«…Всіх, чия пуповина закопана у Мозоліївці, хто одержав фундамент знань у цій школі, хто хоч один крок зробив на її подвір’ї, всіх, кого турбує доля українського села, доля України, просимо зробити все можливе, словом чи ділом, аби врятувати рідну школу від закриття…» Це цитата з листа вчительки-пенсіонерки Любові Івахно, яка проживає у селі Мозоліївка Глобинського району на Полтавщині. В ньому тривога про долю сільської школи, діяльність якої цьогоріч призупинили, а відтак і про долю полтавського села. Бо в нас поняття «село» і «школа» — тотожні.
Такі листи сьогодні, мабуть, отримують органи усіх гілок державної влади. Але процес закриття іде. Бо на Полтавщині чи не найбільша в Україні кількість сіл і хуторів, щось більше 1800. Крім мозоліївської школи, у Глобинському районі в цьому році призупинили діяльність ще двох малокомплектних шкіл — у Липівці та Шепелівці. Реально школи-кандидати на закриття є в кожному районі Полтавщини. Проте найбільше їх у Миргородському районі — 8.
Перший раз у перший клас, та не завжди у своєму селі. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Напівпорожні класи
Голова Миргородської райради Наталія Дудник пояснює це фінансовими проблемами і тим, що в районі останніми роками катастрофічно зменшилася кількість дітей шкільного віку.
— Ось і в новому навчальному році за парти сяде на 300 першокласників менше, ніж торік, — розповідає вона. — А фінансування освіти залежить від кількості учнів. Тож і сталося так, що у цьому вже фінансовому році у нас не вистачило на видатки по освіті 6,5 млн грн. Виходу не було. Або втратити всю районну систему освіти, або призупинити діяльність шкіл, де менше 30 учнів. Чому призупинити? Бо територіальні громади не дали згоди на закриття. Вчителі-пенсіонери вийшли на пенсію. Інші майже всі отримали роботу. 10 учителів відмовилися від запропонованих їм робочих місць.
Закрито в районі питання і з підвезенням учнів із «призупинених» шкіл до базових, центральних. Будемо, сказала, розробляти маршрути так, щоб дитина не йшла 4 км до пункту збору, а щоб шкільний автобус забирав її прямо біля домівки.
Нікого не образять
Болючим процесом, без якого не обійтися, назвав вимушене призупинення діяльності малокомплектних шкіл області начальник головного управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації Володимир Мирошниченко. За його даними, малокомплектних закладів на Полтавщині більше 140. Тож видатки на утримання одного учня перевищують норму, яка сьогодні становить 6 тис. 44 грн, в 2-3,5 і навіть більше разів. У зв’язку з цим виникають проблеми з виплатою заробітної плати, оплатою за енергоносії.
«Справді, найбільше шкіл, які, можливо, не відкриються 1 вересня, у Миргородському районі, — зазначив він. — Рішення сесії райради стосується Шарківської школи, де залишилося 34 учні, Солонцівської — 38, Ярмарківської — 15, Герківської — 18, Бакумівської школи — 26 учнів тощо. Сьогодні це болючий процес і для вчителів, і для учнів та їхніх родин. Хоч у кожному районі перед тим, як такі питання розглядалися на сесіях відповідних рад, їх обговорювали у трудових колективах районних відділів освіти, на сільських сходках. Підкреслюю, це вимушений крок. Але кожному педагогічному працівнику з тих шкіл, які плануються до закриття, ліквідації чи реорганізації, пропонується робоче місце згідно з його кваліфікацією. Вирішується питання підвезення дітей. Тобто, ми не закриємо жодної школи, поки не забезпечимо вирішення всіх соціальних питань».
Володимир Мирошниченко спростував інформацію деяких ЗМІ про те, що 1 вересня в області закриють 56 шкіл. Поки що, сказав, ми зупинилися на цифрі 48. Так, спершу цифра 56 звучала, але деякі районні ради спільно з територіальними громадами знайшли спосіб не закривати школи. Наприклад, у Великобагачанському районі планували закрити 5 шкіл, і ще одну, якимівську, реорганізувати. Але сесія райради не дала на це згоди. Так само вчинили і депутати Зіньківської райради. А також Семенівської, де рівень заповнюваності класів найнижчий в області (11,2%). Голова Семенівської райради Валерій Книш запропонував створити при малокомплектних школах дитячі садки. У районі вже повністю відновили роботу у вербківському дитсадку, створили такий заклад у Заїченцях. Незабаром батьки зможуть віддати на виховання малечу і в Іванівці. Не треба, запевнив головний освітянин Полтавщини, переживати й за учнів ромоданівської школи I-II ступенів, які вчитимуться у значно кращих умовах і в незаповнених класах. Що ж до мозоліївської на Глобинщині школи, де залишилося 42 учні, то рішенням сесії Глобинської районної ради від 21 червня її діяльність призупинена.