Нині, в епоху інформаційних технологій, важко когось здивувати виходом у світ нової книжки. Однак літературознавець, професор Черкаського національного університету Володимир Поліщук таки здивував. Його щойно видана «Літературна енциклопедія Черкащини» зібрала унікальний досвід і знання людини, яка кілька десятиліть досліджувала літературне краєзнавство.
Пам’ятаю, як ще на початку двотисячних студентом філфаку Черкаського національного університету допомагав Володимирові Трохимовичу розміщувати в аудиторіях експозиції музею «Літературна Черкащина». Уже в той час зібрані ним інформаційні й літературні скарби просилися, аби їх показали широкому загалу. Тоді це була яскрава експозиція у шести залах університету — живе слово та промовисті ілюстрації про тих черкащан, які у різні часи творили.
Як розповідає автор енциклопедії, що днями побачила світ, наприкінці 1980-х, навчаючись в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР і пишучи кандидатську дисертацію, він зацікавився літературним краєзнавством. Звернув увагу на невеличку брошуру — бібліографічний покажчик «Письменники Черкащини» (автори Л. Волинець, М. Пономаренко, М. Пшеничний), з якої майже вперше дізнався про неабияке літературне багатство краю.
«За імперсько-радянських часів ні літературне, ні будь-яке інше краєзнавство не заохочували, — розмірковує Володимир Поліщук. — Адже воно будило інтерес до рідного, національного, а політика режиму була спрямована на інше».
На підготовку першого тому на 670 сторінок автор присвятив чотири-п’ять років. Паралельно робота тривала й над другим томом (від «Л» до «Р»), який уже здано в друк. Він трохи менший за обсягом. Усього заплановано три томи.
«Ідеї створити енциклопедію понад десять років, — продовжує автор. — Своєрідною точкою відліку в серйозних літературно-краєзнавчих дослідженнях вважаю тривалу історію з вивченням життєвої й творчої долі поета з Лозуватки на Шполянщині Степана Бена. Тоді я вперше зіткнувся з різночитаннями відомостей, документами архівів КДБ, пошуком родичів репресованого поета. Знаковими були публікації брошур «Черкащина в запитаннях і відповідях (Черкащина літературна)» (1990), «Література рідного краю в школах Черкащини» (1990), проблемної статті «Про літературне краєзнавство» в журналі «Слово і Час» (1991, №3), підготовка й видання ряду творів репресованих письменників краю С. Бена, О. Лана, Д. Борзяка, А. Чужого, Ю. Гедзя, Т. Осьмачки, О. Журливої та ін.
Шукав відомості в різних джерелах. Навіть студіював усі районні газети області. Матеріали за абеткою сортував у течки. Накопичувальна робота, збирання й дослідження займали левову частку часу. В енциклопедії представлений великий фольклорний сегмент, історичний, академічний. Організацію тексту я робив за аналогією до Української літературної енциклопедії».
Як розповів Володимир Поліщук, зібраний і систематизований матеріал — його особистий доробок. Усе зберігав удома, дружина допомагала технічно. На запитання про знахідки у процесі роботи над книжкою відповів так: «Відкриттів було дуже багато. Наприклад, виявив, що коріння роду Віталія Коротича з Кам’янки — тут народився його батько. Вразила знайдена інформація, що мати всесвітньо відомого скульптора Ернста Нєізвєстного родом або з Черкас або з села Білозір’я, що поряд з містом. У зв’язку з цим передивився велику кількість джерел, аби подати достовірну інформацію. Цікаво було дослідити, що на Тарасовій горі в Каневі побували Жан-Поль Сартр і Симона де Бовуар. Такі відкриття стимулювали до подальшої роботи і надавали додаткової енергії, спонукали шукати більше».
Поцікавився, чи виникали якісь сумніви, дискусії.
«Без цього неможливо. Короткі фрагменти друкував у літературних та літературознавчих журналах у Черкасах, отримував відгуки колег. Можливо, хтось і тепер зробить критичне зауваження, та й я сам довго сумнівався щодо внесення в енциклопедію статей про майстрів слова, хто не належав до спілки письменників. Але я визначив для себе критерій: вписував усіх, хто видав хоч одну літературну книжку. Але звертав увагу і на рівень художності творів».
Енциклопедію видано за кошти обласного бюджету, за що автор дуже вдячний усім, хто допоміг. На перший том накладом 460 примірників було витрачено 110 тисяч гривень. Весь наклад має залишитися на Черкащині, його розподілять між бібліотеками, освітніми установами. Розповсюдження видання почнеться вже найближчими днями. Було заплановано кілька презентацій, але вирішують, як саме їх проводити з огляду на карантинні обмеження.
Володимир Поліщук сподівається, що другий том енциклопедії побачить світ цього року, а над третім ще потрібно попрацювати приблизно два роки.
«Я цікавився, чи є схожі видання в інших областях. Такого детального і широкого охоплення літературного матеріалу немає, — розповів автор. — На Полтавщині було опубліковано роботи із цього напряму Петра Ротача, але менші за обсягом».
Поцікавився, чи не планує створити сайт, де можна знайти відомості про письменників Черкащини.
«Спочатку варто, на мою думку, видати паперові варіанти цих книжок, а потім, звичайно, можна робити й електронну версію. Адже це не тільки зручність для літераторів, студентів, школярів, журналістів, а й читачів і дослідників з-поза меж області», — резюмує автор.