Пам’ятаю, як колишня керівниця комунікаційного відділу в Державному концерні  «Укроборонпром» Наталія Сад писала, що в перші найважчі місяці широкомасштабної війни наші воїни вистояли на фронті завдяки самовідданій роботі підприємств української оборонної промисловості: «Лютий, березень, квітень і травень Сили безпеки та оборони України вибивали ворога тільки українськими озброєнням та військовою технікою. Перша партія закордонного надійшла лише наприкінці травня 2022­го, коли Київщину, Чернігівщину, Сумщину та значну частину Харківщини вже було визволено. Саме після того, як «Нептун» потопив «москву».

І це попри постійні обстріли наших підприємств, про які заборонено говорити у ЗМІ, але які не припиняються й досі. Ще влітку 2022­го мій колега Мартін Брест нарахував більш як сотню влучань. У нас летіло майже все: бомби, ракети, артилерія, дрони. Я відкривала щоденні довідки й читала: «Унаслідок ракетного обстрілу зруйновано збиральний цех. Один працівник загинув від кульового поранення. У сусідніх цехах вибито вікна, пошкоджено покрівлю. Відмов від виходу на роботу й актів саботажу немає». — писала вона.

Транспортник став розвідувальником

У ці дуже тривожні часи розвідувальні дрони для ЗСУ почало випускати ТОВ Airlogix. До широкомасштабної війни підприємство Віталія Колесніченка освоїло виробництво вантажних комерційних пташок». Навіть вийшло з ними на міжнародний ринок: продукцією українців, представленою на виставці в Лас­Вегасі (США) в листопаді 2021 року зацікавилася одна із фірм Південної Кореї. Вона й запропонувала панові Віталію вигідну для обох сторін співпрацю, яку мав підтвердити підписаний 28 лютого 2022 року контракт. Але за два тижні до початку широкомасштабної російсько­української війни бізнесмени з Південної Кореї повідомили, що угоди не буде.

«Було дуже прикро, — згадує Віталій Колесніченко, — але 24 лютого ми зрозуміли, чому корейці відмовилися співпрацювати з нами: велика війна змусила нас по­іншому подивитися на свою діяльність. ТОВ Airlogix змушене було переходити з мирних на військові рейки.

Я, до речі, енергетик у четвертому поколінні, який з дитинства марив летючими апаратами, мав перевзуватися на ходу: ми почали розвивали власний продукт військового призначення й готувати його для фронту. Цю продукцію випускають чимало  великих і малих компаній. Держава їм у цьому сприяє, бо сучасну війну не можна уявити без дронів».

У небі — пташки Колесніченка

Перший варіант безпілотника ТОВ Airlogix підняло в небо у травні 2022 року. У війська виріб киян потрапив у серпні 2022­го. Інженери компанії дослухалися до всіх побажань військових, усуваючи недоліки в конструкції. Наприклад, перейшовши з піни на композиційні матеріали. Модифікували начиння дрона — зв’язок та приймач. На апарат поставили потужний оптичний прилад — одну з топових і доступних на той час камер.

Так крок за кроком компанія вийшла на нинішній продукт, якого виготовляє 12—15 одиниць за місяць. Але на підприємстві вважають, що спроможні поставити на потік по 50—60 безпілотників. Для цього потрібні нові виробничі площі, обладнання, різнопрофільні робітники. У колективі вже їх 60. Вони отримують пристойну білу заробітну плату й дорожать місцем роботи.

Бортів підприємство виготовило вже понад 65 штук. Вартість залежності від комплектації становить 50—200 тисяч доларів.

«Лише корпуси виготовляємо самостійно, — веде далі керівник товариства, — а начиння закуповуємо за кордоном. Наша пташечка — для розвідників: вона залітає на 40 кілометрів углиб ворожої території. Працює безшумно, бо живиться від батареї, якої вистачає на 2—2,5 години польоту. Апарат перебуває постійно в русі, кружляючи над ворожими позиціями й передаючи дані артилеристам. Він може підійматися до 3,5 тисячі метрів вгору. Але робоча його висота — трохи більше як тисяча метрів.

У процесі тестування та навчання особового складу розвідників, звісно,  частину дронів втратили, але згодом виробничий механізм запрацював ефективно та продуктивно. Ми перебуваємо на постійному зв’язку з бійцями ЗСУ, ремонтуючи, наприклад, дрони, які зазнали пошкоджень на фронті, і знову відправляючи їх у зону бойових дій».

Компанія має плани розвитку не лише на воєнний, а й на мирний час: за рахунок оренди нового приміщення розширюватиме виробництво. Для цього потрібні інженери, спроможні організувати роботу автопілотів. ТОВ Airlogix сподівається підготувати їх у Національному авіаційному університеті —  компанія підписала з вишем договір про науково­технічну співпрацю. Плідно співпрацює товариство і з Міністерством оборони України та Держспецзв’язку, з яким узгоджено графік постачання продукції.

«Різні дрони випускатимемо і після війни, — підсумовує Віталій Колесніченко. — Наші пристрої можуть працювати, наприклад, кур’єрами, доставляючи з госпіталя в госпіталь зразки крові, органи (американці запропонували таку роботу для них). А між островами в Карибському басейні — продукти харчування, адже апарат може транспортувати 20—25 кілограмів вантажів. Це використання українських безпілотників зацікавило й Аргентину. Тож роботи попереду багато — потрібно якнайшвидше вигравати війну».

Сімдесят польотів

До речі, про надійність продукції київських підприємців свідчить те, що один з бортів ТОВ Airlogix здійснив уже 70 вильотів у зону бойових дій, виявляючи там ворожу артилерію, засоби електронної розвідки, засоби електронної боротьби та РЕБ.

російсько­українська війна стала війною технологій. Тому вітчизняні безпілотники перетворилися на серйозну силу в боротьбі з рашистськими загарбниками й кошмарять їх і вдень, і вночі. Розвідувальні й атакувальні дрони не лише допомогли ЗСУ відбити ворога, що переважав нас у живій силі й техніці, від Києва в березні 2022­го, а й успішно завершити багато наступальних операцій.

І завдячують воїни ЗСУ пташкам ТОВ Airlogix, інших компаній, які постачають на озброєння ЗСУ вже понад 20 нових найменувань вітчизняних безпілотників «Довбуш», «Інквізитор», «Ельф», «Чаклун». За словами колишнього міністра оборони Олексія Резнікова, за перші вісім місяців широкомасштабної війни до експлуатації в Україні допустили більше БпЛА, ніж за останні п’ять років. Міноборони уклало 16 державних контрактів з українськими виробниками безпілотників на суму майже 20 мільярдів гривень.

За ініціативи Міністерства оборони, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерства цифрової трансформаціїКабмін ухвалив 24 березня 2023 року постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва», якою спрощено постановлення на озброєння українських БпЛА. Якщо раніше для того, щоб новий дрон поставили на озброєння, треба було чекати приблизно два роки, то нині — три тижні за умови, що у виробника все правильно і він гарантує якість.

Ще один прорив — підвищення частки прибутку на іноземні комплектуючі у виробництві дронів до 25%. Третім проривом стало спрощення та усунення всіх зборів для ввезення комплектуючих для розроблення безпілотників.

Наша оборонна промисловість відроджується

Якщо мислити масштабно, то проривом стає відродження нашої оборонної промисловості загалом. У листопаді 2022 року вся країна дізналася про початок виробництва власних боєприпасів — уперше за 31 рік незалежності. У травні 2023­го кількість виготовлених українських снарядів радянських калібрів перевершила обсяги всього 2022­го.

Чи не тому восени 2022­го укладено перші за період війни міжнародні угоди із союзниками. Світ переконався, що Україна ніколи не стане на коліна й чинитиме опір скаженій русні до кінця. А тому наші партнери за кордоном стали створювати спільні з українцями виробництва дефіцитних радянських боєприпасів. Думали вже й про броню.

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що Україна та Швеція планують спільно виготовити 1000 БМП CV­90. Цю бойову машину піхоти з додатковими композитними матеріалами та навісними бронемодулями називають кращою у світі. Адже вона захищає тих, хто перебуває всередині, від куль, осколків, підривах на мінах, артилерійських обстрілів, навіть атак дронів.

А компанія з Великої Британії BAE Systems має намір розпочати виробництво запасних частин для легкої артилерії в Україні. Про це заявив Financial Times її виконавчий її директор Чарльз Вудберн. ТОВ «Українська Бронетехніка» налагодила спільне виробництво одразу із двома країнами­членами НАТО мінометних пострілів калібру 120 міліметрів, які повністю відповідають стандартам НАТО. Сили оборони України вже отримують цю продукцію. «Українська бронетехніка» представила на міжнародній виставці MSPO 2023 в Польщі оновлений бронеавтомобіль «Новатор» на десять місць.

Одне слово, москалям і так не солодко нині на фронті, а буде ще гірше.