"Попит на «теплі» кредити збільшився"

Інна КОСЯНЧУК
28 грудня 2016

Від опалювального періоду 2013/14 років і   донині  майже півтора мільярда доларів залишилися в економіці України завдяки економії  7,2 мільярда блакитного палива, яке мали б використати теплокомуненерго, заклади бюджетної сфери і населення на опалення. (Цифри   не враховують показників окупованих територій Донеччини, Луганщини та АР Крим.) Це результат активного долучення людей до урядових програм безповоротної допомоги, що надають на заміну котлів  на негазові та  інші енергоощадні заходи. Про це розповів  голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук під час прес-конференції «Енергоефективність та відновлювана енергетика в Україні: підсумки року, що минає, та завдання на 2017 рік», яка відбулася вчора в будинку уряду.

У наступному році у фокусі уваги Держенергоефективності буде стимулювання виробництва тепла з альтернативних джерел енергії. Фото Володимира ЗAЇКИ

«Наприклад,  у 2014 році було встановлено 452 мегавати  потужностей з виробництва тепла з інших видів палива, у 2015 році — додатково 752 мегавати. Крім того, за програмою енергоефективності держава відшкодовувала людям кошти на утеплення, і ці зекономлені кошти, які працювали тут, у нашій економіці, дали нам можливість зменшити споживання енергоресурсів. Але ще є над чим працювати», — зауважив Сергій Савчук. За його словами, підприємства теплокомуненерго ще три мільярди газу мають замістити. Населення, яке нині використовує 9,6 мільярда, має зменшити цю цифру наполовину. І ситуація в житловому секторі переконливо свідчить про те, що ця місія здійсненна. Адже щороку збільшується інтерес людей до урядових програм «теплих» кредитів, а в цьому році було зафіксовано неочікувано високий попит на них. Неабиякий вплив на такий стан справ мало те, що, окрім державної програми відшкодування частини тіла кредиту за цими державними програмами, в різних регіонах було запроваджено  регіональні, міські програми, завдяки яким місцева влада брала на себе виплату частини кредитів, здійснювала інші мотиваційні заходи.

«Урядова програма з енергоефективності зарекомендувала себе як   необхідна суспільству програма безповоротної допомоги на заходи з економії енергоресурсів. Підтвердження цього — понад 200 тисяч родин — учасників програми, які впровадили енергоощадні заходи на суму 2,7 мільярда гривень, отримали компенсацію витрат від 20 до 70%, а головне — значно зменшили свої комунальні платежі. Уряд надав їм на ці цілі мільярд гривень, а місцева влада додала ще понад 40 мільйонів», — поінформував голова Держ?енергоефективності і повідомив, що ця програма діятиме і в наступному році.

Зросла популярність програми і серед об’єднань співвласників. Зокрема, восени 616 ОСББ взяли «теплі» кредити, це — на 400 об’єднань більше, ніж у цей же час минулого року. Загалом у цьому році  ОСББ та ЖБК — учасники  програми з енергоефективності — залучили майже 60 мільйонів кредитних гривень на утеплення будинків, а це у 3,6 раза більше, ніж було торік. Для порівняння: позаторік ОСББ — та ЖБК використали на це 16,5 мільйона гривень. Збільшується  кількість ОСББ-учасників програми, зростають розміри «теплих» кредитів, які вони беруть. Нині ще 40 об’єднань співвласників уже взяли відповідні кредити. У січні — лютому вони вже отримають допомогу від держави, сподівається Сергій Савчук.

Урядова програма безповоротної фінансової допомоги на утеплення житла виконує й інші важливі для країни функції. «По-перше, вона має значний мультиплікативний ефект на економіку. Якщо на співфінансування з держбюджету спрямовано один мільярд гривень, то ще три мільярди залучено в економіку держави. І це тільки кошти банків та населення. Також програма стимулює роботу малого та середнього бізнесу, створення нових робочих місць, надходження до держбюджету.

Також Сергій Савчук розповів, що запроваджений у цьому році вперше механізм енергосервісу в бюджетній сфері  дає можливість  здійснювати енергоефективні заходи у школах, дитсадка, лікарнях тощо без використання бюджетних коштів, залучаючи лише приватні інвестиції.

У наступному році, зауважив голова Держенергоефективності, у фокусі уваги агентства будуть стимулювання виробництва тепла з альтернативних джерел енергії, створення конкурентного ринку тепла та інші кроки, спрямовані на енергонезалежність держави. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua