізниці за рахунок зовнішніх вливань є серйозні плани і в Міністерства інфраструктури. Відомство зацікавлене у розвитку залізничного сполучення з Європою. Цьому має посприяти проект «Євроколія». Ідея не нова. Про неї говорять останні 5—6 років на рівні Європейської комісії, міжнародних фінансових організацій, уряду Республіки Польща.
Ідеться про будівництво колії завдовжки 80—86 км європейського зразка 1435 мм від Львова до польського кордону (Перемишль). Завдяки цьому проекту стане можливою реалізація швидкісного залізничного сполучення міста Лева із країною Євросоюзу, що значно підвищить транзитний та туристичний потенціал нашої держави.
Нині проект потребує техніко-економічного об∂рунтування. Очільник Міністерства інфраструктури Максим Бурбак сподівається не лише на фінансову підтримку міжнародних структур, а й на залучення приватних інвестицій. Ідеться про державно-приватне партнерство задля залучення інвестицій.
— Органи влади і приватний бізнес, — переконаний він, — зможуть виробити ту модель державно-приватної співпраці, за допомогою якої максимально можна використати транзитне становище України. В цьому плані дуже пощастило Львову, який розташований біля кордону з ЄС. Я впевнений: Львів має стати центром усіх транспортних коридорів із Європи до України. Ми готові співпрацювати. Мінінфраструктури дотримуватиметься відкритості за всіма проектами, щоб максимально швидко їх впроваджувати у життя.