Один із таких проєктів, які втілюють у життя за кошти обласного бюджету, — створення централізованої системи відеоспостереження  за дорогами. Обласна влада сподівається, що з уведенням її в експлуатацію на території сіл і селищ істотно поменшає дорожньо-транспортних пригод.

У Головному управлінні Національної поліції України в Полтавській області вже протестували моніторинговий центр майбутньої системи. В усіх районах на основних автодорогах, зокрема й на трасі Київ — Харків — Довжанський, встановили 42 відео­вузли, які складаються із 119 камер. За словами т.в.о. голови Полтавської облдерж­адміністрації Дмитра Луніна, цьогоріч кількість вузлів збільшать. «За допомогою цієї системи правоохоронці, рятувальники й інші служби одночасно зможуть відстежувати й аналізувати ситуацію на всій Полтавщині», — сказав він.

Тактику визначає стратегія

Нові камери відеоспостереження фіксують номери, марку й колір автомобілів, запам’ятовують їхній маршрут і відстежують ситуацію довкола. Згодом до неї можуть долучити камери територіальних громад, установ і організацій, встановлені на будинках та подвір’ях.

«Така система в рази прискорює роботу поліції та фіксує порушення правил дорожнього руху. Якщо сталася дорожньо-транспортна пригода і винуватий покинув місце аварії, то за допомогою системи машину порушника можна швидко знайти. Камери мають потужний зум, відтворюють відео в режимі реального часу й забезпечують цілодобовий запис», — зазначив заступник начальника ГУНП в Полтавській області — начальник кримінальної поліції полковник поліції Ігор Король.

Сучасну систему централізованого відеоспостереження реалізовують у ме­жах Стратегії розвитку області на 2021—2027 роки.

Безпечнішими території громад робить і започаткований на Полтавщині два роки тому екопроєкт, що передбачає збирання від громадян та подальшу утилізацію відпрацьованих ртутьвмісних побутових приладів. Це роблять з використанням спеціального мобільного пункту збирання небезпечних відходів, так званого екобуса. За цей час тільки в Полтаві у такий спосіб зібрали 9 тонн батарейок, 44 тисячі люмінесцентних ламп, 2500 термометрів, чималу кількість моніторів тощо.

В області екобус почав роботу трохи пізніше, у червні 2020-го. За два роки жителі громад здали на утилізацію майже 2700 батарейок, понад 22,5 тисячі люмінесцентних ламп, більш як 300 термометрів.

І це тільки початок. А екологи вже звітують, що на околицях сільських населених пунктів, у ярах і канавах біля райцентрів стало чистіше.

Система подальшої утилізації відпрацьованих батарейок і люмінесцентних ламп у Полтаві й районах однакова. Комунальники віддають їх ТОВ «Полекозахист», якому місто та область платять за це певні кошти. Використані ртутні лампи відвозять на державне підприємство «Боднарівка» біля села Мурованого неподалік Львова. В Україні тільки цей завод повністю переробляє відходи, що містять ртуть.

Зібрані екобусом батарейки спочатку везуть у Київ, на склади компанії «Екологічні інвестиції». Ця компанія уже кілька років організовує збирання небезпечних відходів під девізом «Батарейки, здавайтеся». Звідти батарейки переправляють на завод Green WEEE в Румунію. Першу партію з Полтавщини відвезли 2019 року.

Операція «Цифровізація»

Важливо, що на територіях новоутворених громад дбають про очищення й оздоровлення не тільки ґрунтів, а й повітря. Підготовчі роботи до запровадження дегазації на сміттєзвалищі, яке постійно горить, тривають на Лубенщині. А трохи згодом біля Лубен збудують і невеликий завод, на якому сміття сортуватимуть і перероблятимуть. Там задіють унікальну систему переробки твердих побутових відходів, що даватиме змогу отримувати зі спеціальних датчиків дані, завдяки яким надаватимуть рекомендації щодо перебування людей на відкритому повітрі. Особливу увагу приділятимуть запобіганню вуличним тренуванням, заняттям фізкультурою під час погіршення якості повітря передовсім дітей. На Лубенщині скоро з’являться так звані інноваційні будинки, оснащені датчиками аналізування якості повітря. Про це розповів один з розробників такого будинку екоактивіст Сергій Корнієнко.

2021 року в полтавські

села, згідно з урядовою програмою «Інтернет-субвенція», почали проводити оптичний інтернет. Таку можливість на умовах співфінансування отримали всі громади. Левову частку необхідної  на це суми сплачує держава, громада має профінансувати лише 10—30% витрат.

Заступник голови Полтавської ОДА з питань цифрового розвитку Ігор Панченко розповів, що на конкурс подали заявки 36 громад на підключення 260 сіл. Населений пункт мав відповідати таким критеріям: відсутність оптичної мережі та наявність закладу соціальної інфраструктури (школи, лікарні, будинку культури, садочка тощо).

У межах проєкту Полтавщина отримала 40,5 мільйона гривень субвенції від держави. На 23 грудня 2021 року 170 сіл у 31 громаді області вперше під’єднали до швидкісного інтернету. Можливість ним користуватися отримали 53 тисячі жителів Полтавщини. Для цього інтернет-провайдери проклали понад 1268 кілометрів волоконно-оптичних мереж.

Доступ до мережі отримали 445 соціальних закладів регіону. Серед них 139 будинків культури, 70 бібліотек, 59 шкіл, 45 садочків, 122 медичних закладів, сім центрів надання адміністративних послуг, два органи місцевого самоврядування та заклад Мінсоцполітики.

Місцеві громади уклали 160 договорів із провайдерами на загальну суму 26 мільйонів гривень. Там, де оператори не встигли підключити інтернет 2021 року, субвенція перейде на 2022-й.  Підключають села до інтернету 13 провайдерів. Згідно з домовленістю, провайдер повинен забезпечити вихідну швидкість мінімум 500 Мбіт/с.