У Корсунський район на сільгосппідприємстві «Агрорось» з'їхалися всі ключові гравці аграрного ринку, які фактично контролюють третину експорту зернових. Якщо чесно, то такого поважного зібрання прямо в полі та ще й у вишитих сорочках не бачила ніколи. Зазвичай таких поважних людей та ще й у жнива днем з вогнем не знайдеш. Та це й не дивно, адже за наполяганням МВФ уряд розглядає можливість зміни правил гри для них у сфері оподаткування, які мали б діяти до 1 січня 2018 року.
Нині новації недоречні
Прем’єр-міністр, відкриваючи захід, одразу попереджає: приїхав радитися, часу мало, говоримо коротко і по суті. Бізнес вкладається у неповні три години. Розмова — досить жвава і конструктивна.
На пропозицію уряду залишити на пільговому спецрежимі всі підприємства, які мають до 3 тисяч гектарів та річну виручку до 20 мільйонів гривень, голова ради директорів «Укрлендфармінгу» Олег Бахматюк зауважує: агрохолдинг обробляє майже 700 тисяч гектарів у 600 населених пунктах, але у його структуру входять 494 підприємства: «Великі холдинги — це ваша золота акція, і потрібно створити комфортні умови, аби її вартість зростала, а не зменшувалася. Тож скажіть публічно, чого нам чекати у середньостроковій перспективі, щоб від нас інвестори не шарахалися», — звернувся він до урядовців, додавши, що не в інтересах бюджету чіпати у цьому і наступному році агросектор, бо тоді доведеться відшкодовувати агробізнесу 24 мільярди гривень ПДВ, який нині знято з експорту. До того ж, тонна зернових на FOB наразі становить 185 доларів, і прогнозована ціна на наступний рік становитиме 200 доларів. Це чиста собівартість, пояснив Бахматюк. До того ж імпорт, як відомо, через девальвацію гривні лише дорожчає, і невідомо, скільки коштуватиме завтра. Ми і без того біжимо з гирями, зауважив бізнесмен, тож не варто змушувати нас повзти. Перейти на загальну систему оподаткування можна буде спокійно вже за два роки, коли закінчиться дія пільгового режиму.
Слід зауважити, що втрати «Укрлендфармінгу» від анексії Криму та подій на сході значні. Кримська влада оголосила про націоналізацію птахофабрики «Південна Холдинг», а роботу трьох підприємств компанії на сході заморожено.
Про згортання інвестицій на 50—70 мільйонів доларів у 2014-му через події у країні задля можливості підтримання наявних активів заявив і голова ради директорів і мажоритарний акціонер «Кернела» Андрій Веревський. За його словами, нині 25% компаній на ринку отримують високу врожайність, решта75% — середню і низьку. Якщо змінити систему, то у них не буде шансів трансформуватись і перейти в групу «ефективні».
На думку голови Аграрного союзу України Геннадія Новікова, оподаткування потрібно прив’язувати до гектара з огляду на те, в якій зоні він розташований. Це не лише значно спростить систему, а й виведе з «тіні» 12 мільйонів гектарів, а також зарплати, забезпечить соціальну справедливість. Його ідею розвинув Олег Бахматюк, зауваживши, що, скажімо, Китай і Бразилія враховують прибуток з гектара. Приміром, маючи дохід 100 доларів з гектара, бізнес із задоволенням віддасть державі 30 доларів, якщо ж прибуток нижчий, то менше, пояснив він.
Гендиректор Індустріальної молочної компанії Алекс Ліссітса зауважив: якщо компанію перевести на загальну систему оподаткування за умови відшкодування експортного ПДВ, то вийде один на один з певним мінусом. Але при цьому доведеться вирізати 20 тисяч поголів’я ВРХ, бо нині тваринництво збиткове, і фактично компенсують цю збитковість завдяки рослинництву. Він запропонував перенаправити корупційні внески дорогою «з лану до столу» на гектар у розмірі близько тисячі гривень з кишені корупціонерів у бюджет.
Герой України, директор компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський теж торкнувся «тіньових» потоків. За його даними, 25—30% землі ділки обробляють «у тіні», тож податки вони не сплачують. На зерновому ринку ситуація не краща. За оцінками Вадатурського, 20—25% ринку зерна перебуває «в тіні», тому на ньому найбільше наживаються оптовики, а не агрохолдинги, пояснив він. Вони мають цілі майданчики з переведення грошей в готівку. Тут потрібно навести порядок, а вже потім переходити на загальну систему оподаткування.
Працюйте без офшорів, будемо допомагати
На це міністр фінансів Олександр Шлапак зауважив: мовляв, знає, що чимало коштів відмивають через АПК, який уже став своєрідним «українським офшором». До того ж міністр фінансів пояснив, у чому складність нинішньої системи: за нинішніх умов важко оцінити, скільки ресурсів витратили експортери і на скільки завищено суму відшкодування ПДВ через посередників. На його думку, пільга з ПДВ не вигідна не тим, хто хоче інвестувати в АПК, а перш за все тим, хто хоче накопичити достатні ресурси, зокрема й за допомогою різноманітних схем.
Та недарма кажуть, що під час діалогу народжується істина. Вислухавши аграріїв, Прем’єр-міністр зазначив, що готовий першим «підносити патрони» бізнесу. «Адже у нас нині не так багато залишилося галузей, які несуть валюту в державу. Після подій на Донбасі ви практично єдині, — зауважив він. — Тому прохання: продаємо зернові, маржу на офшорах не залишаємо, заводимо валюту. А ми зробимо все, щоб ви бачили хоча б дворічну перспективу вашого бізнесу».
Одне з ключових завдань уряду нині — отримати доступ до фінансово-технічного ресурсу для модернізації АПК: до техніки, технологій і відносно дешевих кредитів. На жаль, дешевих кредитів тепер не дають не лише аграріям, а й уряду. Днями Мінфін розмістив 200 мільйонів у гривні через Дой?чебанк під 18,95% на 2,5 року. Тут є позитив. Бо на Заході вірять, що в Україні таки буде стабільність і гривня не зазнаватиме значних коливань курсу.
Крім того, проведено переговори з «Джоном Діром», аби збирати на нашій території їхню техніку з мінімальним рівнем локалізації і брати її у лізинг, повідомив Прем’єр. Це дасть змогу залишати додану вартість в країні, а також модернізувати агросектор сучасними і мегапродуктивними машинами. Уряд готовий відновити компенсацію кредитної ставки по кредитах.
«Перед внесенням змін у закон України про державний бюджет на наступний рік я хотів би, щоб ми публічно озвучили нашу аргументовану позицію: чи залишається чинна система оподаткування і чи здатні ми з 2015 року її модернізувати. Моє відчуття відверто — шанси на модернізацію у 2015 році дуже низькі. Фізично не встигнемо. Навіть якщо хотіли б це зробити. До переговорів з нашими кредиторами і партнерами у мене мають бути аргументи, щоб на кожен їхній аргумент у мене було два», — підсумував він результати зустрічі.
За словами Прем’єра, ситуацію із землею він узяв на особливий контроль. Адже це питання нині не стільки економічне, скільки політичне. На його думку, щоб нашу землю не скупили за копійки, для України прийнятний приклад Польщі та Чехії, які в перехідний період дозволили приватну власність на землю виключно своїм громадянам. До того ж розглядають можливість запуску на першому етапі лише ринку довго?строкової оренди.
Крім того, планують продаж усіх держпідприємств в агросекторі за винятком стратегів, бо нині, на жаль, держвласність — це предмет неймовірної корупції, наголосив він: «І іншого варіанту боротьби з корупцією я не бачу».
Арсеній Яценюк також порадив не мовчати про вимагання хабарів на залізниці та різноманітними інспекціями, бо якщо буде тиша, то й змін не станеться. Щодо дотацій для дрібних аграріїв, то, за словами Прем’єра, він побоюється, що коли виділити на їх підтримку 1 мільярд гривень, то до адресатів дійде лише 100 мільйонів, а 900 мільйонів розтягнуть по кишенях чиновники. Тому потрібно розробити прозору систему дотацій та механізм контролю за їхнім розподілом.