Недавно міністр інфраструктури України Володимир Омелян, в.о. голови ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Райвіс Вецкаганс, заступник голови АМПУ Микола Полторацький та начальник філії «Днопоглиблювальний флот» Сергій Бомчак поінформували громадськість про підсумки роботи відомства за минулий рік і плани на найближче майбутнє.
Міністр зауважив, що Райвіс Вецкаганс перебуває на своїй посаді вже понад рік, із січня 2017-го, і за цей час у портовій галузі було зроблено більше, ніж за багато попередніх років. А головне — не виникло жодного корупційного скандалу. За словами В. Омеляна, це особиста заслуга теперішнього голови АМПУ, на відміну від його попередників.
Ці позитивні зрушення належним чином оцінили інвестори: інвестиції у портову інфраструктуру торік сягнули 1,6 мільярда гривень, що на 60% більше за показники 2016 року. Це найвищий показник за останні 5 років, тобто відтоді, відколи було створено АМПУ. Більша частина цих коштів, півтора мільярда, пішла на поглиблення дна у портах. Адже слід взяти до уваги світову тенденцію до збільшення тоннажу вантажних суден, тому в найбільших наших портах глибину слід збільшити до 25 метрів — передусім це мають бути Південний та Чорноморськ.
До проектів днопоглиблення долучилися великі міжнародні компанії, як-от китайська China Harbour Engineering Company, яка виконала днопоглиблення за проектом державно-приватного партнерства у порту Південний з випередженням графіка на три місяці. Загалом, за словами міністра, державно-приватне партнерство — перспективним напрям, до якого варто вдаватися якомога ширше.
Вантажообіг 2017 року в морських портах України становив 132,6 мільйона тонн, що на 600 тисяч тонн більше за попередній рік. Начебто зростання не видається великим, але насправді, як зауважив Володимир Омелян, це перше зростання після довгого періоду падіння.
Райвіс Вецкаганс до цього додав, що наростає обсяг імпортних і транзитних вантажів, зокрема останніх — на 14,3%. Наростили обсяги Індія (на 30%) та Китай (14%). Утім, тут є ще потенціал зростання: наприклад, більшість вантажів на Білорусь і досі йдуть через Балтику. А чому не через нас? Це ж ближче! Зростанню перевезень морськими портами України, за словами міністра, має сприяти те, що портові тарифи та збори, які донедавна були предметом нарікань перевізників, вдалося скоротити на 20%.
Микола Полторацький розповів про фінансові показники роботи АМПУ за минулий рік, які позитивні. Зокрема, чистий дохід сягнув 7 мільярдів 633 мільйонів гривень, з яких 4 мільярди 800 мільйонів перераховано до бюджету України. Чистий прибуток — 3 мільярди 600 мільйонів. Могло бути і більше, якби не девальвація національної валюти і зменшення купівельної спроможності українських споживачів, що стримує зростання імпорту через наші порти.
Стосовно Сергія Бомчака, то очолюваний ним підрозділ і його нову посаду створено недавно згідно з потребою нарощувати річкові перевезення і відповідно провести днопоглиблювальні роботи у руслах українських річок, найперше Дніпра. Нині до днопоглиблювального флоту вже передано 22 одиниці технічних суден для виконання необхідних робіт.
Також, за висловом міністра, його відомству «вдалося зробити неможливе» — накопичити кошти на днопоглиблення на річках і на ремонт шлюзів на водосховищах, яких не ремонтували десятиліттями. На деяких шлюзах ремонт уже розпочато. Як тисячу років тому Славутич возив варягів у греки і навпаки, то чому б йому не повернутися до роботи? Принаймні українські підприємці підтримують розвиток річкових перевезень.
Щоб реалізувати ці плани в повному обсязі, постала нагальна потреба ухвалити закон про внутрішній водний транспорт. Проект закону схвалено ЄБРР, і міністр закликає народних депутатів за нього проголосувати. Також потребує ухвалення закон про те, що державні порти можна буде передавати в концесію. Питання приватизації портів не стоїть.
Володимир Омелян підтримав створення Морської адміністрації — з 1 серпня вона має розпочати роботу, що має істотно поліпшити безпеку судноплавства. З позитивних зрушень міністр відзначив те, що держава зменшила відрахування до бюджету з прибутку портів із 75 до 50%, відповідно більше коштів залишиться на розвиток інфраструктури, донедавна їх хронічно не вистачало.
Багатьох журналістів цікавило, як позначилася на роботі українських портів на Азовському морі побудова Росією так званого Керченського мосту. Адже ні саме спорудження, ні жодні питання, пов’язані з експлуатацією мосту і навігацією через Керченську протоку окупанти з нами не узгоджували. Збитки від цього вже сягнули, за попередніми підрахунками, десятків мільйонів гривень.
Як зауважив Райвіс Вецкаганс, занадто драматизувати ситуацію теж не варто. Бізнес доволі швидко пристосувався до нових умов проходження Керченською протокою: якщо висота прольоту моста — 30 метрів, то судновласники почали переробляти судна, зменшуючи їхню висоту. А щодо самого мосту, то, на думку Володимира Омеляна, в найближчому майбутньому він ще може стати нам у пригоді, бо поєднає український Крим з українською Кубанню.