Ірина НАГРЕБЕЦЬКА,
редактор відділу державного управління,
заслужений журналіст України
Публіцистичний проект «Героїні нашого часу», який «Урядовий кур’єр» здійснив у співпраці з Департаментом інформації та комунікацій із громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів, присвячений Міжнародному жіночому дню, і має на меті через конкретні долі 15 наших сучасниць певною мірою відтворити роль і місце прекрасної половини нашого народу в сьогоденні українського суспільства.
Кандидатури жінок різних професій подавали органи виконавчої влади, громадські ради при центральних державних відомствах, громадські організації, професійні спілки , спортивні асоціації та інші корпоративні інституції. Під час інтерв’ю учасниць запитували про освіту, кар’єру, життєві орієнтири, сімейні цінності, духовні і моральні настанови, дозвілля та захоплення.
Певна річ, не все, про що розповідали наші героїні, ввійшло до коротких замальовок, які супроводжують їхні портрети, — були певні обмеження розмірами газетних шпальт. Та найголовніше — намагалися залишити ті, на нашу думку, оригінальні і неповторні мазки, які допоможуть шановним читачам скласти цілісний портрет цих яскравих особистостей, визнаних фахівців своєї справи, людей різнобічних і багатогранних інтересів, мужності і відданості рідній Україні.
Географічно представлені різні регіони нашої держави — Житомирщина, Одещина і Донбас, Київ, Харків, Львів, Ужгород і Кіровоград.
Гадаємо, постійним читачам газети цікаво буде познайомитися з трьома жінками виняткової мужності. Одна з них — медична сестра з Червоноармійська, яка, не вміючи плавати, без вагань кинулася в річку і врятувала життя чотирирічного хлопчика. Друга сміливо сідає за штурвал військового реактивного літака і піднімає його за хмари. Третя — безстрашно стрибає з парашутом, виборюючи рекорди для своєї Батьківщини.
Вчителька української мови та літератури з невеликого села на Донеччині стала кращою в своїй професії з-поміж численної армії освітян, зумівши передати всю любов до материнського слова, високої поезії Лесі Українки та Ліни Костенко своїм вихованцям.
Олімпійське золото привезла додому з Лондона цілеспрямована фехтувальниця зі Львова. А проект її землячки, аспірантки Національного лісотехнічного університету вразив сміливістю наукової думки навіть досвідчених фахівців ЮНЕСКО.
Складні проблеми, які, здається, просто не можна розв’язати, щодня стоять перед директоркою столичної благодійної організації «Місто щасливих дітей». Бо потрапляють до цього міста хлопчики і дівчатка, для яких життя — згірш лихої мачухи, а сонячні дитячі посмішки зазвичай захмарюють гіркі сльози. Та жінка з красивими синіми очима навчилася робити щасливими всіх сиріт і знедолених.
Свою роботу вправно роблять талановита лікарка та висококласна аудиторка. Дзвінкоголоса телеведуча і невтомна журналістка через призму свого сприйняття розповідають слухачам найголовніші події сьогодення. Підприємець намагається вигідно показати українське мистецтво світові. Фермер плекає золоту ниву, щоб у кожного з нас був хліб на столі і до хліба. Державний службовець докладає сил, щоб зробити реформу прийнятною для людей. Ось такі героїні нашого проекту, а отже, і нашого часу.