Що змінилося відтоді, як набув чинності Закон «Про морські порти України», вирішили з’ясувати фахівці галузі, підбиваючи підсумки роботи за минулий рік. Думки розділилися. Одні наполягали на тому, що від реформи ще рано чекати якихось наслідків, адже закон чинний лише з червня 2013 року. Інші налаштовані песимістичніше: мовляв, хто хотів вижити, і без реформи запроваджував ринкові зміни.
До оптимістів належить керівництво галузі. Зокрема заступник міністра інфраструктури Дмитро Демидович переконаний, що новий закон дасть змогу портам підвищити їхню конкурентоспроможність. Реформуванню галузі посприяють не лише конкретні положення цього документа, а й ті 37 нормативних актів, що були розроблені для його імплементації в українське законодавство.
Посадовець наголосив, що від проведення реформи мають виграти і держава, і приватні фірми. Річ у тім, що ДП «Адміністрація морських портів України» прагнутиме не лише якнайефективніше використовувати державне майно на правах господарського управління, аби отримати максимальні надходження для бюджету, а й забезпечуватиме всіх суб’єктів господарювання рівноправним доступом до стратегічних об’єктів портової інфраструктури.
Дещо із запланованого почали втілювати в життя ще торік і продовжуватимуть цього року. Приміром, триватиме реконструкція підхідного каналу в морському порту Южний. Планують довести глибину порту із 17 до 21 метра. В Одеському порту завершать будівництво контейнерного термінала на Карантинному молі і продовжать спорудження 1-«з» причалу для зерноперевантажувального комплексу. І це далеко не весь перелік робіт на найближче майбутнє. За словами Дмитра Демидовича, реалізуватимуться й перші концесійні проекти із залученням у вітчизняні порти інвесторів зі стабільними вантажопотоками.
Про те, що це не просто прожекти, свідчить затвердження урядом «Стратегії розвитку морських портів до 2038 року». Це не загальний документ про наміри. Згідно з ним кожен порт розробив свій план розвитку, у якому визначено основні напрямки. Йдеться про днопоглиблення, розвиток інфраструктури морських терміналів, автомобільної і залізничної мережі, залучення інвестицій. Усі ці плани вже затверджені в Адміністрації морських портів (АМПУ) і погоджені з Кабміном та профільним міністерством.
Нині активно впроваджується єдина Інформаційна система портового співтовариства (ІСПС). Зокрема в Одеському порту з минулої осені спочатку відмовилися від паперового наряду при оформленні завантажених імпортних контейнерів, які вивозить автотранспорт, а згодом паралельно з паперовим ввели електронний наряд для залізничного транспорту.
Новації поширюються на інші порти. Скажімо, в Іллічівську така сама система (паралельна) працює в тестовому режимі для автотранспорту. Діє електронна черга при візуванні нарядів. Розпочали реалізацію проекту в порту Южному, наступним буде Маріупольський морський порт.
Законодавча і нормативно-правова бази змінюються і наближаються до світових стандартів. За словами голови ДП «АПМУ» Юрія Васькова, у 2013 році створено Реєстр морських портів, який оприлюднять після визначення кордонів території портів і відповідної постанови уряду про відкриття та закриття морських портів. Триває робота над створенням Реєстру морських і річкових суден України. Фахівці вважають, що він стане інструментом повернення нашого флоту під український прапор і відкриє друге дихання вітчизняному суднобудуванню. Адже брак комфортних умов для стимулювання судновласників реєструвати судна під українським прапором не лише не дає нашій країні повною мірою реалізувати свій потенціал морської держави, а й перешкоджає ефективному розвитку вітчизняного суднобудування.
Першим кроком на шляху формування Реєстру, вважають у Міністерстві інфраструктури, стане ухвалення Закону «Про Міжнародний реєстр морських і річкових суден України», проект якого розроблять найближчим часом. У ньому мають бути зібрані й адаптовані до національних умов світові стандарти реєстрації флоту, зафіксовані прийнятні ставки оподаткування як самої реєстрації, так і доходів від експлуатації суден, вигідні для банків алгоритми участі в угодах купівлі-продажу суден, що працюють, та інвестуванні в будівництво нових.