Від початку війни з Рівненщини не пішов жоден іноземний інвестор. Навпаки, частина з них ухвалили рішення про нарощення інвестицій. «ПрАТ «Вераллія-Україна» інвестувало в лінію з виробництва склопляшки  ще 12 мільйонів євро, HJORT KNUDSSEN — 11 мільйонів, створивши майже тисячу робочих місць, «Кроноспан» — 200 мільйонів євро та 2 тисячі робочих місць.

Є приклади вітчизняних інвестицій у розвиток області. На приватному підприємстві «Віліс» 100 мільйонів гривень знадобилося  власникові, щоб відкрити нову лінію виробництва макаронів із твердих сортів пшениці. А це 80 додаткових робочих місць. Тепер тут щомісяця переробляють 25 тисяч тонн зерна, залишаючи додану вартість вдома. Це 1137 фур, які вже не стоять на кордоні чотири доби у 30-кілометровій черзі. Тобто ми менше залежимо від не завжди прогнозованої логістичної складової», — сказав заступник голови Рівненської ОВА Ігор Тимошенко на Форумі регіонального розвитку.

Синергія робить сильнішими

Форум зібрав голів територіальних громад, представників виконавчої влади, місцевого та релокованого бізнесу, міжнародних донорських організацій. Ділилися досвідом і модернізували стратегію розвитку Рівненщини до 2027 року.

Стратегія будується насамперед на економічному потенціалі. Його вдалося зберегти і примножити. 2022 року в області на 3,5% зросла кількість підприємців, майже на 11% більше продукції виростили аграрії, експорт товарів зріс на 5,7%, послуг — на 8,8%. Понад 80% експорту з Рівненщини прямують до країн ЄС. Майже на 42% зросли доходи місцевих бюджетів, тобто територіальні громади мають ресурс для розвитку.

«Ми вистояли 15 місяців війни. Навіть стали сильнішими. І все це завдяки синергії бізнесу, громадянського суспільства та влади, попри виклики війни», — зазначив начальник ОВА Віталій Коваль.

А виклики чималі: криза пального, енергетична, проблеми з логістикою, внутрішньо переміщені особи. Понад 100 тисяч людей, яких вигнала з рідних домівок війна, гостинно прийняла Рівненщина, і майже 54 тисячі з них обрали нашу область за другу домівку.

Не ресурс, а капітал

Область отримала й нові можливості. Насамперед людський капітал, бо ресурс вичерпується, а капітал примножується, якщо задіяти ефективні механізми управління ним. Основа стратегії розвитку Рівненщини до 2027 року ґрунтується на трьох китах: розвиток людського капіталу, збалансований розвиток територій (64 тергромади) та конкурентної економіки.

«В економіці робимо ставку на смарт-спеціалізацію, тобто використання унікальних переваг регіону та інновацій, які дадуть змогу стати конкурентоспроможними на глобальному ринку. Ідеться про проєкти, які створюють додану вартість, високотехнологічні робочі місця і працюють на розвиток території. Основа — деревообробна й меблева галузі, транспорт і логістика, виробництво продуктів харчування та їх поглиблена переробка, органічне сільське господарство, ягідництво та садівництво, IT-сектор.

Нині оновлюємо стратегію, реагуючи на виклики війни. Це соціалізація внутрішньо переміщених осіб, робота з релокованим бізнесом та виконання оборонних замовлень від держави. Частина наших підприємств уже працює на оборону», — розставив акценти директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОВА Костянтин Мокляк.

Рівненщина — надсучасний центр професійно-технічної освіти, який спрямовує зусилля на підготовку висококваліфікованих робітників. В області діє 31 модернізований навчально-практичний центр на базі 19 закладів профтехосвіти. Віднедавна її вдалося наповнити новою філософією. У підсумку понад 43% випускників обирають перспективну робітничу професію, 98% кваліфікованих робітників одразу знаходять роботу. В обласному центрі зайнятості навчають і перенавчають дорослих. І головне — потреби ринку праці узгоджують із роботодавцями. Два роки в області діє комунікативний майданчик Rivne Work Hub, на якому роботодавці заявляють потреби, а професійні навчальні заклади на них реагують.

Є підтримка від держави!

Роботодавців активно підтримує держава. За урядовою програмою «єРобота» створено 904 робочі місця в малому бізнесі, ще 109 створюють на дев’яти переробних підприємствах, що отримали грантових 35 мільйонів гривень. На Рівненщині виготовляють 62% обсягів виробництва в Україні фанери, 43% деревостружкових плит, 72% окремих видів меблів. Це основа деревообробно-меблевого кластеру, який набирає обертів. Кластеризація економіки — один з елементів модернізованої стратегії розвитку до 2027 року.

До конкурентних переваг області належать висока лісистість (майже 40%) та частка сільгоспугідь (46% усіх земель); удвічі вища наявність водних ресурсів, ніж у середньому в Україні; зручне географічне розташування; наявність унікальних корисних копалин — бурштину, базальту, граніту. Тепер територіальні громади синхронізують стратегії власного розвитку відповідно до нових реалій та регіональних пріоритетів.

Насамкінець. У день роботи форуму в області відкрито перший логістичний комплекс класу В+ «Форт». Це приклад внутрішніх інвестицій під час війни. Зводити його почали торік у липні.

«Переконаний, що сюди зайдуть не лише внутрішні, а й міжнародні компанії, які втратили потужності на прифронтових територіях. Дуже важливо розуміти, що ми пліч-о-пліч працюємо задля майбутнього України», — каже Віталій Коваль.