Світову громадськість нині дедалі більше непокоять кліматичні зміни та їх негативний вплив на життєдіяльність людства. Це дуже вагомий привід не лише для наукового обгрунтування цих явищ, а й для розроблення та запровадження практичних дій, спрямованих змінити ситуацію на краще. Такий, приміром, один із пілотних проектів національного значення «Збереження та стале використання торфовищ», що запрацював на Чернігівщині в рамках програми «Clima East» і триватиме чотири роки.
На місці сухостою — сіножать
Чому Європейський Союз, що фінансує проект, та Програма розвитку ООН в Україні, яка його реалізує, обрали саме Чернігівщину? Як зазначив регіональний технічний радник у сфері збереження біорізноманіття та екосистем Координаційного центру ПРООН для Європи та СНД Максим Вергейчик, Східне Полісся багате на торфовища, відновлення яких дасть змогу реально вплинути на скорочення викидів парникових газів. Усе просто: торфові болота у природному стані накопичують вуглець, а пересохлі й занедбані — навпаки: це джерело його викидів.
Європейська комісія фінансує проект, який має спрацювати на пом’якшення наслідків змін клімату не лише в Україні, а й у її близькому зарубіжжі. Приміром, науковці Російської Федерації працюють над проектом збереження вічної мерзлоти, проблеми танення якої вийшли далеко за межі Республіки Комі й Ненецького автономного округу. Грузія, Вірменія та Азербайджан упроваджуватимуть заходи з відновлення гірських пасовищ. У Молдові створять новий національний парк.
Тобто поле діяльності тут дуже широке, тим більше, що Чернігівщина перебуває на п’ятому місці в Україні за кількістю осушених меліорованих земель: ці площі займають близько 300 тисяч гектарів. Щоб повернути до життя, їм слід повернути воду.
Перша модель — відродження деградованого торфовища площею не менш як 3 тисячі гектарів у межах осушувальної системи «Смолянка», розташованої на території Куликівського і Ніжинського районів. Він має продемонструвати дієвість способів раціонального природокористування. Це вигідно насамперед для сільських громад, адже відновлена екосистема починає давати відчутні прибутки: на місці колишнього сухостою забуяють трави, придатні для випасу худоби і для сінокосу, кущові породи можна буде використати як місцеве паливо для шкіл, дитсадків, приватних садиб тощо.
Модель буде універсальною
Концепцією проекту європейські партнери вбачають сприяння уряду України у визначенні засад і механізмів щодо припинення зміни клімату і адаптації до них. Перш ніж приступити до втілення в життя практичної частини, планують здійснити інвентаризацію торфовищ Північної України.
Серед основних завдань також розробка методології обліку викидів та поглинання вуглецю торфовищами. Створена модель ренатуралізації торфових боліт має бути такою, яку можна буде використати в інших областях держави.
Національний директор проекту начальник відділу Державного агентства екологічних інвестицій Валентин Шліхта зауважив, що початок дії проекту збігся з важливим для країни заходом: щорічним оглядом національних інвентаризацій викидів парникових газів. Це досить жорстка перевірка міжнародною групою експертів. Приміром, у 2011 році Україна не досить ефективно захистила кадастр і її тимчасово виключили з Кіотського протоколу.
Однією з проблем стали сектор землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство, до яких і належать торфовища. Тому вдосконалення методологічної бази саме в цій галузі важливе для України.
— Нині актуальний екосистемний підхід до розв’язання проблем будь-якого масштабу — глобального, регіонального, місцевого, — зазначила менеджер проекту ПРООН в Україні Наталія Ольшанська. Він ∂рунтується на одній з найголовніших цінностей ХХІ століття: обережному, ощадливому, а не лише споживацькому ставленню до природи.
ПРЯМА МОВА
Жан-Франсуа МОРЕ,
секторальний менеджер представництва ЄС в Україні
— Україна підтвердила зацікавленість у проекті, важливому для виконання нею зобов’язань зі скорочення викидів парникових газів. Це має пом’якшити процеси зміни клімату. Наприклад, якщо у природному стані торфовище здатне поглинати до 15 тисяч тонн вуглецю з гектара, то його осушені ділянки виділяють до 25 тисяч тонн парникових газів на рік. Так, якщо добре відновити екосистему, то зникнуть усі негативні наслідки.
Олена ПАНОВА,.jpg)
заступник директора Представництва програми
розвитку ООН в Україні:
— Відповідаю за мережу проектів, які ПРООН здійснює в Україні. І це не лише проекти у сфері охорони довкілля, а й в інших соціальних та економічних сферах. Діяльність з відновлення торфовищ вписується в пріоритети, які ставить перед собою український уряд і програма розвитку ООН допомагає їх реалізувати. Діяльність на Чернігівщині завершиться створенням регіонального ландшафтного парку. Це дуже важливо.
Щойно ми закінчили проект з посилення системи управління національними парками та заповідниками України. Це дало змогу збільшити площу природоохоронних територій країни на 2% (нині вона становить 5,7%). Водночас середній показник заповідності територій в європейських країнах становить 15%. Україна взяла на себе зобов’язання найближчим часом досягти середньоєвропейського рівня. Крім того, важливо, щоб об’єкти природно-заповідного фонду створювали умови для збалансованого розвитку територій, на яких розташовані, та сприяли соціально-економічному розвитку регіонів.
Микола СТЕЦЕНКО,
президент ВГО «Асоціація природоохоронних територій України»:
— Мета діяльності нашої асоціації — сприяння розвитку заповідної справи, згуртуванню громадських та державних органів у розв’язанні сучасних проблем галузі. Роль асоціації у проекті, що реалізується на Чернігівщині, — збереження унікальних природних комплексів та створення умов для розвитку рекреації, туризму, збереження історико-культурних об’єктів.