"Президент Національної академії медичних наук України академік Віталій Цимбалюк: «Щоб упоратися з викликами воєнного часу, ми створили центри і відділення різного профілю»"

Ольга СКРИПНИК
26 травня 2023

Мужність і хоробрість тих, хто захищає Україну від агресора, вражає весь світ. Потрібні надзусилля, щоб міцно тримати оборону й атакувати під градом обстрілів так, як уміють наші бійці. Зброя, яку використовують у цій війні, має набагато більшу руйнівну і вбивчу силу, ніж було дотепер. І це потребує зовсім інших підходів у лікуванні та реабілітації поранених захисників. В інститутах Національної академії медичних наук України з перших днів російсько-української війни оперують і ставлять на ноги бійців з важкими пораненнями і травмами, навіть таких, які за стандартами медицини вважалися безнадійними.

— Воєнна тематика стала однією із провідних у нашій науково-лікувальній діяльності ще 2014 року, — розповідає академік Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України. — Відразу після поранення бійці отримують ту допомогу, яка  рятує життя, стабілізує їхній стан. Пізніше багатьом потрібні операції, які повертають змогу рухатися, бачити, говорити, чути так, як раніше. Таку складну роботу можуть виконувати високопрофесійні лікарі у спеціалізованих високотехнологічних клініках. Відновлення здоров’я, повернення до нормального життя потребує багато зусиль і часу. Нерідко буває, що виконують не одну операцію, а п’ять-шість і навіть більше.

Щоб упоратися з викликами воєнного часу, ми створили центри і відділення різного профілю. У Національному  інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова успішно працює відділення воєнної хірургії серця та магістральних судин. Хороших результатів досягають у відділенні шоку, травми і військово-польової хірургії Інституту загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева.

У Києві Інститут травматології та ортопедії створив відділення важкої поліструктурної травми, а харківський Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка лікує поранених у відділенні бойової травми. Список можна продовжувати, бо кожен інститут долучився до цієї важливої справи. 

Наші клініки приймають і поранених бійців, яким потрібна високоспеціалізована допомога, і цивільних. Особлива увага й підтримка тим, хто переніс жахіття окупації, постраждав від обстрілів. 

Свого часу НАМН України виступила  ініціатором та розробником воєнно-медичної доктрини України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів.

Об’єднання зусиль військової та цивільної охорони здоров’я в єдиний  медичний простір  дає хороші результати. За офіційними даними, майже  80% поранених отримують належну медичну допомогу впродовж так званої золотої години, що дає змогу не лише врятувати життя, а й зберегти здоров’я та працездатність. Понад 75% поранених і хворих військових після лікування повертаються у стрій.

— Ворожа пропаганда не тільки на місцевому ТБ, а навіть із трибун міжнародних організацій постійно твердить, що їхня армія обстрілює лише ті об’єкти, які мають стосунок до Збройних сил України.  Жорстокі обстріли наших міст і сіл свідчать зовсім про інше: житлові будинки, дитячі заклади, медичні  установи — все під прицілом. Академічні клініки теж постраждали?

— Найбільше ударів війна завдала харківським інститутам під час безкінечних обстрілів міста. Там  розбито дахи і стіни, інженерні комунікації, вибито сотні вікон і дверей,  зруйновано палати та операційні. Сотні співробітників АМН залишилися без даху над головою, бо люті вороги знищили їхні квартири, приватні будинки, все майно.

Але клініки не припиняли працювати. Низький уклін усім співробітникам інститутів НАМН України за те, що в таких складних умовах вони рятують життя людей.

Один із флагманів української науки і медицини Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева давно працює у прифронтових умовах — перших поранених бійців сюди доставили з передової ще 2014 року. Колектив проводить колосальну роботу. Ні обстріли, ні відключення електроенергії, ні перебої з водою не стали на заваді.  

Науковці проводять  багато досліджень, які стосуються мінно-вибухових поранень, бойових травм серцево-судинної системи. Вони розробили й апробували нові методи і пристрої для визначення та контролю повноти видалення сторонніх тіл із м’яких тканин. Це дуже важливо, адже  бійці зазнають множинних осколкових поранень. Усі осколки, до найдрібнішого,  потрібно дістати. А це не так просто, як здається. І зробити все, щоб ранові канали гоїлися без запальних процесів і ускладнень. 

Хірурги розробили спеціальний спосіб  ревізії ранового каналу, мобільний  лазерний пристрій  для опромінювання глибоких ранових каналів і порожнин. Усе це допомагає успішно проводити складні операції, значно пришвидшує одужання.

Харківські медики зробили внесок в історію хірургії. У підручниках пишуть, що поранене серце не можна врятувати. Такі ситуації — неминуча смерть, і нічого не вдієш. Проте науковці інституту Зайцева довели, що є методи, які дають змогу швидко діагностувати такі випадки (на рахунку кожна секунда) і проводити оперативні втручання, які рятують пацієнтів. Завдяки науковим розробкам і високій  професійній майстерності  вони досягли високих результатів: тут провели понад 400 операцій у разі бойових поранень серця та великих судин. А 34 з них були унікальними, бо осколки травмували  внутрішні структури серця.

— Щира вдячність хірургам, які подарували бійцям друге життя.  

Хоч наукова термінологія для пояснення процесів, що відбуваються в операційних, заскладна для людей, далеких від медицини, нам важливо  знати, що все це дає змогу набагато ефективніше лікувати поранених.

— Так. Бійці, яких привезли в операційну, мають бути певними, що хірурги зроблять усе можливе й навіть неможливе, щоб урятувати їхнє життя і здоров’я. Допомагає їм у цьому сучасне обладнання, нові методи останніх років. І родини поранених захисників теж мають про це знати і вірити лікарям. 

Медакадемія об’єднує  35 бюджетних наукових установ у п’яти регіонах України. І всі вони докладають максимум зусиль, працюючи на перемогу. В Інституті патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка (м. Харків) створили  за допомогою 3D-друку індивідуальні імпланти з полілактиду й титану для заміщення кісткових дефектів. Науковці працюють над удосконаленням  тактики лікування та реабілітації пацієнтів із травматичними, бойовими ушкодженнями довгих кісток. Теми дуже актуальні в умовах війни. 

Фахівці  Інституту стоматології та щелепно-лицьової хірургії (м. Одеса) надають високоспеціалізовану допомогу пацієнтам, які зазнали вогнепальних уражень, важких травм під завалами, мають складні дефекти щелепно-лицьової ділянки. Тут розробляють і впроваджують нові методи лікування та проводять реабілітацію.

Великий потік пацієнтів приймає Інститут травматології та ортопедії. Тут не лише оперують поранених бійців, а й здійснюють трансплантації великих комплексів тканин, що дає ефективно замістити значні вогнепальні дефекти і в рази скорочує тривалість лікування. Науковці розробили систему етапного лікування вогнепальних поранень плечового суглоба, працюють над удосконаленням ендопротезів вітчизняного виробництва із застосуванням кераміки та метал-металевої пари тертя. 

Сучасна зброя дуже небезпечна тим, що має ударну силу, яка згубно впливає на весь людський організм. Часто трапляється, що поранення начебто легке, але пацієнт перебуває у важкому стані. Це тому, що ударна хвиля завдала пошкоджень судинам, хребту, внутрішнім органам тощо. Якщо це пропустити, згодом  може відкритися внутрішня кровотеча, будуть ускладнення. Дуже страждає зір, слух людини, і без відповідного лікування це призводить до інвалідності.

Висококваліфіковані фахівці  Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова (Одеса) накопичили чималий досвід роботи з вогнепальними пораненнями. Вони проводять високотехнологічні операції, завдяки чому  вдалося врятувати і зберегти зір після поранень понад 500  військовослужбовців.

Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка  приймає пацієнтів з бойовою акуботравмою.  Застосовуючи  новітні методи лікування, тут змогли відновити,  зберегти слух більш як 900 військовослужбовцям. Важливо пам’ятати, що в разі таких травм велике значення має час: що раніше пацієнт звертається по допомогу, то ліпшим буде результат.

— Не кожне серце здатне пережити ті трагічні події, які принесла на нашу землю війна. Яку допомогу можуть отримати пацієнти із серцево-судинними захворюваннями в академічних клініках? Нині гостро стоїть питання доступності медичної допомоги, адже багато лікарняних закладів зруйновано під час обстрілів, ускладнює ситуацію і переселення великої кількості людей.

— Хворих із важкими патологіями, яким потрібна саме  високоспеціалізована допомога, цілодобово приймає Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. 

За останні вісім місяців  до приймального відділення  було доправлено понад 1700 пацієнтів. Із них більш як тисяча потребувала екстреної допомоги, їх  госпіталізовано. Діагнози такі, що потребують високоспеціалізованої допомоги: гострий коронарний синдром, порушення ритму серця, розшаровуюча аневризма та інші. 

Інститут  Амосова організує майстер-класи для колег з обласних лікарень, консультує, допомагає відкривати кардіохірургічні центри у великих та малих містах, щоб медична допомога була доступною. Важко уявити, які людські потоки пройшли через центральний київський залізничний вокзал з першого дня війни. Фахівці Інституту Амосова доклали всіх зусиль, щоб там запрацював кардіологічний центр для пасажирів УЗ. Щоб отримати консультацію або зробити операцію на серці, не обов’язково  їхати до столиці. Високоспеціалізовану кардіохірургічну допомогу надають на базах лікарень у багатьох містах, зокрема Івано-Франківську, Рівному, Полтаві, Вінниці, Одесі, Тернополі, Дрогобичі, Павлограді та інших. За останніми даними, вже прооперовано понад 620 хворих — місцевих жителів і переселенців з інших областей, які змушені були втікати з дому через бойові дії.  

Науковці кількох інститутів — ім. Амосова, ім. Зайцева та Шалімова разом із військовими медиками працювали над створенням хірургічних магнітних інструментів, які потрібні для лікування поранених. Дослідження були успішними. Спеціальні магнітні інструменти активно застосовують, з їхньою допомогою вже прооперовано багато пацієнтів з бойовою травмою та її наслідками, зокрема в разі ураження грудної клітини та серця.

Хірурги-амосовці вже зібрали велику колекцію смертоносних осколків, куль,  різних металевих уламків, які вони дістали, оперуючи бійців з мінно-вибуховою травмою серця та ураженням легень. Однак знахідка, яку виявили нещодавно, вразила навіть досвідчених лікарів. Днями в операційну доставили  сержанта, пораненого в серце. Кардіохірурги  блискуче виконали операцію, врятували захисника України. Унікальність у тому, що уламок застряг у серцевому м’язі, поруч із коронарною судиною. За словами військових експертів, такі уламки дедалі частіше вилучають під час операцій, вони мають велику травматичну, вбивчу силу.  Саме тому такий вид зброї заборонено Гаазькими конвенціями ще понад 100 років тому. Таких  страшних знахідок багато. Медикам буде що потім  пред’явити на  Гаазькому трибуналі.

Фото надане АМН— Мене дуже вразила харківська історія. На територію одного з інститутів упала бомба, яка застрягла в землі поряд з лікувальним корпусом. Не вибухнула, але це могло статися будь-якої миті. А хірурги, наче нічого й не відбулося, проводили операції, тривала напружена робота в реанімації, палатах, приймальному відділенні. 

— У медиків свій фронт, своя передова. Якщо вони злякаються обстрілів і залишать операційну чи реанімацію, обірвуться людські життя. Кожен боронить Україну, як може: хтось зі зброєю в руках, а хтось — зі скальпелем. А всі разом, як писав Олександр Довженко, «ми б’ємося за те, чому немає ціни в усьому світі, — за Батьківщину».



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua