На вулиці сніг, холодний вітер, а майже в кожній селянській оселі місцевих громад буковинського Придністров’я довкола славного Хотина цими зимовими днями смачно пахне достиглими соковитими плодами, вирощеними дбайливими руками тутешніх господарів.
Колись про ці місця говорили «яблуневий рай». Та й тоді, й тепер садівництво на цих благодатних землях годувало родини, забезпечувало їх роботою і заробітками, наповнювало місцеві скарбниці, а вже за суспільні гроші зводили дитсадки, ремонтували школи, амбулаторії, міняли дорожнє покриття, встановлювали вуличне освітлення тощо.
Децентралізація і реформа місцевого самоврядування надали територіальним громадам, надто віднедавна вже об’єднаним, другого дихання. Бо, як жартують окремі поборники місцевої демократії, їх можна порівняти хіба що зі скасуванням кріпосництва в пріснопам’ятній колишній царсько-російській імперії. Вітчизняні громади, обрана ними влада отримали право, закарбоване в Європейській хартії місцевого самоврядування, самим управляти всіма сферами місцевого життя і робити на своїй території все, що не заборонено законом.
Тож Недобоївська ОТГ (Хотинський район, Чернівецька область), скориставшись сприятливими обставинами, вирішила згуртувати довкола ідеї відродити у своєму краї садівництво, зробити його сучасним, високотехнологічним, розв’язавши певною мірою проблему зайнятості й безгрошів’я, своїх найближчих сусідів.
Цей проєкт отримав респектабельну назву «Яблунева агломерація» і вже підтвердив ефективність, економічні розрахунки і форму співпраці громад. Він став одним із переможців популярного загальноукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування». Підсумки цього творчого суперництва органів місцевого самоврядування, яке вшосте проводить Міністерство розвитку територій і громад у співпраці з Радою Європи, днями підбили у столиці. У клубі Кабінету Міністрів вшановували переможців конкурсу, з-поміж яких була і згадана нами вище Недобоївська ОТГ.
Так-от, цьогорічні практики, відзначені авторитетним журі дипломами та спеціальними відзнаками, — яскраве свідчення того, що українська децентралізація рішуче розірвала пута оманливої, суто декоративної й водночас безправної радянської системи, визволила розум та енергію мас. Тож громади — обласні, районні, міські, селищні, сільські — немов з чистого аркуша розпочали творити власну децентралізаційну історію.
Даруйте за патетику, деякі презентовані практики-переможці мають вигляд замалим не фантастичний. Приміром, як розповів Микола Дума, Байковецький сільський голова ОТГ (Тернопільська область), поважний інвестор обрав їхню громаду з-поміж багатьох інших лише тому, що вона запропонувала прозорі умови конкурсу, належно підготувалася для співпраці — затвердила генеральний план, провели оцінку земель, упорядкувала територію, налагодила побут. І тепер тут успішно працює підприємство з виготовлення запчастин до престижних закордонних автомобілів. А за рекомендацією першого інвестора вже прийшов другий, третій.
Відразу чотири обласні ради (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька) об’єднали зусилля й кошти, затим отримали ще 10 мільйонів від держави, заручилися підтримкою місцевого бізнесу і створюють промоцію українським Карпатам — популяризують історико-культурну спадщину, зберігають довкілля, підтримують культуру. Чи чув хто-небудь про таке мудре колективне рішення якихось шість років тому, та й загалом упродовж всього часу від набуття незалежності?
Міськрада сталевого серця України Кривого Рогу вирішила трохи змінити свій імідж. Промисловий туризм, який тут розпочали культивувати з 2017-го, після вступу міста до міжнародної організації «Європейський маршрут індустріальної спадщини «Еріх», вже дає плоди. Прихильники екстриму їдуть сюди по круті враження, як-от взяти участь у танцювальному флешмобі на... дні залізорудного кар’єру. Уже розроблено 96 туристських маршрутів, а кількість туристів з України і з-за кордону щороку зростає.
Селищна рада маленького Немішаєвого на Київщині не вперше стала дипломантом «Кращих практик». За словами голови Сергія Замідри, саме завдяки активній діяльності місцевого молодіжного парламенту їм вже вдалося залучити у громаду 4 мільйони гривень. Тут налагодили віковий діалог між школярами, підлітками, студентами і людьми поважного віку, спільно вирішують, куди краще витрачати суспільні кошти і скільки закладати в бюджет на підтримку молодіжних проєктів. Звучить справді незвично, майже фантастично. Чи не так?
Гадаю, ми назвали достатньо аргументів, навіщо нашій країні потрібні були децентралізація та реформа місцевого самоврядування.
Насамкінець процитуємо високопосадовця Генерального секретаріату Ради Європи Даніеля Попеску, який зауважив, що конкурси «Кращі практики», методологію яких розробив очолюваний ним департамент доброго врядування, проходять у багатьох країнах нашого континенту — від Іспанії до Молдови та від Швейцарії до Хорватії. І мають прикладний характер, оскільки допомагають державам, які проводять децентралізацію, забезпечувати належні організаційно-технічні спроможності місцевих територіальних громад.