На думку фахівців аграрного ринку, бобові культури найбільш вигідні для вітчизняного виробника, але все ще перебувають у статусі нішевих, попри очевидні переваги.
Як розповіла заступник міністра аграрної політики України Ольга Трофімцева, в Україні близько півмільйона гектарів бобових, щоправда, з них три чверті — горох, на другому місці зі значним відривом — квасоля. Поки що мало уваги приділяється іншим перспективним культурам, як нут, боби маш тощо.
Привабливі ціни
Перша перевага цих культур — надзвичайно великий світовий ринок, на якому попит хронічно переважає пропозицію, що вигідно для виробника. Найперше це Індія — там і своє вирощують, понад 10 мільйонів тонн на рік — не жарти, але тамтешні виробники хронічно не встигають за збільшенням кількості населення і обсягами споживання. Ще 5 мільйонів тонн імпортують — поки що з Канади, але і в нашій продукції вельми зацікавлені. Тому під час ділових переговорів з українськими партнерами індійські підприємці щоразу просять переказати: хай, мовляв, українці вирощують якнайбільше бобових, ми все купимо за добру ціну! Тут маємо шанс серйозно посунути Канаду.
Друге — бобові набагато кращі для ґрунту, ніж інші культури, які вважають вигідними, наприклад соняшник, навпаки, вони сприяють його збереженню. І по-третє, ці культури можуть бути цікаві насамперед малим та середнім підприємствам, не потребують серйозної технологічної перебудови виробництва під час переходу до їх вирощування.
Але головне — аби перейти на нову культуру, треба заздалегідь визначитися, кому продаватимеш, якої культури потребує покупець і скільки. Важливо, оминаючи посередників, вийти на кінцевого покупця, який запропонує справжню ціну. А вона досить приваблива: на початку року експортна ціна нуту починалася з тисячі доларів за тонну, сочевиці — 700—800, набагато вигідніше, ніж звична соя, ціна на яку впала.
Географія попиту розширюється
Президент Асоціації виробників бобових Антоніна Скляренко додає: світова пропозиція не встигає за попитом ще й тому, що бобові набувають дедалі більшої популярності як елемент здорового харчування. Це пов’язано зі збільшенням питомої ваги матеріального забезпеченого середнього класу у структурі світового населення, який здатен платити більше за корисніші та якісніші продукти (це не про Україну, а загалом). Зокрема бобові через високий вміст білка — вегетаріанські замінники м’яса. І дешевші, що для українців вельми важливо. Географія попиту розширюється: якщо раніше це були майже виключно Азія та Африка, то тепер дедалі більшу зацікавленість виявляє Європа.
Виробництво бобових в Україні поки що не сягнуло обсягів світових лідерів, але впевнено крокує в цьому напрямку: 2016 року становило близько 800 тисяч тонн, а 2017-го — 1,3 мільйона тонн. Щоправда, серед цих культур, як і раніше, лідирує горох, але такі культури, як нут, сочевиця, квасоля, боби маш, квасоля вігна («коров’ячий горох») тощо, потроху набирають обертів.
Ще один аргумент на користь бобових — кліматичні зміни, що зачепили Україну. Тепер ці культури можна вирощувати на всій території, навіть у Західній Україні, де раніше це вважали неможливим. І сюди ж додамо таку цінну якість, як посухостійкість: адже багато які землі України, найперше на півдні, зі зміною клімату опинилися у зоні ризикованого землеробства, подекуди навіть з’явилася пустеля.
Є куди рости
Генеральний директор ТОВ «Харвіст-Холдинг» Дмитро Скорняков зауважує: фермери південних областей працюють переважно із сівозміною пшениця — соняшник, що аж ніяк не добре для збереження родючості землі. Тому тамтешніх хліборобів уже кілька років переслідують неврожаї. Натомість бобові — добрі попередники зернових у сівозмінах. І ще Дмитро Скорняков радить солому бобових приорювати на полі — вона багата на азот, мікроелементи і може слугувати добривом. Якщо ж її використовувати на модне тепер виробництво паливних брикетів та пелет, то потім на добрива доведеться витратити набагато більше, ніж буде доходу від продажу того палива.
Українським аграріям щодо вирощування бобових ще є куди рости, але конкуренти вже помітно нервують. Підтвердження цього — історія, яку розповіла Ольга Трофімцева. Нещодавно вона з українською торговельною місією перебувала з діловим візитом в Індії. В урядовій приймальні наша делегація зустрілася з аргентинською, й один із членів цієї делегації сказав ніби жартома: «Припиніть зростати, ви нам загрожуєте!»
Та й Канада вже серйозно встромляє палиці в колеса. Як зауважив Дмитро Скорняков, вітчизняне насінництво не справляється зі зростанням попиту на насіння бобових, а високоякісне канадське насіння придбати вкрай важко, нам чинять усілякі перепони.
Та хіба лише це? Чого МВФ так наполягав на скасуванні пільгового режиму ПДВ для аграріїв, внаслідок чого обсяг державної підтримки галузі зменшився щонайменше вчетверо? Чи не є це так само прагненням змусити наш аграрний сектор припинити розвиток? Та даремно сподіваються, українські аграрії ще й не такі перепони долали!