Відповідне доручення Микола Азаров дав Міністерству економічного розвитку і торгівлі спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства.
«Експортний потенціал трьох наших країн (разом із Росією та Казахстаном) сьогодні становить близько 70 мільйонів тонн зерна. Узгоджена позиція на зерновому ринку дасть змогу істотно зменшувати ризики коливань цінової кон’юнктури або взагалі уникати кон’юнктурних втрат», — підкреслив Прем’єр-міністр.
Микола Азаров повідомив, що домовленість про розроблення проекту зернового пулу досягнуто з прем’єр-міністрами Казахстану і Росії в Астані в рамках участі у першому засіданні Вищої євразійської економічної ради на рівні глав урядів.
Слід враховувати, що мова не про спільну торгівлю зерном або створення зернового картелю. Насамперед ідеться про уніфікацію правил і створення єдиної стратегії координації зернового ринку трьох країн. Адже через розрізнені дії та взаємну конкуренцію на зовнішніх ринках Росія, Україна і Казахстан втрачають щорічно по 10 доларів на кожній тонні зерна.
Ідею зернового пулу вперше почали обговорювати на Міжнародному зерновому форумі в Санкт-Петербурзі ще 2009 року. Передбачається, що об’єднавшись, Україна, Росія і Казахстан можуть виступити однією командою, значно посилити свої позиції на глобальному ринку зерна і безпосередньо впливати на стабілізацію продовольчої безпеки у світі. Адже сумарний експортний потенціал трьох країн сягає понад 20% світового зерна.
До того ж ці країни передбачають наростити виробництво зерна через 10—15 років до сумарних 225—250 мільйонів тонн. Тоді як у конкурентів (США, Австралія, Аргентина) немає потенційної можливості для настільки інтенсивного нарощування виробництва зерна, оскільки агропромислові комплекси цих країн перебувають на піку своєї продуктивності. А якщо враховувати прогноз ООН, за оцінками якого населення планети до 2050 року зросте до 9 мільярдів, то роль на світовому ринку пшениці України, Росії та Казахстану тільки зростатиме, а загальна позиція партнерів істотно впливатиме на ціноутворення і продовольчу глобальну безпеку, йдеться в повідомленні Інформаційно-аналітичного бюлетеня КМУ.
Безперечним козирем України в зерновому союзі з Росією та Казахстаном виступають глибоководні порти Чорного моря. Але треба враховувати: наша експортна інфраструктура повністю завантажена своїм товаром, що робить неприйнятним шлях перевалки та експорту чужого зерна в рамках зернового пулу.
Однак, якщо державна політика розвитку експортної інфраструктури розвиватиметься такими самими темпами, що й зараз (7 років тому інфраструктура давала змогу експортувати 6 мільйонів тонн зерна, а 2013 року вже близько 32 мільйонів), то Україна в зерновому пулі з Росією і Казахстаном посяде системооутворююче місце. Але для цього потрібно будувати портові елеватори загальним обсягом 30 мільйонів тонн приблизною вартістю 6 мільярдів доларів.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»