Україна отримала черговий транш макрофінансової допомоги від ЄС обсягом 1,5 мільярда євро. Про це повідомив у промові перед засіданням уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і подякував партнерам за рішення, яке демонструє солідарність Європи з Україною.

Як розвивати західний кордон

«Наш шлях до Європейського Союзу незмінний. І його важлива складова — розвиток швидкої логістики в західному напрямку через кордон із державами Євросоюзу. Максимум швидкості, мінімум бюрократії, зручність прикордонного простору для людей і бізнесу», — зазначив глава уряду. У межах поліпшення роботи європейського кордону він окреслив три ключові завдання.

Перше — розбудова прикордонної інфраструктури. Зокрема, мережі автомобільних пунктів пропуску. Нині на кордоні з ЄС їх функціонує 21. Три з них відкрито під час повномасштабної війни. У планах — створення ще дев’яти пунктів пропуску та модернізація тринадцяти.

Найбільше робіт заплановано провести на кордоні з Польщею. Є домовленість про отримання Україною 160 мільйонів євро пільгового кредиту від польських партнерів для оновлення доріг, пунктів пропуску, закупівлі сканерів.

Також, за словами Прем’єра, минулого тижня під час візиту урядової делегації до Бухареста було домовлено, що країни разом розвиватимуть під’їзні шляхи та залізничну інфраструктуру, рухатимуться до спрощення прикордонного контролю.

Румунський напрямок ключовий для українського експорту. Тому під час переговорів у Румунії задекларовано посилення співпраці задля надійного транзиту. Також є домовленості про перевантаження української продукції в морських та річкових портах Румунії.

Друге завдання — спільний митний та прикордонний контроль із країнами ЄС. Так, на одному пункті пропуску працюватимуть представники обох держав, що  допоможе інтегруватися в європейський простір, прискорити логістику, мінімізувати корупцію. Пілотний проєкт, за словами Дениса Шмигаля, реалізують на польсько-українському кордоні. Відповідну пропозицію зроблено і румунській стороні.

Третє завдання — продовження реалізації митного безвізу із країнами Євросоюзу. Це обмін митною інформацією про транзитні товари в режимі реального часу. За десять місяців митного безвізу вже оформлено 15 тисяч транзитних декларацій в обидва боки. Тепер постало завдання перевести митниці на нове програмне забезпечення, щоб відповідати європейським стандартам.

Прем’єр повідомив, що на шістнадцяти пунктах пропуску вже працює електронна черга для вантажного транспорту. Із середини грудня минулого року нею скористалися більш ніж 347 тисяч разів. Нині за добу 2,6 тисячі вантажівок перетинають кордон за допомогою цього сервісу.

На семи пунктах пропуску успішно тестують «єЧергу» для автобусів. Наступними будуть легкові автомобілі.

Ресурс для підтримки людей

Паралельно з модернізацією країни триває її швидка відбудова. Зокрема, долають наслідки російського теракту на Каховській ГЕС. Мета — відновити постачання води в міста Дніпропетровщини й допомогти людям, які втратили житло і врожаї через затоплення.

За словами глави уряду, на всі заходи, пов’язані з наслідками підриву ГЕС, спрямовано 4,6 мільярда гривень. З них майже 32% вже витрачено на фінансування робіт та виплату компенсацій.

«Маємо важливі результати. Почала працювати перша нитка водогону на ділянці Інгулець — Кряжеве. Вона забезпечить водою 25% населення Кривого Рогу. Виконали роботи за рекордно короткі строки — 76 днів від моменту підриву Каховської станції. Дякую всім, хто долучений до реалізації проєкту», — підкреслив Денис Шмигаль.

Він нагадав, що на прокладання трьох ланок водогонів загальною протяжністю понад 144 км уряд першочергово спрямував 1,5 мільярда гривень. Тож нині ухвалюють рішення про надання додатково ще 7 мільярдів гривень для продовження робіт, щоб до зими всі жителі постраждалих міст мали доступ до води.

Триває оброблення заяв жителів Херсонщини та Миколаївщини на компенсацію за втрачений врожай. Наразі їх подано понад 340, погоджено виплат на 2,7 мільйона гривень.

«Майже 565 мільйонів гривень ми спрямували на компенсації по 5 тисяч гривень кожному, хто постраждав від підриву росією Каховської ГЕС. 17,5 тисячі людей подали відповідні заявки, ми вже виплатили 54,6 мільйона гривень компенсацій. Приймання заявок триватиме до кінця жовтня, щоб встигли всі, хто потребує підтримки від держави», — наголосив глава уряду.

Ще 1,3 мільярда гривень Кабмін спрямував на відбудову пошкодженого та зруйнованого житла в зоні наслідків російського теракту. Люди в Миколаївській та Херсонській областях матимуть ресурси для ремонтів осель до зими.

Повідомив Прем’єр-міністр і про те, що уряд продовжує чинність ПСО на ринку природного газу до середини квітня 2024 року. Нафтогаз і надалі реалізуватиме газ постачальникам тепла для населення за фіксованою ціною — 7,4 тисячі гривень за тисячу кубічних метрів.

«Це рішення — частина комплексних заходів з підготовки до зими. Працюємо, щоб в оселях кожного українця було світло й тепло, а наша критична інфраструктура отримала надійний захист від російських ракет і дронів», — заявив Денис Шмигаль.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»