Рада Безпеки ООН потребує реформ, оскільки Організація Об’єднаних Націй зайшла у глухий кут в питанні протидії агресивним режимам. Про це, виступаючи на спеціальному засіданні РБ ООН, присвяченому війні росії проти України, заявив Президент Володимир Зеленський.

Право вето, яким маніпулює росія як постійний член РБ ООН, зробило цю організацію недієздатною.

«Людство вже не покладає надій на ООН, коли йдеться про захист суверенних кордонів націй. Лідери світу шукають нові майданчики й альянси, які могли б зменшити катастрофічний обсяг проблем, які тут, у цих стінах, зустрічають риторику, а не реальні рішення», — сказав Президент Володимир Зеленський.

Усі намагання Радбезу чи Генасамблеї ООН зупинити російську агресію «розбиваються об привілей», яке дає москві членство в керівному органі організації. «Вето в руках агресора — ось те, що загнало ООН у глухий кут», — заявив Президент.

Генасамблеї треба надати право долати вето

Він запропонував реформувати Раду Безпеки ООН, розширивши склад її постійних членів, і надати Генеральній асамблеї право долати вето членів Радбезу.

«Застосування права вето — ось що потребує реформи, і це може стати ключовою реформою. Тим, що повертає силу Статуту ООН. Саме тому Ген асамблеї ООН треба дати реальну можливість долати вето», — переконаний Президент України. За його словами, якщо агресор ветує зусилля, спрямовані на припинення війни, то це питання потрібно виносити на розгляд Генасамблеї ООН, яка може подолати вето двома третинами голосів країн-членів. «І така резолюція Генеральної асамблеї повинна бути обов’язковою для виконання всіма державами-членами», — пояснив він.

Наступним кроком в реформуванні Радбезу ООН має стати розширення її складу та повна підзвітність перед країнами-членами.

«Україна вважає несправедливим, коли мільярди людей не мають свого постійного представництва в Раді Безпеки. Африканський Союз має бути тут постійно. Азія заслуговує на ширше постійне представництво — не можна назвати нормальним, коли такі нації, як Японія, чи Індія, чи ісламський світ, досі за бортом постійного представництва в Раді Безпеки», — наголосив Володимир Зеленський.

ООН має подумати над створенням системи превенції агресій через раннє реагування на дії, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету держав, вважає Президент. «російське вторгнення в Україну показало, що саме може бути таким механізмом. Серед іншого — потужні санкції проти агресора. І не лише на етапі, коли вже відбулася Буча, а й на етапі, коли збирається армія вторгнення. Кожен, хто хоче почати війну, має бачити ще до своєї фатальної помилки, що саме втратить, коли почне її», — переконаний Володимир Зеленський. 

Окремо він зупинився на понятті «територіальна цілісність», елементі, який «невід’ємно пов’язаний з питанням про очищення суверенної території держави від окупантів. Окупація — це бездонне джерело тротилу під міжнародним порядком, заснованим на правилах».

На прикладі України він пояснив, які дії слід вжити, щоб архітектура безпеки була міцною.

Перше: повне виведення всіх російських військ та військових формувань, зокрема чорноморського флоту рф, а також всіх найманців та квазівійськових формувань росії з усієї суверенної території України в наших міжнародно визнаних кордонах 1991 року.

Друге: повне повернення Україні ефективного контролю над усім державним кордоном та виключною економічною зоною в Чорному та Азовському морях, а також Керченській протоці.

«Тільки виконання цих двох пунктів матиме результатом чесне, надійне і повне припинення бойових дій», — заявив Президент.

Дипломатичні зустрічі  у Нью-Йорку

На полях 78-ї сесії Генеральної асамблеї ООН Президент України зустрівся із Прем’єр-міністром Республіки Албанія Еді Рамою. Протягом вересня Албанія головує в Раді Безпеки ООН. Глава держави високо оцінив внесок Албанії у протидію повномасштабній російській агресії,  повідомляє пресслужба ОПУ.  Він поінформував главу уряду Албанії про ситуацію на полі бою та розповів про виклики, пов’язані з мінуванням величезних територій. Сторони обговорили допомогу балканських країн у відбудові та реконструкції України.

Під час переговорів лідери підписали Спільну декларацію про підтримку євроатлантичної інтеграції України. У документі Албанія фіксує підтримку нашої країни на шляху до НАТО, а також свій намір продовжувати надання Україні всебічного сприяння в боротьбі за повне відновлення територіальної цілісності.

У Нью-Йорку Президент Володимир Зеленський провів також зустріч зі спеціальним представником Президента США з відновлення України Пенні Пріцкер.

«Дуже важливим питанням для нас є відновлення — і післявоєнне, і вже зараз, доки триває війна. Ви можете прибути в Україну й побачити, як працюють школи, бомбосховища, госпіталі та енергетична інфраструктура, ключова напередодні зими», — сказав Президент. Сторони обговорили пріоритетні для відбудови області нашої країни, а також підтримку найбільш перспективних галузей української економіки.

Президент відзначив важливість участі американського бізнесу у відновленні об’єктів інфраструктури, зруйнованих унаслідок повномасштабного російського вторгнення. Зокрема це школи, дитячі садки, житлові будинки, а також енергетичні об’єкти.

Під час переговорів із Президентом Республіки Чилі Габрієлем Боричем Володимир Зеленський подякував за послідовну позицію цієї країни, зокрема в межах Генасамблеї ООН щодо засудження російської агресії: «Дякую за вашу позицію щодо підтримки наших людей, нашого суверенітету й територіальної цілісності. Дуже важливо, що ви підтримуєте наші резолюції в ООН».

Президент України відзначив налаштованість нашої країни на поглиблення співпраці з державами Латинської Америки. У цьому контексті сторони обговорили можливість організації саміту Україна — Латинська Америка для подальшого зближення.

Глава Української держави зустрівся з Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Він подякував ФРН за вагому тривалу підтримку України у протидії агресії росії, окремо відзначивши нещодавні оборонні пакети, які надала Німеччина, і внесок у посилення протиповітряної оборони нашої країни.

Володимир Зеленський поінформував Олафа Шольца про ситуацію на лінії фронту й першочергові потреби Сил оборони України. Президент відзначив важливість подальшого посилення української ППО для захисту цивільної інфраструктури напередодні зими та функціонування зернового коридору. Глава держави наголосив, що отримання додаткових потужностей протиповітряної оборони дасть змогу зміцнити захист чорноморських портів та історичної спадщини Одеси.

Лідери приділили увагу підготовці до Міжнародної конференції з питань відновлення України, яка відбудеться в Німеччині влітку 2024 року.

«Шляхи солідарності» діятимуть

Президент України провів багатосторонню зустріч із Президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, Президентом Румунії Клаусом Йоганнісом та віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Республіки Болгарія Марією Габрієл. Переговори в такому форматі були насамперед присвячені питанню збереження принципу єдиного ринку та вільному доступу української аграрної продукції на ринок Європейського Союзу.

Володимир Зеленський подякував Президентові Європейської комісії за її незмінне лідерство і тверду позицію щодо зняття після 15 вересня на рівні ЄС усіх обмежень стосовно доступу української агропродукції. Він поінформував про подальший алгоритм дій українського уряду та координацію спільних кроків.

«Україна — майбутній член Європейського Союзу. Тому вже сьогодні ми повинні спільно працювати над постійною лібералізацією торгівлі в межах єдиного ринку ЄС, недопущенням будь-яких односторонніх обмежень у майбутньому та захистом конкурентних переваг кожного члена ЄС в умовах вільної торгівлі», — переконаний Володимир Зеленський.

Із Президентом Румунії та віцепрем’єр-міністром Болгарії сторони обмінялися думками щодо пошуку ефективних рішень у галузі логістики, зокрема збільшення пропускної спроможності портів, серед інших чорноморського порту міста Констанца та річкового транспорту на Дунаї, а також важливості подальшого нарощування обсягів транзиту української продукції територією Румунії й Болгарії з урахуванням можливостей «шляхів солідарності» ЄС.

Володимир Зеленський і Урсула фон дер Ляєн високо оцінили зусилля Болгарії, особливо рішення, яке ухвалив болгарський уряд, і вирішальну роль, що відіграли лідери парламентських фракцій у Народних зборах Болгарії. Глава нашої держави подякував Президентові та уряду Румунії за внесок у зміцнення єдності ЄС, дотримання принципів єдиного ринку та вільної конкуренції.

«Саме територією Румунії забезпечується понад 60% транзиту українського зерна, яке проходить «шляхами солідарності» ЄС. Наші спільні зусилля дадуть змогу зменшити навантаження на інфраструктуру українських портів Ізмаїл і Рені, а також пришвидшать перевалювання вантажів. Українська частина Дунаю також має бути внесена до транс’європейської транспортної мережі TEN-T», — акцентував Володимир Зеленський.

Учасники зустрічі окремо обговорили альтернативні транспортні маршрути територією Румунії та Болгарії, що дасть змогу значно наростити обсяги транзиту та зменшити навантаження на внутрішні ринки цих країн.