Увісімнадцяте на берегах Південного Бугу збираються представники різних національностей, щоб продемонструвати власні таланти. Протягом трьох днів Миколаїв під час Всеукраїнського фестивалю національних культур «Дружба» перетворився на центр міжнаціонального єднання, порозуміння, злагоди і толерантності. Терпиме та шанобливе ставлення до представників всіх національностей у миколаївців виховане історією, адже тут сьогодні проживають представники 133 національностей, серед яких 13 — найчисельніші.
Наприкінці XVIII сторіччя розпочалася активна колонізація нинішнього півдня України. Іноземцям надавали значні пільги та всіляке сприяння. Тут із задоволенням оселялися німці, євреї, греки, болгари, чехи. Значно розширився національний склад Миколаївщини в радянські часи завдяки переселенню представників союзних республік. Серед етнічного складу області є народи, які покинули свою батьківщину в результаті міжнаціональних конфліктів, а також стихійних лих. Це турки-месхетинці, які компактно проживають у селах Баштанського та Снігурівського районів області; курди, що оселилися в Корабельному районі Миколаєва; чеченці, абхазці, азербайджанці, вірмени та інші.
І нині різні народи, які населяють область, живуть у мирі, їм не відомі міжнаціональні суперечки. Підтвердженням цього став і фестиваль «Дружба», який вже є доброю традицією, бо надає можливість ознайомитися з культурами народів, ближче пізнати одне одного.
За словами керівника Ради національних товариств області Мурада Каймаразова, цього року до Миколаєва завітали творчі колективи національних товариств із Запорізької, Дніпропетровської, Черкаської, Одеської, Харківської областей, міста Києва, АР Крим, самобутні творчі колективи з Миколаївської області. Спеціальним гостем свята став республіканський дитячий ансамбль пісні і танцю «Башлам» із Чеченської Республіки. Всі ці аматори відкривали свято та стали учасниками гала-концерту в обласному палаці культури.
Втім, програма фестивалю не обмежувалася яскравими концертними дійствами на численних майданчиках міста: можна було ще й задовольнити пізнавальні інтереси, позмагатися у спорті чи посмакувати національними стравами. В день відкриття відбулася презентація науково-популярного видання «Миколаївщина багатонаціональна: з історії етнічних громад регіону». Книжка, яку видано за сприяння МГО «Інтернаціональний союз», вже потрапила до 400 бібліотек області. Безумовно, інтерес до неї виявлять і спеціалісти галузі міжетнічних відносин, і прості громадяни. В Миколаївському муніципальному колегіумі відкрили виставку картин художників різних національностей: росіянина Михайла Ковалевського, латиша Юрія Дзінтарса, молодої вірменської художниці Арети Хачатурян. А на стадіоні «Юність» відбувся турнір з міні-футболу серед команд національно-культурних товариств області. І хоча спортивні пристрасті інколи захльостували, все ж таки дружба перемогла.
Але найбільш яскравим та насиченим став останній день фестивалю. Його з нетерпінням чекали всі городяни. Цього дня в Каштановому сквері міста розгорнувся ярмарок національної кухні, звучала етнічна музика, працювала школа народних танців та ремесел, відбувся парад національностей.
Кулінари, що зберігають традиції національної кухні, не тільки частували своїми стравами, а й охоче ділилися рецептами. Так, Галина Зінов’єва з товариства японської культури розповіла, наприклад, що японці, як і українці, «поважають» буряк та інші овочі. Й порадила приготувати страви з овочів, обсмажених у спеціальному клярі, за японською традицією. Турки-месхетинці, що проживають компактно в селі Виноградівка Баштанського району, привезли на ярмарок свої зразки смачної їжі — самсу та манти, що готують з бараниною. Звісно, не обійшлося без традиційної єврейської риби-фіш, азербайджанського плову, грузинських хачапурі, грецького салату, російських пельменів. Дівчата з товариства вірменської культури похвалилися хапамою — це гарбуз, який запікають із рисом, родзинками, яблуками, корицею, вершковим маслом та цукром. Розповідають, що раніше жодне весілля не обходилося без страв із гарбуза.
Представляли на святі не тільки самі страви, а й демонстрували процес їх приготування. Так, народний умілець Олександр розповідав всім охочим про тандир, спеціальну піч-жаровню, популярну в народів Азії та Кавказу. М’ясо, риба й овочі, що готуються в такій диво-пічці, не вбирають у себе шкідливих речовин, дієтичніші та корисніші.
Взагалі, фестиваль «Дружба» за своєю яскравістю не поступається найсучаснішим шоу, а ідея, закладена в його основі, — зберегти самобутню культуру кожного народу — несе в собі потужний заряд доброти і позитиву. В цьому переконалися сотні учасників та гостей дійства.