Щоденні потужні обстріли московськими зайдами міст і сіл Донеччини поблизу лінії фронту подовжують довжелезний трагічний список загиблих громадян України, яких кремлівський диктатор-параноїк пообіцяв «захищати». Прикрими, ганебними і навіть дикими залишаються ті реалії, коли від ворожих ракет, снарядів чи мін гинуть наймолодші краяни — діти, яких, погодьтеся, давно не мало бути у вкрай небезпечних прифронтових зонах.

Чергова трагедія днями сталася у багатостраждальній Авдіївці, де досі (!!!) залишалися кілька малих дітей: смертельного поранення під час обстрілу зазнав п’ятимісячний хлопчик.

Безперечно, дітовбивці — кремлівські загарбники. Проте важко заперечити безпосередню причетність до таких трагедій і самих батьків, оскільки вони вперто відмовляються евакуювати з-під щоденних обстрілів власних дітей. Те немовля з Авдіївки та його маму, як розповідають місцеві правоохоронці, свого часу вдалося умовити й вивезти з міста. Та невдовзі жінка з дитиною самовільно нишком повернулася туди, де смерть чигає на людей навіть не щодня, а щогодини.

З огляду на такі трагедії заслуговує на увагу й повагу попереднє рішення керівників Херсонської обласної військової адміністрації про категоричну заборону на в’їзд батьків з дітьми у зони бойових дій та постійних обстрілів. Очікувана і логічна недавня ініціатива лідерів Донецької ОВА про примусову евакуацію дітей із 21 населеного пункту прифронтового краю.

Кабінет Міністрів уже підтримав таке рішення про обов’язкове вивезення дітей з небезпечних територій і зон. Підставою для проведення евакуації юних заручників війни відтепер вважається розпорядження обласних військових адміністрацій, погоджене з органами військового командування та Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення. Дітей звідти вивозять у примусовий спосіб, але обов’язково в супроводі одного з батьків або особи, яка їх заміняє, чи іншого законного представника.

Відмова вже буде неможливою!

«Ми розглянули ініціативу голови Донецької ОВА й погодили застосування постанови про примусову евакуацію із 21 населеного пункту. Маю на увазі Авдіївку та інші міста й села, звідки терміново вивезуть дітей», — підтвердила віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. Вона додала, що в цьому разі відмова тепер буде неможливою.

Вимушене рішення про примусову евакуацію справді дає шанс урятувати тих дітей, батьків яких тривалий час умовляли і не могли переконати виїхати представники місцевої влади, правоохоронці, військові та волонтери. Дорослі зазвичай називають різноманітні причини того, чому не хочуть вивезти звідти малюків, а іноді просто, даруйте, тупо ховають їх від тих, хто прагне зберегти їм життя. Серед таких насамперед ждуни, котрі  досі чекають на «визволителів» навіть попри те, що ті безжально знищують їх там цілими родинами.

Безперечно, дається взнаки отруєння й помітна втрата свідомості в людей під впливом кремлівської пропаганди, яка й досі поширює огидні фейки на кшталт «розіп’ятого хлопчика». В Авдіївці, яку разом із дорослими та малими жителями рашисти люто знищують ще з 2014 року, такі настрої живучі досі. І вони не можуть не шокувати тих, хто намагається відшукати серед руїн і вивезти звідти якнайдалі налякану малечу.

«Коли ми знаходимо такі родини, то батьки начебто вже погоджуються на евакуацію. Однак коли по них приїжджають співробітники поліції чи волонтери, то їх на цьому місці вже немає. Вони за ніч змінюють свої схованки, і тому пошуки, а далі й умовляння тривають.

Нещодавно ми знайшли дівчинку, якій усього два рочки. Уявляєте? Із цих малих літ, які прожила, дитина більш як половину часу провела в підвалах і не бачила сонця. І родину ще довелося чимало попошукати: її з мамою ретельно ховали під сходами в підвалі. Вони там зробили непримітну фальшиву кімнатку, і коли ми заходили, мерщій туди ховалися.

Чому не їхали? Мати каже, що її брат призовного віку, отже боялася, якщо вони виберуться з Авдіївки, то його відразу мобілізують і змусять воювати», — розповідає голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш.

«Діти бояться, що їх заберуть у батьків»

Рятівники людей стали свідками безлічі схожих історій, коли дорослі, уникаючи евакуації дітей, вдаються до різноманітних способів, серед яких навіть поширення брехні. Тому волонтери, військові чи правоохоронці групи «Білий янгол», починаючи пошуки малих бранців війни, дедалі частіше називають свою гуманітарну діяльність квестом.

«Якось родина підмовила людей, які доти залишалися на вулиці, надавати нам неправдиву інформацію про те, що вони з дитиною вже начебто давно виїхали на безпечну територію, хоч самі ховалися в руїнах від постійних обстрілів.

Або до прикладу, категорична відмова виїжджати звідти матері двох дітей — дворічного хлопчика та його сестри-шестикласниці. Дівчинка на камеру розповіла поліцейським, що дуже хоче ходити до школи, а не ховатися в руїнах, де темно, холодно і страшно. Проте на всі вмовляння матері евакуюватися та запевнила, що вони нікуди не поїдуть, з ними «все гаразд» і вразила присутніх цинізмом, заявивши: «Не розповідайте мені страшних історій, вони мене мало цікавлять!» — згадує представник одного з екіпажів групи «Білий янгол».

Інші правоохоронці теж розповідають, що дорослі свідомо уникають евакуації, бо вірять тільки російській токсичній пропаганді, яка лякає: дітей відразу забирають від батьків. І не секрет, малюки іноді справді бояться поліцейських.

«Батьки, коли з’являється інтернет, завантажують тільки російські новини. Читають і передають далі. А діти нажахані, що їх заберуть від тата чи мами», — каже правоохоронець. 

Тим часом сумні історії трапляються в населених пунктах Донеччини, які вже частково загарбали московити. «Визволителі» не панькаються з дорослими, а просто силоміць вивозять звідти дітей, яких потім відправляють углиб рф. І навіть відверто хизуються цими злочинами, знімаючи їх для примітивних сюжетів.

Зовсім недавно рашистські пропагандистські ресурси поширили відео про «подвиг» недавніх засуджених за тяжкі злочини, а нині найманців з ПВК «вагнер» біля Бахмута. Вони показали маленького хлопчика, який тепер нарешті потрапив «до турботливих рук добровольців». На юного бранця для картинки навіть наділи чорну шапку з емблемою цього терористичного підрозділу, головний елемент якої — білий вишкірений череп.

До речі, такі брутальні дії стосовно маленьких українців, яких викрадають і депортують у державу-агресор, кремлівська пропаганда називає порятунком та уникненням жертв серед цивільного населення. І ще активніше в москві кинулися поширювати такі аргументи після рішення МКС про арешт бункерного фюрера та дитячої омбудсменки рф. Хоч експерти комісії ООН у березні опублікували звіт про підсумки розслідування насильницького переміщення 164 дітей віком від 4 до 18 років з Донецької, Харківської та Херсонської областей і дійшли висновку: рф винна у примусовому вивезенні українських дітей, а це воєнний злочин. А така категорія батьків, бажаючи кремлівського «добра» своїм дітям, насправді стає співучасниками цього зловісного злочину.